Постанова № 33874269, 09.09.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2013 року 15:11Справа № 808/6773/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Стрельнікової Н.В.,

при секретарі Чистяковій К.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь», м. Запоріжжя,

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів,

м. Запоріжжя,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» (далі по тексту - позивач, ВАТ «Запоріжсталь») звернулося із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач, СДПІ) в якому просить суд визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення № 0000020028 від 05.07.2013 та №0000053020 від 31.07.2013.

В обґрунтування позову посилається зокрема на те, що податковий орган сам в акті перевірки зазначає та визнає факт відображення у бухгалтерському та податковому обліку ВАТ «Запоріжсталь» господарських операцій з отримання товару від ТОВ «Транспромліс ДД» на підставі первинних документів (податкових накладних, договору, видаткових (прибуткових) накладних, рахунків, банківських виписок, тощо, які були надані та перевірені піж час перевірки. Відсутність товарно-транспортних накладних не спростовує реальність вчинених операцій. Факт поставки товару підтверджується відміткою на видаткових накладних. Право покупця на формування податкового кредиту, від'ємного значення ПДВ не можу бути поставлено в залежність від додержання третіми особами - продавцями податкової дисципліни, як то належного подання податкової звітності та сплату податку до бюджету.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позові, наполягає на задоволенні позову та скасуванні оскаржуваних рішень.

Відповідач адміністративний позов не визнає. У письмових запереченнях вх. № 34186 від 27.08.2013р. посилається на ненадання позивачем до перевірки актів приймання-передачі ресурсів та товарно-транспортних накладних на поставку Ресурсів. Також посилається на пояснення водія ОСОБА_1, який пояснив, що він в період 2013 року автоперевезень продукції (деревини) від імені ПП «Транспромліс ДД» на ВАТ «Запоріжсталь» не здійснював. Також відповідач посилається на результати зустрічної звірки ПП «Транспромліс ДД» з питань документального підтвердження господарських відносин із ВАТ «Запоріжсталь» за період березень 2013 та на той факт, що на підтвердження якості товару до перевірки буди надані паспорти якості, виписані ТОВ «Ф.М.-Тандем» та сертифікати якості просочення, при цьому взаємовідносини між ТОВ «Транспромліс ДД» та ТОВ «Ф.М.-Тандем» за березень 2013р. відсутні, згідно інформації від ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя підприємством ПП «Транспромліс ДД» шпали просочені були придбані від ТОВ «Сіріус Опт» в січні 2013 року, а згідно сертифікатів якості ці ж шпали просочені були вироблені ТОВ «В.Ф. Тандем» у березні 2013р., що є несумісним одне з одним.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до наказу СДПІ №252 від 24.05.2013, посадовими особами відповідача у період з 27.05.2013р. по 14.06.2013р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ВАТ «Запоріжсталь» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2013 року, за результатами якої було складено акт перевірки № 297/24-2/00191230 від 20.06.2013 (далі - акт перевірки за березень 2013).

Перевіркою встановлено порушення ВАТ «Запоріжсталь» п.п.14.1.181, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 ПК України, п. 1.1 розділу IV

«Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.212 №1340, в результаті чого завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення за березень 2013 року на загальну суму ПДВ - 80 560 грн.

05.07.2013р. на підставі акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000020028, яким ВАТ «Запоріжсталь» було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2013 року на суму 80 560 грн.

Відповідно до наказу СДПІ №17 від 01.07.2013, посадовими особами відповідача у період з 02.07.2013р. по 19.07.2013р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ВАТ «Запоріжсталь» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2013 року, за результатами якої було складено акт перевірки № 28/30-20/00191230 від 19.07.2013 (далі - акт перевірки за квітень 2013).

Перевіркою встановлено порушення ВАТ «Запоріжсталь» п.п.14.1.181, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення за квітень 2013 року на загальну суму ПДВ - 109 545 грн. та бюджетного відшкодування за квітень 2013р. на загальну суму ПДВ 80 560 грн.

31.07.2013р. на підставі акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000053020, яким ВАТ «Запоріжсталь» було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2013 року у розмірі 80 560 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 40 280 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ВАТ «Запоріжсталь» звернулося до суду.

Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У акті перевірки за березень 2013 зазначено наступне (стр. 28 акту). Перевіркою встановлено, що ВАТ «Запоріжсталь» до податкового кредиту березня 2013 року включено операції з придбання шпал дерев'яних просочених, тип 2-А ПП «Транспромліс ДД» на загальну суму ПДВ 80 56 грн., по якому не підтверджується поставка згідно з наступним. Підприємством до податкової декларації з ПДВ березня 2013 рок включено до податкового кредиту операції з придбання шпал дерев'яних просочених на загальну суму 483 357,60 грн., у тому числі ПДВ 90 599, 60 грн. По взаємовідносинам з ПП «Транспромліс ДД» до перевірки надані наступні документи: договір поставки №20/2013/437 від 04.02.2013, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, сертифікати та паспорти якості, копія витягу х книги ввозу-вивозу ТМЦ на ВАТ «Запоріжсталь». При цьому всупереч умов договору до перевірки не були надані акти приймання-передачі ресурсів та товарно-транспортні накладні на поставку ресурсів у зв'язку з їх відсутністю на ВАТ «Запоріжсталь» (стр. 31 акту). Однак до перевірки були надані записи з книги ввозу-вивозу ТМЦ на ВАТ «Запоріжсталь». Відповідно до інформації з книги ввозу-вивозу ТМЦ на ВАТ «Запоріжсталь» головним відділом податкової міліції СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі встановлено та опитано власника автотранспорту НОМЕР_4, НОМЕР_5 ОСОБА_1, який пояснив, що він в період 2013 року автоперевезень продукції (деревини) від імені ПП «Транспромліс ДД» на ВАТ «Запоріжсталь» не здійснював. На підставі наведеного відповідач на стр. 31 акту перевірки за березень 2013 року дійшов висновку про відсутність будь-яких доказів, які б підтверджували реальність факту поставки товарів від ТОВ «Транспромліс ДД» на ВАТ «Запоріжсталь» у березні 2013р.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999, (далі - Закон №996), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону №996, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Матеріалами справи підтверджено, що посадовим особам відповідача під час перевірки було надано видаткові накладні, що підтверджують факт передачі товару від постачальника до покупця, податкові накладні, платіжні документи, які відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджують реальність вчинених операцій з придбання шпал просочених у березні 2013р. від ПП «Транспромліс ДД».

Щодо відсутності актів прийому-передачі товару суд зазначає, що податковим законодавством не передбачена обов'язкова наявність актів прийому-передачі на товар. До того ж згідно умов Специфікації №1 від 11.02.2013 до двору №20/2013/437 від 11.02.2013 між ВАТ «Запоріжсталь» та ПП «Транспромліс ДД» датою поставки на склад ВАТ «Запоріжсталь» вважається зокрема дата з відміткою на видаткові накладній. Отже факт поставки товару підтверджується відміткою на видаткових накладних.

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних суд зазначає, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, на які посилається відповідач, не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема товарно-транспортна накладна та подорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Зазначений висновок суду підтверджується численною судовою практикою, зокрема ухвалами Вищого адміністративного суду України від 26.06.2012 по справі №К-27230/10, від 19.07.2012 по справі №К-30744/10.

Крім того, представник позивача суду були надані копії товарно-транспортних накладних за березень 2013 року, у яких замовником перевезення є ТОВ «Сіріус ОПТ» а вантажоодержувачем є ТОВ «Транспромліс ДД», пункт навантаження - м. Кривий Ріг, пункт розвантаження - м. Запоріжжя, вантаж - шпала дерев'яна тип 2А ГОСТ 78-89 просочена. Отже зазначені товарно-транспортні накладні не повинні і не могли бути у позивача.

Щодо посилань відповідача на пояснення власника автомобіля НОМЕР_4, НОМЕР_5 ОСОБА_1, то суд зазначає, що згідно наданих суду пояснень зазначеної особи від 06.06.2013р. в березні 2013 року на разовий рейс було взято водія ОСОБА_2, який в період з 22.03.2013 по 28.03.2013р. здійснював рейс м. Запоріжжя - м. Кривий Ріг. При цьому згідно наданих суду представником позивача письмових пояснень ОСОБА_1 від 18.06.2013р., останній на запит податкової міліції №58/10/07-30 від 17.06.2013 пояснив, що автомобіля НОМЕР_4 в березні місяці 2013р. здійснював доставку вантажу на ВАТ «Запоріжсталь» із м. Кривий Ріг, а саме - шпалу залізничну. Інших вантажів, пов'язаних з пило - лісоматеріалами на комбінат не перевозив. Зазначені пояснення не спростовують факту реальності поставки товару від ПП «Транспромліс ДД» до ВАТ «Запоріжсталь». Більш того, пояснення особи, надані податковій міліції не є належним та допустимим доказом, оскільки відсутні відомості про попередження такої особи про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази, у зв'язку з чим зазначена особа може змінювати та уточнювати відповідні пояснення. Крім того, відсутній такий, що набрав законної сили обвинувальний вирок суду, у якому б відповідним поясненням свідка була б надана оцінка.

Також на стр. 13 акту перевірки за березень 2013 відповідач посилається на довідку ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №13/22-1453/36320996 від 07.06.2013 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Транспромліс ДД» з питання документального підтвердження господарських відносин із ВАТ «Запоріжсталь» за період березень 2013р., у якій зокрема зазначено, що за результатами відпрацювання встановлено, що товар, реалізований в адресу ВАТ «Запоріжсталь» в березні 2013р. був придбаний в січні 2013р. у ТОВ «Сіріус Опт», але враховуючи відсутність у ТОВ «Транспромліс ДД» адміністративно-технічних умов, власних або орендованих складських, офісних приміщень, транспортних засобів, відсутність підтверджуючих документів, неможливо встановити місце зберігання зазначеного товару протягом періоду з лютого по березень 2013р. та спосіб перевезення товару.

З цього приводу суд також зазначає, що невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування валових витрат та податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є.

Згідно ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, України визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі «Бульвес А.Д. проти Болгарії (заява №3991/03)» визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Безпідставними є посилання відповідача на той факт, що шпали просочені були придбані від ТОВ «Сіріус Опт» в січні 2013 року, а згідно сертифікатів якості ці ж шпали просочені були вироблені ТОВ «Ф.М. Тандем» у березні 2013р. що на думку податкового орган є несумісним одне з одним. Зазначені відповідачем сертифікати якості, як вбачається з їх змісту, є сертифікатами якості просочення шпал, замовником просочення є ТОВ «Транспромліс ДД», а одержувачем - ПАТ «Запоріжсталь». Таким чином зазначені сертифікати свідчать про той факт, шо ТОВ «Ф.М.-Тандем» було здійснено просочення шпал, а не їх виготовлення. Отже зазначені обставини не свідчать про відсутність фактичної поставки продукції від ТОВ «Транспромліс ДД» на ВАТ «Запоріжсталь» в березні 2013 року. Крім того, слід зазначити, що місцезнаходженням ТОВ «Ф.М.-Тандем» є м. Кривий Ріг, що узгоджується з поясненнями власника транспортного засобу про здійснення перевезень у березні 2013року з м. Кривий Ріг на ВАТ «Запоріжсталь».

Отже, відповідачем безпідставно податковим повідомленням-рішенням №0000020028 від 05.07.2013 ВАТ «Запоріжсталь» було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2013р. у розмірі 80560 грн., у зв'язку з чим зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Як вбачається зі змісту акту перевірки за квітень 2013р. (стр. 40 акту), відповідач дійшов висновку про завищення ВАТ «Запоріжсталь» суми бюджетного відшкодування за квітень 2013 на загальну суму ПДВ 80 560 грн. на підставі порушення, опис якого наведено в матеріалах акту перевірки за березень 2013 р., тобто у зв'язку із завищенням позивачем суми податкового кредиту та від'ємного значення за березень 2013 року на загальну суму ПДВ - 80 560 грн. З огляду на вищенаведені висновки суду, суд також вважає помилковими висновки відповідача у акті перевірки за квітень 2013 року про завищення ВАТ «Запоріжсталь» суми бюджетного відшкодування за квітень 2013р. на загальну суму ПДВ - 80 560 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ВАТ «Запоріжсталь» не заявляло до бюджетного відшкодування суми ПДВ у розмірі 80 560 грн. у квітні 2013р. по взаємовідносинам із ПП «Транспромліс ДД», оскільки ВАТ «Запоріжсталь» сплатило вартість придбаних ресурсів від ПП «Транспромліс ДД» частково у травні 2013 року та у червні 2013 року.

Згідно п. 200.4 ст. 20 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до рядка 23 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 (далі - Податкова декларація), ВАТ «Запоріжсталь» заявлено до бюджетного відшкодування за квітень 2013 року суму у розмірі 119 641 840 грн.

Також згідно додатку №2 до вищезазначеної Податкової декларації (частина «Залишок від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг») встановлюється, що фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг у попередніх звітних (податкових) періодах складає 119 641 840 грн. У розшифровці строк додатку №2 до податкової декларації за квітень 2013 року вказуються постачальники, податкові накладні та суми ПДВ, по яким заявлено бюджетне відшкодування, серед яких підприємство ПП «Транспромліс ДД» відсутнє.

Вищезазначене свідчить, що твердження податкового органу про неправомірність заявлення ВАТ «Запоріжсталь» до бюджетного відшкодування у квітні 2013 року суми 80 560 грн. по взаємовідносинах з ПП «Транспромліс ДД» не відповідає дійсності та ґрунтується на неперевірених даних. Доказів зворотного відповідачем суду не надано. У зв'язку з недоведеністю відповідачем фактів порушень, які послугували підставою для визначення позивачу сум грошового зобов'язання за основним платежем, відсутні підстави і для нарахування на суму такого зобов'язання штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0000053020 від 31.07.2013 є протиправним та піддягає скасуванню.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби , яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000020028 від 05 липня 2013 року та №0000053020 від 31 липня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» 1208 гривень 40 копійок судового збору

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова буде складена в повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова