Постанова № 33874381, 12.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

12 вересня 2013 р. №820/7528/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.

за участю: позивача - ОСОБА_2, представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - Сафронової К.В.,

представника відповідача та третьої особи - Вишневської Т.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Харківській області, Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, про визнання неправомірними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Харківській області, в якому просив суд визнати неправомірним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 25.07.2013 року №667 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ старшого оперуповноваженого ВБНОН ХМУ ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_2; визнати неправомірним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 01.08.2013 року №303 о/с про звільнення старшого оперуповноваженого ВБНОН ХМУ ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_2 в запас Збройних сил України за ст.64 п. "Є" (за порушення дисципліни); поновити майора міліції ОСОБА_2 в органах внутрішніх справ на посаді старшого оперуповноваженого ВБНОН ХМУ ГУ МВС України в Харківській області; стягнути з Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області на користь ОСОБА_2 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржувані накази неправомірними та прийнятими з порушенням порядку застосування дисциплінарних стягнень, у зв'язку з неналежним проведення службового розслідування та недоведеності його провини, через що накази підлягають скасуванню, а він - поновленню на посаді.

Від представника ГУМВС України в Харківській області Вишневської Т.Я. до суду надійшли письмові заперечення, в яких вона просила відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що накази про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення з органів ОВС є правомірними, такими, що ґрунтуються на Інструкції про ведення єдиного обліку в органах та підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 19.11.2012 року №1050, нормах Дисциплінарного статуту ОВС України та Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 року №155, Закону України "Про міліцію". Представник відповідача зазначила, що позивач в ході службового розслідування неодноразово відмовлявся від надання пояснень. Оскільки позивачем вчинено грубе порушення дисципліни, оскаржувані накази є правомірними.

Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідача Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Сафронова К.В. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Харківській області та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Вишневська Т.Я. у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

З 14.09.2000 року позивач ОСОБА_2 працював в органах внутрішніх справ на різних посадах, з 25.06.2009 року працював на посаді старшого оперуповноваженого відділу БНОН ХМУ ГУ МВС України в Харківській області.

Наказом ГУ МВСУ в Харківській області від 25.07.2013 р. №667 (а.с.10) на старшого оперуповноваженого ВБНОН ХМУ ГУ майора міліції ОСОБА_2 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни.

На підставі цього наказу, наказом ГУ МВС України в Харківській області від 01.08.2013 р. №303 о/с (а.с. 8), ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ України у запас Збройних сил, згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України за ст. 64 п. "Є" /за порушення дисципліни/, з 01.08.2013 року.

Правовідносини щодо проходження служби в органах внутрішніх справ врегульовано Законом України «Про міліцію» від 20.12.2990 р. № 565-ХІІІ, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів УССР від 29.07.1991 року № 114, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, який затверджено Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» від 22.02.2006 року № 3460-ІV та Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, яка затверджена наказом МВС від 12.03.2013 року № 230.

Підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, як вбачається з копії наказу ГУ МВСУ в Харківській області від 25.07.2013 р. №667, є порушення службової дисципліни, що виразилося в ігноруванні вимог п. 2.4 Інструкції порядку ведення єдиного обліку в органах та підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 19.11.2012 р. № 1050, п.1 ст.41 Кримінального процесуального кодексу України, ст.6 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.п. 2.2, 3.2 розділу III Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від. 22.02.2012 р. № 155.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Винесенню дисциплінарного наказу ГУМВС України в Харківській області від 25.07.2013 р. №667 передувало проведення службового розслідування комісією у складі начальника та співробітників відділку кадрового забезпечення ХМУ ГУМВСУ в Харківській області, відповідно до наказу ХМУ ГУМВСУ в Харківській області від 05.07.2013 року №243 (а.с.48), а також затвердження 20.07.2013 року висновку службового розслідування.

Як вбачається з висновку службового розслідування від 20.07.2013 року (а.с.53-56), за результатами службового розслідування встановлено, що старший оперуповноважений ВБНОН ХМУ ГУМВС в Харківській області, майор міліції ОСОБА_2 разом з іншими працівниками ВБНОН ХМУ, ігноруючи вимоги п.2.4 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах та підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 19.11.2012 року №1090, п.1 ст.41 КПК України, ст.6 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", не маючи у провадженні належним чином зареєстрованого повідомлення про кримінальне правопорушення чи іншу подію, доручення слідчого або оперативно-розшукової справи, затримали гр. Г., не повідомили про це у найближчий підрозділ міліції, не викликали слідчо-оперативну групу для фіксації факту можливого вчинення ним кримінального правопорушення, здійснили вилучення речовини рослинного походження, доставку останнього до адмінбудівлі ХМУ ГУ та складання відносно нього завідомо підробленого протоколу про вчинення адміністративного правопорушення; ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.п.2.2, 3.2 розділу ІІІ Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 р. №155, у частині безумовного виконання закріплених Присягою, законами та професійно-етичними нормами завдань щодо забезпечення надійного захисту правопорядку, законності, громадської безпеки, визнання працівником верховенства права, а також його обов'язкового виконання у службовій діяльності.

В самому висновку службового розслідування при викладенні встановлених обставин процитовано ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07.06.2013 року про відсторонення від посади ОСОБА_2, підозрюваного у кримінальному провадженні № 42013220010000030, а також викладено обставини, встановлені у ході попереднього службового розслідування відділом інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення ГУ МВС України в Харківській області, яке проведено щодо інших осіб - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Суд зазначає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, як це передбачено ч. 1 ст. 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», в ході службового розслідування не було вчинено будь-яких дій, оскільки, крім викладення фабули ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07.06.2013 року про відсторонення від посади ОСОБА_2 та висновку попереднього службового розслідування щодо інших осіб, у висновку даного службового розслідування щодо ОСОБА_2 містяться лише посилання на відсутність пояснень позивача через перебування на лікарняному, перевірку місця перебування позивача та посилання на невдалу спробу отримати пояснення від ОСОБА_11

Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що службове розслідування щодо обставин, які стали підставою звільнення позивача, фактично не проводилось, а вказані вище висновки службового розслідування ґрунтуються виключно на інформації, викладеної в ухвалі слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07.06.2013 року про відсторонення ОСОБА_2 від посади (а.с.50), а також на висновку службового розслідування відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення ГУ МВСУ в Харківській області щодо інших осіб.

При цьому суд зазначає, що самі висновки службового розслідування суперечать обставинам, які встановлено за результатами службового розслідування, а також обставинам, встановленим у ході розгляду справи.

Так, згідно висновку, за результатами службового розслідування встановлено (а.с. 56), що ОСОБА_2 здійснив складання відносно гр. Г. завідомо підробленого протоколу про вчинення адміністративного правопорушення. Проте, згідно обставин, які встановлено у ході службового розслідування (а.с. 53, зворотний бік, а.с. 55), складання відносно гр. Г. завідомо підробленого протоколу про вчинення адміністративного правопорушення вчинено іншими особами - ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_7

Будь-яких інших доказів вчинення позивачем дій щодо складання відносно гр. Г. завідомо підробленого протоколу про вчинення адміністративного правопорушення відповідачами не надано.

Наведене підтверджується наданими у судовому засіданні поясненнями представника відповідача ГУ МВСУ в Харківській області Вишневської Т.Я., яка зазначила, що обставини щодо підробленого протоколу про вчинення адміністративного правопорушення гр. Г. позивача не стосуються, фактично позивача звільнено за незаконне затримання гр. Г. та вилучення у нього наркотичного засобу, всупереч п. 2.4 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах та підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події та п. 1 ст. 41 КПК України.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах та підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 19.11.2012 р. № 1050, за межами місцезнаходження органу внутрішніх справ слідчий або інша службова особа органу внутрішніх справ на території України незалежно від посади, яку він обіймає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб із заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів для попередження і припинення правопорушень, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.

Згідно ч. 1 ст. 41 КПК України - оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора.

Як встановлено з пояснень позивача, наданих у судовому засіданні, при подіях 30.04.2013 року, внаслідок яких позивача звільнено з органів внутрішніх справ, позивач діяв на підставі доручення начальника ГУ МВС України в Харківській області від 12.04.2013 року № 1/180.

Наведені обставини підтверджено у ході розгляду справи наданим до матеріалів справи письмовим дорученням начальника ГУ МВС України в Харківській області від 12.04.2013 року № 1/180 «Про проведення оперативно-профілактичного відпрацювання розважальних закладів м. Харкова та області з метою протидії наркозлочинності під умовною назвою «Нічне місто» (а.с. 100-102), з якого вбачається, що, зокрема, керівництву УБНОН було доручено проведення у період з 13.04.2013 року по 30.04.2013 року комплексу оперативно-профілактичних заходів з відпрацювання розважальних закладів м. Харкова та області з метою викриття та припинення наркозлочинів, при цьому з 13.04.2013 року по 30.04.2013 року - практичний етап заходів. Метою проведення відпрацювання є, зокрема, виявлення та притягнення до відповідальності осіб, які скоюють наркозлочини, вилучення з незаконного обігу наркотиків. Вказану мету наказано досягти шляхом, зокрема, оперативно-профілактичного відпрацювання розважальних закладів та прилеглої території, автошляхів.

З пояснень позивача, наданих у судовому засіданні, встановлено, що 30.04.2013 року при «відпрацюванні території» в рамках доручення начальника ГУ МВС України в Харківській області від 12.04.2013 року № 1/180, було виявлено особу - гр. Г., який вів себе неадекватно, з ознаками перебування у стані наркотичного сп'яніння, цю особу було запрошено без застосування спецзасобів до відділу міліції. При вчиненні вказаних дій позивач керувався нормами п. 5 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про міліцію», якою передбачено обов'язок міліції щодо виявлення та припинення адміністративних правопорушень, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких законом покладено на органи внутрішніх справ. У подальших подіях 30.04.2013 року щодо гр. Г. позивач участі не брав, оскільки займався іншими справами, пов'язаними з виконанням його службових обов'язків. Позивачу відомо, що вилучена у подальшому у гр. Г. речовина рослинного походження є наркотичною, внаслідок чого відносно гр. Г. відкрито кримінальне провадження.

З матеріалів службового розслідування вбачається, що розслідування здійснено за фактом внесення відомостей до ЄРДР відносно позивача.

З пояснень позивача та його представника ОСОБА_3, наданих у судовому засіданні, судом встановлено, що на даний час в провадженні Ленінського районного суду м. Харкова перебуває кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України, у зв'язку з подіями під час встановлення і затримання гр. Г., які мали місце 30.04.2013 року та у зв'язку з якими ОСОБА_2 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Суд зазначає, що фактично до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ у зв'язку з обставинами, які є предметом розгляду у рамках кримінальної справи, ці обставини входять до об'єктивної сторони складу злочину, який інкримінується позивачу.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що дії відповідача ГУ МВСУ в Харківській області щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ у зв'язку з обставинами, які є предметом розгляду кримінальної справи, суперечать принципу презумпції невинуватості, закріпленому в статті 62 Конституції України, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно ст. 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Таким чином, дії відповідача ГУ МВСУ в Харківській області в Харківській області щодо застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, з оглядом на відсутність на час звільнення позивача з посади обвинувального вироку суду, є передчасними.

Крім того, висновки службового розслідування стосовно скоєння ОСОБА_2 дій, несумісних з перебуванням на службі, за результатами перевірки, на підставі якої винесено оскаржувані накази ГУ МВС, є суперечливими, такими, що не відповідають фактичним обставинам, викладеним у цих висновках, а також доказам, наявним в матеріалах справи.

За таких обставин, відповідачем необґрунтовано застосовано до позивача крайній захід дисциплінарного впливу, оскільки відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 10 ст. 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" - при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Суд зазначає, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідачем ГУ МВСУ в Харківській області в Харківській області не враховано попередня поведінка позивача, його ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації, які підтверджуються відповідними заохоченнями (а.с. 37-45), копії яких надано до матеріалів справи, а також позитивною характеристикою позивача з місця служби від 15.05.2013 року (а.с.21).

Щодо дотримання відповідачем ХМУ ГУ МВСУ в Харківській області в Харківській області процедури проведення службового розслідування, судом встановлено наступне.

Як зазначено судом вище, з матеріалів службового розслідування вбачається, що розслідування здійснено за фактом внесення відомостей до ЄРДР відносно позивача.

Розділом ІV Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, яка затверджена наказом Міністерством внутрішніх справ України від 12.03.2013 року №230, визначено компетенцію окремих підрозділів МВС при проведенні службових розслідувань.

Так, відповідно до п.4.4.1 п.4.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, у випадку реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою РНС кримінальне правопорушення або повідомлення особі РНС про підозру в учиненні нею кримінального правопорушення, компетентним підрозділом МВС щодо проведення службових розслідувань є управління (відділ, сектор) інспекції з особового складу кадрових підрозділів, зокрема, ГУ МВС, оскільки саме їхні працівники залучаються у таких випадках до проведення службових розслідувань, за рішенням уповноваженого начальника.

Аналізуючи викладене, суд зазначає, що проведення службового розслідування щодо ОСОБА_2 здійснено некомпетентним підрозділом МВС, оскільки службове розслідування було проведено інспектором ВКЗ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області та висновок службового розслідування погоджено начальником ВКЗ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області.

При цьому суд не бере до уваги доводи представника відповідача ХМУ ГУ МВСУ в Харківській області Сафронової К.В. на відсутність у ХМУ ГУ МВСУ в Харківській області відділу або сектору інспекції з особового складу, через що проведення службового розслідування щодо ОСОБА_2 доручено працівникам відділу кадрового забезпечення ХМУ ГУ МВСУ в Харківській області, оскільки, як вбачається з супровідного листа (а.с.49) прокуратури м. Харкова, ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 07.06.2013 року про відсторонення від посади ОСОБА_2 направлено до ГУ МВС України в Харківській області, в якому є відділ інспекції з особового складу, який в даному випадку є єдиним компетентним підрозділом МВС при проведенні службового розслідування.

Крім того, згідно ч. 5 ст. 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" перед накладення дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.

Згідно п.п.6.3.2 п. 6.3 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, особа РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, вправі брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування.

Судом встановлено, що відповідачем ХМУ ГУ МВСУ в Харківській області не забезпечено реалізацію права позивача брати участь у службовому розслідуванні, давати пояснення по суті правопорушення, подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування, оскільки у період проведення службового розслідування позивач ОСОБА_2 знаходився на лікарняному з 16.05.2013 року по 31.07.2013 року, що підтверджується копіями листків непрацездатності (а.с.98-99). При цьому ОСОБА_2 двічі повідомляв працівників відділу кадрового забезпечення ХМУ ГУ МВС України в Харківській області про те, що ним будуть надані пояснення в рамках службового розслідування після виходу з лікарняного (а.с.59-60).

Доводи представника відповідача ХМУ ГУ МВСУ в Харківській області Сафронової К.В. щодо відмови ОСОБА_2 надати пояснення, про що складено акт (а.с. 59), суд не бере до уваги, оскільки як вбачається із зазначеного акту від 18.07.2013 року, актом зафіксована не відмова ОСОБА_2 від надання пояснень, а його повідомлення по телефону про перебування на лікарняному та зобов'язання надати пояснення після виходу з лікарняного. Такі ж пояснення викладено позивачем 18.07.2013 року письмово (а.с. 60).

Незважаючи на це, 20.07.2013 року, тобто під час перебування позивача на лікарняному та без забезпечення реалізації права позивача на надання пояснень в ході службового розслідування, висновок службового розслідування було затверджено.

При цьому суд зазначає, що Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України містить пряму заборону на затвердження висновку службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення (п.п.6.3.6 п. 6.3 Інструкції).

Доводи представника відповідача ГУ МВСУ в Харківській області Вишневської Т.Я. щодо того, що позивач мав право надати пояснення після виходу з лікарняного 01.08.2013 року, суд не бере до уваги, оскільки 01.08.2013 року позивачу вже було вручено наказ про звільнення з посади, а службове розслідування завершено і висновок службового розслідування затверджено.

Таким чином, в ході розгляду справи встановлено порушення процедури проведення службового розслідування, оскільки розслідування здійснено некомпетентним в даному випадку підрозділом МВС, відповідачем ХМУ ГУ МВСУ в Харківській області не забезпечено реалізацію права позивача брати участь у службовому розслідуванні, давати пояснення по суті правопорушення, а також висновок службового розслідування затверджено всупереч забороні затверджувати його без отримання від особи РНС письмового пояснення.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування свого рішення покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, згідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни є дисциплінарним проступком.

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися дисциплінарні стягнення, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до ст. 14 зазначеного Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Аналіз вищезазначених норм закону свідчить про те, що обов'язковою умовою для притягнення працівників органів внутрішніх справ до дисциплінарної відповідальності та накладення на них дисциплінарного стягнення є наявність встановленого факту невиконання чи неналежного виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, а також наявність обґрунтованих підстав для застосування до працівника міліції такого крайнього заходу дисциплінарного впливу, як звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідачами не надано суду доказів того, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та подальше його звільнення з органів внутрішніх справ України відбулося обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо та з дотриманням принципу рівності перед законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 25.07.2013 року №667 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ старшого оперуповноваженого ВБНОН ХМУ ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_2 та наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 01.08.2013 року №303 о/с про звільнення старшого оперуповноваженого ВБНОН ХМУ ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_2 в запас Збройних сил України за ст.64 п. "Є" (за порушення дисципліни) - є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом внутрішніх справ, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше як за один рік.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про поновлення його на службі обґрунтовані, у зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги про поновлення позивача в органах внутрішніх справ на посаді старшого оперуповноваженого ВБНОН ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, з 1 серпня 2013 року.

Згідно довідки №1255 від 09.09.2013 року (а.с. 6), виданої СФЗБО ХМУ ГУМВС України в Харківській області, середньоденне грошове утримання ОСОБА_2 на момент звільнення становить 120,00 грн., у зв'язку з чим з ХМУ ГУМВС України в Харківській області підлягає стягненню на користь позивача середньомісячне грошове утримання за час вимушеного прогулу (за 30 робочих днів - з 01.08.2013 року по 12.09.2013 року) у розмірі 3600, 00 грн. Зазначена сума відповідає сумі стягнення грошового утримання за один місяць.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенні у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати відносяться за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до п.2, п.3 ч.1 ст.256 КАС України, постанова суду щодо поновлення на роботі та в частині стягнення грошового утримання в межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 256 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Харківській області, Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, про визнання неправомірними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку - задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 25.07.2013 року №667 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ старшого оперуповноваженого ВБНОН ХМУ ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_2.

Визнати неправомірним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 01.08.2013 року №303 о/с про звільнення старшого оперуповноваженого ВБНОН ХМУ ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_2 в запас Збройних сил України за ст.64 п. "Є" (за порушення дисципліни).

Поновити майора міліції ОСОБА_2 в органах внутрішніх справ на посаді старшого оперуповноваженого ВБНОН ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, з 1 серпня 2013 року.

Стягнути з Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області (код 35244307, м.Харків, Ярославська 1/29, індекс 61200) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) середньомісячне грошове утримання за час вимушеного прогулу у розмірі 3600.00 грн. (три тисячі шістсот гривень 00 копійок).

Постанова суду в частині поновлення на посаді підлягає негайному виконанню.

Постанова суду в частині стягнення грошового утримання у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 3600.00 грн. (три тисячі шістсот гривень 00 копійок) підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 13.09.2013 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.