Рішення № 33873805, 13.09.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3968/13-ц

Провадження № 2/522/6810/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

„13" вересня 2013 року

Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Погрібного С.О.

за секретаря - Малини-Муравенко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, просив стягнути з відповідача на його користь на відшкодування завданої шкоди у розмірі 45798,0 гривень, у тому числі майнової шкоди 35798,0 гривень, та немайнової (моральної) шкоди у розмірі 10000,0 гривень, а також судові витрати, посилаючись на таке. "25" вересня 2012 року позивач, керуючи автомобілем «BMW» д/н НОМЕР_3, який належить ОСОБА_3 на праві власності, о 11.30 рухався по території АЗС "ОККО" за адресою: м. Одеса, узвіз Марінеско 8, маючи намір заправити свій автомобіль бензином. В цей час з його автомобілем зіткнувся автомобіль «RANGE ROVER», д/н НОМЕР_4, який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, за кермом якого знаходився відповідач. В результаті зіткнення, автомобілі отримали технічні пошкодження. Постановою Приморського районного суду м. Одеси по справі №1522/23252/12 від 29 жовтня 2012 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 340,0 гривень.

Відповідач в судове засідання не з'явився неодноразово, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Суд у зв'язку з його неявкою та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідачів, які не з'явились, у порядку заочного розгляду справи.

Позивач надав суду заяву, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних причин. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів.

Щодо фактичних обставин.

Позивач "25" вересня 2012 року, керуючи автомобілем «BMW», державний номер НОМЕР_3, який належить ОСОБА_3 на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, о 11.30 годині рухався по території АЗС "ОККО" за адресою: м. Одеса, узвіз Марінеско, 8, маючи намір заправити свій автомобіль бензином. В цей час з автомобілем позивача зіткнувся автомобіль «RANGE ROVER», д/н НОМЕР_4, який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Зіткнення сталось внаслідок того, що відповідач, керуючи своїм автомобілем на території АЗС "ОККО" за адресою: м. Одеса, узвіз Марінеско, 8, при перестроюванні ліворуч, не дав дорогу автомобілю «BMW», номерний знак НОМЕР_3, яким керував позивач та який рухався з лівого боку, чим порушено п.10.3 Правил дорожнього руху.

Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача, що підтверджується постановою Приморського районного суду м. Одеси по справі №1522/23252/12 від 29 жовтня 2012 року, згідно із якою ОСОБА_2 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 340,0 гривень.

Щодо завдання матеріальної шкоди.

Оглядом пошкодженого автомобіля на станції технічного обслуговування були встановлені також пошкодження, які не могли бути встановлені на місці дорожньо-транспортної пригоди у зв'язку із специфічним розташування та кріпленням деталей та частин автомобіля.

Так, згідно зі складеним рахунком, вартість ремонту автомобіля позивача становить: вартість нових деталей: крило, переднє праве, вартістю 2480,00 грн.; капот вартістю 4593,00 грн.; фара, передня права, вартістю 3712,00 грн.; панель передня, вартістю 2770,00 грн.; покажчик повороту, передній правий, вартістю 388,00 грн.; стійка, передня права, вартістю 1728,00 грн.; важіль, передній правий, вартістю 2127,00 грн.; тяга рульова із наконечником правим, вартістю 1080,00 грн.; кріплення бамперу, переднє праве, вартістю 65,00 грн.; вартість ремонтних робіт: облицювання переднього бамперу, вартістю 4855,00 грн.; малярні роботи, вартістю 12000,00 грн. Таким чином, загальна вартість ремонту та відновлення пошкодженого автомобіля складає 35 798,0 гривень.

Зазначені витрати суд визнає обґрунтованими, оскільки втрати, яких зазнав позивач, викликані протиправними діями ОСОБА_2, представлені докази про розмір завданих збитків відповідачем заперечені належним чином не були. Суд при визначенні розміру належного відшкодування виходить з принципу реального виконання зобов'язання. Суд при цьому керується вимогами ч. 2 ст. 1192 ЦК України, за якою розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню правила про відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, передбачені у ст. 1188 ЦК України, згідно із частиною 1 якої шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За загальним правилом відшкодування шкоди, встановленим ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому, згідно ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, правила наведеної статті вказують на обов'язок володільця транспортного засобу - заподіювача шкоди, відшкодувати таку шкоду, що завдана ним у повному обсязі. При цьому, для звільнення від обов'язку здійснення такого відшкодування особа має довести, що шкоду завдано не з її вини. Суд вважає, що ОСОБА_2 не було доведено, що шкода, завдана ним не з його вини, не надано відповідачем й доказів, що його цивільно-правова відповідальність була належним чином застрахована, що він звертався до відповідної установи із заявою про настання страхового випадку, у зв'язку із чим суд вважає можливим стягнути шкоду саме з ОСОБА_2, як винної особи.

Отже, в результаті протиправних дій ОСОБА_2 ОСОБА_1 було завдано матеріальну шкоду у розмірі 35798,0 гривень.

Щодо відшкодування моральної шкоди.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Встановивши факт протиправного пошкодження майна позивача, беручи до уваги, що своїми протиправними діями відповідач ОСОБА_2 порушив нормальний уклад життя позивача ОСОБА_1 заподіяв моральні й душевні страждання, пов'язані з пошкодженням майна, яке перебуває у користуванні позивача, суд вважає обґрунтованою позовну вимогу про стягнення моральної шкоди, настання якої викликано протиправним пошкодженням майна згідно ст. 23 ЦК України. Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, судом прийняті до уваги характер правопорушення, небезпека, яку створив відповідач під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди та з урахуванням розумності, справедливості та адекватності, суд визнає обґрунтованою вимогу про стягнення на користь позивача моральної шкоди в розмірі 2000,0 гривень.

Щодо права позивача на звернення із вказаним позовом.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль «BMW» д/н НОМЕР_3 належить ОСОБА_3

Згідно з ч.1 ст. 395 ЦК України одним із видів речових прав на майно є право володіння.

Відповідно до ст.396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Враховуючи, що відповідно до наведених статей положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але користуються майном на певній правовій підставі, такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

У відповідності до п. 13 постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).

Таким чином, позивач, якому належить речове право на пошкоджений автомобіль, який саме й зазнав втрат, пов'язаних з відновленням належного робочого стану пошкодженого автомобіля, вправі вимагати від відповідача відшкодування завданої йому шкоди.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму судового збору у розмірі 377,98 гривень.

Керуючись ст. ст. 16, 23, 979, 1166, 1188, 1192 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 79, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, СУД -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 35 798,0 (тридцять п'ять тисяч сімсот дев'яносто вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 000,0 (дві тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 377,98 гривень на відшкодування сплаченого судового збору.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ: С.О. Погрібний

13.09.2013