Справа № 308/10513/13-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.06.2013 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Ужгородський міський відділ Головне управління Державної міграційної служби у Закарпатській області про визнання права власності,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Ужгородський міський відділ Головне управління Державної міграційної служби у Закарпатській області про визнання права власності.
Відповідно до вимог постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження по справі до судового розгляду»№ 2 від 12.06.2009 року, готуючи справу до розгляду, суд повинен визначити: обставини, які мають значення для справи та факти, що підлягають встановленню і покладені в основу вимог і заперечень; характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги; матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини, сприяти врегулюванню спору до судового розгляду. Крім того, згідно з роз'ясненнями, які містяться у п.7 даного Пленуму, суди мають звертати особливу увагу, зокрема на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Вивчивши позовну заяву та матеріали додані до неї встановила, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру, разом з тим, до матеріалів справи додають довідку про вартість нерухомого майна у сумі 152846,60 грн..
Вищезазначена позовна заява не відповідає вимогам ч. 5 ст. 119 ЦПК України, відповідно до якої до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем ОСОБА_1 у своїх інтересах заявлено вимоги про припинення права власності, визнання права власності за неююю, стягнення суми боргу з відповідача на її користь, тим самим заявлено декілька вимог майнового характеру, кожна з яких відповідно до пп. 2 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», який набрав чинності 1 листопада 2011 року, повинна бути сплачені у встановленому чинним законом розмірі, а саме ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
В порушення вищезазначених вимог позивачем до поданої до суду позовної заяви не надано квитанції про сплату судового збору.
Таким чином позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за кожну вимогу майнового характеру та надати суду оригінал квитанції із зазначенням у ній реквізитів. Реквізитами для сплати судового збору за подачу позовної заяви є отримувач коштів ГУДКСУ у м.Ужгород , МФО 812016 , код ЄДРПОУ 38015610 , банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, р/р №31216206700002 , код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 26529130 (суду, де розглядається справа).
Посилання позивача, як на підставу звільнення від сплати судового збору на ст. 5 п.9 Закону України «Про судовий збір» є безпідставними.
Так, згідно ч. 7 ст. 119 ЦПК України у разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Положеннями ст. 39 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Разом з тим, позивач звертається до суду з позовом у власних інтересах, а підстав звернення в інтересах свого сина суду не наводить (її син не проживає в спірній квартирі №5).
Підстав для звільнення позивача від сплати судового збору при поданні до суду вказаної позовної заяви не встановлено. Отже необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1528,46 грн. та відповідно 229,40 грн. за окрему позовну вимогу майнового характеру.
При перегляді позовної заяви та доданих до неї матеріалів, зокрема у витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності було зазначено, що ОСОБА_1 на підставі рішення №308/133/13-ц , виданого 25.01.2013 р. належить ? нерухомого майна. Натомість зазначаючи вищенаведене позивач не надає дане рішення до матеріалів справи. Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України встановлено, що сторони до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті, зобов'язані повідомити суд про всі відомі їм рішення судів, що стосуються предмету спору, а також про всі відомі їм незавершені судові провадження, що стосуються предмету спору.
Позивач посилається на Вирок Ужгородського міського суду від 13.03.2000 р., разом з тим не додає належним чином завірену копію такого, що не дає можливості встановити чи набув законної сили такий. Крім того, не доданий оригінал висновку №78 по експортному дослідженню квартири, а копія належним чином не завірена.
Позивач вказує, що працювала у ШЕД-859, стояла на черзі по місцю роботи на отримання квартири і в 1987 році отримала квартиру, а згідно рішення Ужгородського міськвиконкому від 26.08.1988 р. №156 отримала дозвіл на проведення добудови та переобладнання, разом з тим в порушення вимог статті 119 ЦПК України на підтвердження даних обставин не надає відповідні документи.
Відповідно до ч.1 ст. 120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб. Разом з тим, до матеріалів позовної заяви не додані додатки для відповідача по справі та третьої особи (висновок експерта).
Крім того, позивач просить зобов'язати ОСОБА_2 знятися у Ужгородському міському відділі Головного управління Державної міграційної служби з реєстраційного обліку.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Під способом захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення ( визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України. Враховуючи вищенаведене, позивачу слід уточнити спосіб захисту та привести вимоги позову в цій частині у відповідність до норм чинного законодавства України.
Також ст. 365 ЦК України передбачає припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є спільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення на завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членів його сім»ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, таким чином, в порушення зазначеної норми законодавства при подачі позовної заяви позивач не надала суду доказів про внесення вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Таким чином, позивачу необхідно обґрунтовано, з посиланням на закон, який регламентує дані правовідносини, оформити позовну заяву, оскільки суддя має право відкрити провадження у справі лише при наявності як передумов права на предявлення позову, так і при наявності умов, які складають порядок реалізації права на звернення до суду, і вони передбачені в статтях 119-121 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду з врахуванням вимог ст. 119 ЦПК України.
Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Роз'яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суддя -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Ужгородський міський відділ Головне управління Державної міграційної служби у Закарпатській області про визнання права власності - залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки заяви до 15 липня 2013 року, але не більше п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Фазикош О.В.
Судове рішення № 33872026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 21.06.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 308/10513/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: