Рішення № 33874547, 24.09.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Номер провадження 2/522/4659/13

Справа №1522/25563/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Кравчук Т.С.,

при секретарі Петросянц А.С., Антонецькому С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною власністю подружжя, визнання права власності на 1/2 частину спільного майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю між нею та ОСОБА_4, визнання спільним сумісним майном, визнання права власності на 1/2 спільного майна. Свої вимоги мотивувала тим, що з 2005 р. по ІНФОРМАЦІЯ_1 спільно проживала та вела сумісне господарство зі ОСОБА_4, батьком відповідачів. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, та після його смерті відкрилась спадщина. Просить визнати за нею право власності на 1/2 частину майна, яке було набуте нею та ОСОБА_4 за час спільного проживання однією сім'єю, а саме - на 1/2 квартири АДРЕСА_1.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі. ОСОБА_3 та представник ОСОБА_2 позовні вимоги, заявлені ОСОБА_1, не визнали, просили відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 від 24 серпня 2012 року відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Одеського міського управління юстиції. На час смерті ОСОБА_4 в зареєстрованому шлюбі не перебував. Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, серед якого - квартира АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності ЯЯЯ №260447 від 03 жовтня 2005 року.

Згідно статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін або інших осіб, які беруть участь у розгляді справи.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд вважає, що остання не довела факту спільного проживання з ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, а надані суду матеріали справи спростовують ці твердження Позивачки.

Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. На підтвердження того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали разом однією сім'єю без реєстрації шлюбу суду було надано копії закордонних паспортів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з відмітками про одночасний виїзд за межі України, а також копію довіреності на право користування автотранспортним засобом Позивача. Також Позивачем до суду було надано копії свідоцтва про право власності та технічний паспорт на квартиру ОСОБА_4, частка якої є предметом судового спору.

Як чітко регламентує ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Із наданих суду та досліджених копій документів не вбачається, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 були відносини, які притаманні сімейним, а саме - спільне проживання, турбота один про одного, ведення спільного господарства.

Враховуючи те, що у судовому засіданні представником позивачки не доведено та не надано підтверджень проживання її однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 з покійним ОСОБА_4, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо встановлення факту проживання однією сім'єю.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 щодо придбання нерухомого майна під час спільного проживання з ОСОБА_4, а саме за період з 2005 по 2013 роки, враховуючи наступне.

Згідно Свідоцтва про право власності ЯЯЯ №260447 від 03 жовтня 2005 року ОСОБА_4 придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору про дольову участь в будівництві жилого комплексу від 16 серпня 2002 року за №37. Пунктом 2.5. зазначено договору, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «Укргрейн», визначено, що загальна вартість та графік оплати встановлюється додатком №1 до договору. Відповідно додатку до договору №1 перший внесок за квартиру у розмірі 100 відсотків та у сумі, що еквівалентна 21 225 доларів США за курсом НБУ на момент сплати, ОСОБА_4 повинен був внести до 22 серпня 2002 року. Згідно акту звірки між ТОВ «Укргрейн» та ОСОБА_4 від 15 жовтня 2002 року, 22 серпня 2002 року ТОВ «Укргрейн» було отримано від ОСОБА_4 113 108,00 гривень, які складають 100 відсотків вартості квартири за адресою: АДРЕСА_1, що еквівалентно 21 225 доларів США за курсом НБУ на момент сплати. При цьому Позивачка у позовній заяві зазначила, що стосунки між нею та ОСОБА_4 було розпочато у 2005 році.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного суду від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» - не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу

Аналізуючи всі зазначені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що матеріали справи спростовують твердження ОСОБА_1 щодо спільного придбання нерухомого майна. В зв'язку цим до зазначених правовідносин суд не застосовує ст. 74 СК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною власністю подружжя, визнання права власності на 1/2 спільного майна, а відтак відмовляє у позові в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 13, 16, 74, 275, 328 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною власністю подружжя, визнання права власності на 1/2 частину спільного майна - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: 24.09.2013