Постанова № 33871235, 24.09.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2013 р. Справа № 909/621/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Малех І.Б.

Желік М.Б.

при секретарі Мазепі Н.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галтехнопарк", м.Галич, Галицький район, Івано - Франківська область, вх. № 05-05/1490/13 від 23.07.2013р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.13 року

у справі № 909/621/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Елікорт", м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галтехнопарк", м.Галич, Галицький район, Івано - Франківська область

про: стягнення заборгованості в сумі 629 820,85грн., з яких: 588 760,00грн. - основний борг, 34 217,38грн. - пеня, 6 843,47грн.- 3% річних.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2013р. у справі №909/621/13 (суддя С.Кобецька) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Елікорт", м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галтехнопарк", м.Галич, Галицький район, Івано - Франківська область про стягнення заборгованості в сумі 629 820,85грн., з яких: 588 760,00грн. - основний борг, 34 217,38грн. - пеня, 6 843,47грн.- 3% річних.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2013р. у справі №909/621/13 в частині стягнення пені у сумі 34217,38 грн., відповідач - ТзОВ "Галтехнопарк"- подав апеляційну скаргу, з неповноти з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема , апелянт мотивує апеляційну скаргу тим, що позивач, всі сплачені відповідачем кошти в сумі 145000 грн., зарахував, як оплату по видатковій накладній № 7 від 15.10.2013р., у той час як скаржник зазначав інше призначення платежу.

На підставі наведеного скаржник просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.13 року скасувати в частині стягнення пені.

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 909/621/13 розподілено для розгляду головуючому - судді Костів Т.С..

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 24.07.2013 року у склад колегії для розгляду вищезазначеної справи введено суддів Малех І.Б. та Желіка М.Б..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.13 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 03.09.13 р.

Згідно розпорядження голови Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 року, у зв'язку із перебуванням судді Желіка М.Б., у відпустці у склад колегії замість судді Желіка М.Б. введено суддю Марка Р.І..

Ухвалою суду від 03.09.2013 року розгляд справи відкладався з підстав, викладених у ній.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року, у зв'язку із зайнятістю судді Марка Р.І. у складі іншої судової колегії, у склад колегії для розгляду справи № 909/621/13 замість судді Марка Р.І. введено суддю Желіка М.Б..

В судове засідання 24.09.2013 року представники сторін повторно не з'явились, причин неявки суду не повідомили. Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, між ТзОВ "Компанія "Елікорт" (постачальник) та ТзОВ "Галтехнопарк" (покупець) укладено Договір на поставку продукції №60-09ЖТ/12 від 09.10.12р., за яким постачальник зобов"язується поставити, а покупець прийняти і оплатити товар найменування, кількість і ціна якого зазначена у Специфікації (Додатку), яка після підписання є невід"ємною частиною Договору (п. 1.1. Договору).

Специфікацією № 1 від 09.10.12 р. до Договору обумовлено найменування товару - цегла ХП-1 № 1, № 9, кількість 75 тон, ціна 7600 грн., мертель МПХГ-10, кількість 6 тон, ціна 8300 грн., загальна ціна з ПДВ 20% 743760 грн..

Згідно з п. 3.3. Договору датою поставки товару вважається дата вказана у накладній (товаро- транспортній накладній) при передачі товару покупцю. Розрахунки по Договору проводяться на умовах відстрочки платежу на 90 днів з дня поставки товару покупцю (п. 5.2.Договору).

Договір фактично виконувався сторонами. Постачальник передав у власність покупця по видаткових накладних №7 від 15.10.12р., №8 від 22.10.12р., №9 від 30.10.12р., №12 від 12.11.12р. товар (цеглу ХП-1 №1, №9, мертель МПХГ-10) на загальну суму 743760 грн. Проте, відповідач не належно виконав свої зобов"язання, в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, сплативши лише 155000 грн., внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 588760 грн.. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами №482 від 23.01.13р., №536 від 11.04.13р., про погашення заборгованості за отриманий товар, проте, дані вимоги залишились без належного реагування з боку відповідача, хоча вказана заборгованість була визнана відповідачем у підписаному акті звірки розрахунків станом на 20.06.13р.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України, ст.173 ГК України). В силу положень ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України). Нормою ч.1 ст.530 ЦК України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами. Тому, суд першої інстанції підставно задовольнив позов в частині суми основного боргу.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Крім того, приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Пунктом 7.3. Договору, встановлено, що покупець, в разі порушення строків оплати товару, оплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочки платежу.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції підставо прийняв до уваги поданий розрахунок і задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 34217,38грн. пені, 6843,47грн.- 3% річних.

Посилання скаржника на неврахування призначення платежу, не заслуговує на увагу як таке, що не підтверджується матеріалами справи.

При цьому, згідно із ст. 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Враховуючи наведене, висновки суду першої інстанції відповідають закону та матеріалам справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Відповідач додаткових доказів не подав і суду апеляційної інстанції, не обґрунтовував неможливості подання таких доказів суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2013 р. у справі № 909/621/13 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галтехнопарк" - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2013 р. у справі 909/621/13 - без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3.Матеріали справи скерувати до господарського суду Івано-Франківської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 30.09.2013 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Малех І.Б.

Суддя Желік М.Б.