Рішення № 33874261, 30.09.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.09.13р. Справа № 904/6605/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 31 350,81 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: Ніколенко К.В. - довіреність №53-02/12 від 02.01.2013р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" (далі -позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення 20 907,72 грн. - основного боргу, 9899,28 грн. - неустойку, 543,81 грн. - 3 % річних та витрат по сплаті судового збору.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 17.09.2013 р., 30.09.2013 р. не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, про відкладення розгляду справи не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2013 р., 17.09.2013 р. були надіслані на адресу відповідача, що зазначена у позовній заяві та у витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців (50064, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на яку насамперед і було направлено кореспонденцію господарського суду. Згідно з довідкою поштової установи поштове відправлення на адресу відповідача повернуте до суду у зв'язку з "за закінченням терміну зберігання".

У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодоповідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013 р. розгляд справи відкладено на 30.09.2013 р.

В судовому засіданні 30.09.2013 року було оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (надалі - орендоване майно) приміщення у будівлі (івн. № 1170) площею 171,8 кв.м., розміщеній за адресою: АДРЕСА_2, що являється власністю Орендодавця.

Балансова (залишкова) вартість майна на момент підписання цього договору складає 2932 гривень. Майно передається в оренду з метою розташування майстерні по ремонту м'яких меблів. (п.п. 1.2., 1.3. Договору).

Договір оренди діє з 01 листопада 2011 року до 31 жовтня 2012 року включно (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору передача майна в оренду оформлюється актом приймання-передачі. Орендар вступає у строкове платне користування орендованим майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання-передачі орендованого майна.

Як вбачається з матеріалів справи майно передано за Актом приймання-передачі основних засобів від 01 листопада 2011 року (а.с. 14).

Відповідно до п. 4.1. Договору розмір плати за користування майном (орендна плата) складає 1030,80 грн. на місяць, в тому числі ПДВ 171,80 грн. Плата за користування земельною ділянкою складає 69,14 грн. на місяць, в тому числі ПДВ 11,52 грн.

Згідно п. 4.2. Договору орендар здійснює сплату орендної плати та плати за користування земельною ділянкою не пізніше 5 числа поточного місяця шляхом 100 % попередньої сплати. Плата з перший місяць оренди здійснюється Орендарем протягом трьох банківських днів з дати підписання акту прийому-передачі. Остаточний розрахунок Орендар здійснює не пізніше 15 числа наступного місяця на підставі виставленого Орендодавцем рахунку.

Орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату і платежі пов'язані з використання орендованого майна. (п. 6.1.2. Договору).

Відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з січня 2012 р. по липень 2013 р. у нього утворилась заборгованість перед позивачем зі сплати орендних платежів на суму 20 907,72 грн., що підтверджується матеріалами справи.

На час розгляду справи доказів сплати зазначеної заборгованості суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляді обов'язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 8.5. Договору якщо орендар не виконує обов'язки у відношенні повернення орендованого майна після припинення договору, в тому числі достроковому, він зобов'язаний сплатити орендодавцю неустойку у розмірі рівному 100% від орендної плати за останній місяць дії договору за кожен місяць прострочення.

Позивачем здійснено нарахування на суму основного боргу суму неустойки до стягнення 9899,28 грн. Перевіривши розрахунок пені за означений період, суд вважає його вірним і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Перевіривши розрахунок 3 % річних у сумі 543,81 грн. (за період з 05.01.2013 р. по 19.08.2013 р.), суд вважає його таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 20 907, 72 грн. - основного боргу, 9899,28 грн. - неустойки, 543,81 грн. - 3 % річних.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1 а, код ЄДРПОУ 00191307) 20 907,72 грн. (двадцять тисяч дев'ятсот сім грн. 72 коп.) - основного боргу, 9 899,28 грн. (дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять грн. 28 коп.) - пені, 543,81 грн. (п'ятсот сорок три грн. 81 коп.) - 3 % річних, 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 03 " жовтня 2013р.