Рішення № 33874017, 01.10.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2/1522/12289/11 Провадження № 2/522/5234/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.

при секретарі Довгань Ж.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Одеської обласної державної адміністрації, Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, Державної казначейської служби України про стягнення заборгованості по заробітній платі з урахуванням компенсації за несвоєчасну виплату, надбавки за вислугу років з урахуванням компенсації за несвоєчасну виплату, матеріальної допомоги на оздоровлення з урахуванням компенсації за несвоєчасну виплату, компенсації за невикористану відпустку з урахуванням компенсації за несвоєчасну виплату, щомісячної грошової винагороди у розмірі посадового окладу за сумлінне виконання службових обов'язків з урахуванням компенсації за несвоєчасну виплату та моральної шкоди ,

ВСТАНОВИВ :

06 жовтня 2003 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до колишнього Управління освіти і науки Одеської облдержадміністрації, а 16 грудня 2004 року позивач подала адресовані суду свої письмові доповнення до позовних вимог, згідно з якими вимагає стягнути :

1) заборгованість по заробітній платі за липень-вересень 2003 року з урахуванням компенсації за несвоєчасну виплату у загальному розмірі 1 700,00 грн. ;

2) заборгованість по заробітній платі за період з 1 по 7 червня 2004 року з урахуванням компенсації за несвоєчасну виплату у загальному розмірі 150,00 грн. ;

3) заборгованість по компенсації відрядних витрат за 2003 рік з урахуванням компенсації за несвоєчасну виплату у загальному розмірі 180 грн.;

4) заборгованість по виплаті надбавки за вислугу років згідно ст.57 Закону України „Про освіту" за період з 01.01.1997 року по 2003 рік з урахуванням компенсації за несвоєчасну виплату у загальному розмірі 6 500,00 грн. ;

5) заборгованості по виплаті щорічної грошової винагороди у розмірі одного посадового окладу за сумлінне виконання службових обов'язків згідно ст.57 Закону України „Про освіту" за період з 1997 року по 2004 рік з урахуванням компенсації за несвоєчасну виплату у загальному розмірі 4 125,00 грн. ;

6) заборгованість по матеріальній допомозі на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу при наданні щорічної відпустки згідно ст.57 Закону України „Про освіту" за період 1999-2004р.р. з урахуванням компенсації за несвоєчасну виплату у загальному розмірі 3 000,00 грн. ;

7) компенсацію за невикористану відпустку за період 2001-2004 р.р. з урахуванням компенсації за несвоєчасну виплату у загальному розмірі 3 100,00 грн. ;

7) моральну шкоду у розмірі 4 000,00 грн. (т.1, а.с.2-3, 44).

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 07 червня 2004 року у задоволені позову ОСОБА_2 було відмовлено (т.1, а.с.26), але ухвалою апеляційного суду Одеської області від 02 листопада 2004 року вказане рішення суду першої інстанції було скасоване та справу направлено на новий розгляд в той же суд іншому судді (т.1, а.с.39).

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 29 липня 2005 року позов ОСОБА_2 було задоволено частково, а саме - стягнуто з Державного бюджету України із коштів, передбачених на виконання ст.57 Закону України „Про освіту", через Державне казначейства України, які виділені управлінню освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 надбавку за вислугу років за період з 01.01.1997 року по 01.01.2011 року в сумі 820,00 грн. та матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні відпустки за 1999 рік в сумі 209,00 грн., і у задоволені вимог ОСОБА_2 до управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації про стягнення моральної шкоди відмовлено, але ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10 січня 2006 року згадане рішення суду першої інстанції від 29 липня 2005 року було скасоване та справу направлено на новий розгляд в той же суд іншому судді (т.1, а.с.113-114, 140-142).

Під час нового судового розгляду справи суд залучив до участі у справі у якості відповідачів Одеську обласну державну адміністрацію, Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації та Державну казначейську службу України.

Крім того, ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 07 червня 2010 року про закриття провадження у даній справі було скасовано ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29 вересня 2011 року з направленням справи для подальшого розгляду в порядку цивільного судочинства (т.3, а.с.56, 74-75),

У лютому 2010 року позивач подала адресовану суду свою письмову заяву про уточнення позовних вимог, яку було залишено без руху згідно з ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 08 лютого 2012 року, й згодом повернуто позивачу згідно з ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 05 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20 листопада 2012 року (т.3, а.с.23, 91, 110, 129).

Таким чином, при новому розгляді даної справи суд розглядає позовні вимоги позивача, які викладені в позовній заяві від 06 жовтня 2003 року та в доповненнях до позовних вимог від 16 грудня 2004 року (т.1, а.с.2-3, 44).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримала позов, а Єфремченкова О.А., яка є представником Одеської обласної державної адміністрації, Кіріляк І.Ю., яка є представником Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, та Масалов П.В., який є представником Держаної казначейської служби України, не визнали позов.

Дослідивши матеріали справи і вислухавши пояснення позивача та представників відповідачів, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_2 з 1992 року обіймала посаду завідувача Одеської обласної психолого-медико-педагогічної консультації колишнього управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, та була звільнена з займаної посади з 07 червня 2004 року на підставі п.1 ст.40 КЗпП України згідно наказу за № 106-к від 04.06.2004 року, але рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 21.02.2006 року у справі № 2-332/06 ОСОБА_2 поновлено на роботі на попередній посаді та стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу з 07.06.2004 року по 21.02.2006 року в сумі 19 409,95 грн.

Заробітна плата за період з липня по вересень 2003 року та за період з 1 по 7 червня 2004 року була виплачена позивачу в повному обсязі в жовтні 2004 року, й позивач підтвердила в суді ці обставини.

Крім того, позивач підтвердила в суді, що їй була сплачена компенсація за відрядження за 2003 рік, але не пояснила суду коли саме їй було проведено виплату цієї компенсації.

Заборгованість по виплатам, передбаченим ст.57 Закону України, за період з 1997 року по час звільнення позивача були сплачені останній у повному обсязі у вересні та жовтні 2008 року.

Суд погоджується з доводами представника Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації стосовно того, що оскільки на час звернення позивача до суду з даним позовом ще був відсутній Порядок погашення кредиторської заборгованості з виплат, передбачених ст.57 Закону України „Про освіту", який був затверджений лише 19 вересня 2005 року постановою Кабінету Міністрів України № 934 „Про реалізацію Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст.57 України „Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів", тому вимоги позивача щодо виплати компенсації за несвоєчасну сплату виплат, передбачених ст.57 Закону України „Про освіту", є безпідставними.

Відповідно до п.1 ст.57 Закону України „Про освіту" педагогічним працівникам надається щорічна грошова винагорода в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків. Проте така винагорода позивачу не виплачувалась у зв'язку з тим, що керівництво колишнього управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації не знаходило працю позивача ОСОБА_2 достатньою для цієї винагороди, що є правом управління, а не обов'язком, тому не видавав наказ про виплату позивачу зазначеної винагороди.

Компенсація за невикористану відпустку за 2001-2002 р.р. була сплачена позивачу у повному обсязі у жовтні 2003 року.

Відповідно до ст.24 Закону України „Про відпустки", у разі звільнення працівника йому виплачують грошову компенсацію за всі невикористані відпустки. При звільненні компенсація за невикористану матеріальну допомогу не виплачується. У зв'язку з чим, при звільненні позивачу була нарахована заробітна плата за відпрацьований період та відповідно до ст.24 Закону України „Про відпустки" нарахована компенсація за всі невикористані відпустки на загальну суму 953,79 грн. та сплачена у повному обсязі у сумі 795,36 грн.

Також суд погоджується з доводами представників відповідачів стосовно того, що позивач не навела жодних доказів, які підтверджують наявність моральної шкоди та відповідних розрахунків щодо визначення розміру такої шкоди.

Більш того, вирішуючи дану справу суд враховує, що згідно з розпорядженням голови Одеської облдержадміністрації від 21.06.2005 року № 299/А-2005 „Про затвердження структури обласної державної адміністрації, розподіл основних обов'язків та галузей народногосподарського комплексу, сфер соціально-економічного, політичного, культурного життя Одеської області між головою облдержадміністрації та його заступниками для здійснення власних і делегованих повноважень виконавчої влади", відповідно до ст.118 Конституції України, ст.5 Закону України „Про місцеві державні адміністрації", Указу Президента України від 03.04.2005 року № 593/2005 „Про вдосконалення структури місцевих державних адміністрацій", постанов Кабінету Міністрів України від 02.03.2005 року № 164 „Про встановлення на 2005 рік граничної чисельності, фонду оплати праці працівників і видатків на утримання обласних, Севастопольської міської, районних, районних у м.Севастополі державних адміністрацій", від 12.03.2005 року № 179 „Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій", від 11.05.2005 року № 328 „Про структуру місцевих державних адміністрацій", з метою впорядкування та оптимізації структури обласної державної адміністрації, підвищення ефективності роботи, ліквідації дублювання функцій, унормування штатної чисельності і професіоналізації державної служби управління освіти і науки облдержадміністрації було ліквідовано.

На підставі цього розпорядження управління освіти на науки Одеської обласної державної адміністрації видало наказ від 01.07.2005 року № 188-к „Про заходи щодо ліквідації управління освіти і науки та структурних підрозділів, створених при управлінні освіти і науки", пунктом 6 якого була утворена ліквідаційна комісія.

Згідно з повідомленням державного реєстратора Одеського міськвиконкому, 10.05.2006 року до Єдиного державного реєстру внесено запис щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації (код 02145062, адреса : м.Одеса, вул.Канатна, 83).

Цивільним кодексом України та Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено порядок ліквідації юридичної особи, а також права та обов'язки засновників та ліквідаційної комісії. Зокрема, ліквідація юридичної особи регулюється статтями 110, 111, 112 ЦК України. Юридична особа ліквідується за рішенням органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами. Згаданим Кодексом встановлено порядок та строки для звернення до ліквідаційної комісії кредиторів зі своїми вимогами. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволені вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволені яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними (в редакції на час ліквідації управління освіти і наку Ощдеської обласної державної адміністрації). Юридична особа є ліквідованою з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Ліквідоване управління освіти та науки Одеської обласної державної адміністрації було самостійною юридичною собою та було підпорядковане облдержадміністрації.

Відповідно до ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Засновник юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її засновника.

Також суд бере до уваги, що утворене на підставі розпорядження голови Одеської облдержадміністрації від 21.06.2005 року № 299/А-2005 „Про затвердження структури обласної державної адміністрації, розподіл основних обов'язків та галузей народногосподарського комплексу, сфер соціально-економічного, політичного, культурного життя Одеської області між головою облдержадміністрації та його заступниками для здійснення власних і делегованих повноважень виконавчої влади" нове управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, назва якого змінена на Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації на підставі розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 31.01.2012 року № 64/А-2013 „Про внесення змін та доповнень до деяких розпоряджень голови Одеської обласної державної адміністрації", не є правонаступником ліквідованого управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації.

Таким чином, передбачені законодавством підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача компенсації за несвоєчасну сплату виплат, передбачених трудовим законодавством, відсутні.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд , -

ВИРІШИВ :

У задоволені позову ОСОБА_2 до Одеської обласної державної адміністрації, Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, Державної казначейської служби України про стягнення заборгованості по заробітній платі з урахуванням компенсації за несвоєчасну виплату, надбавки за вислугу років з урахуванням компенсації за несвоєчасну виплату, матеріальної допомоги на оздоровлення з урахуванням компенсації за несвоєчасну виплату, компенсації за невикористану відпустку з урахуванням компенсації за несвоєчасну виплату, щомісячної грошової винагороди у розмірі посадового окладу за сумлінне виконання службових обов'язків з урахуванням компенсації за несвоєчасну виплату та моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складено 01 жовтня 2013 року.

Суддя Н.А.Ільченко

01.10.2013