Ухвала суду № 33869951, 24.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1448/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Руденко А.В. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

24 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Пилипенко О.Є.,

при секретарі Воронець Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський хімічний завод «Синтез» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000142301, № 0000132301 від 08.01.2013 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач по справі подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський хімічний завод «Синтез» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Реал Арго» за період з 01.07.2012 року по 30.07.2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 12.12.2012 року за № 384/22-14/33536111, яким зафіксовані порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме:

- пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 3 квартал 2012 року на суму 192 569 грн;

- п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додатну вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за липень 2012 року на суму 183 399 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

№ 0000142301 від 08.01.2013 року, яким за позивачем визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 240 711 грн., що складається з основного платежу - 192 569 грн. та штрафної санкції - 48 142 грн.;

№ 0000132301 від 08.01.2013 року, яким за позивачем визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 220 249 грн. що складається з основного платежу - 183 399 грн. та штрафної санкції - 45 850 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду про їх скасування.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Колегією суддів встановлено, що ТОВ «ЧХЗ «Синтез» зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 26.04.2005 року, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №153032.

ТОВ «ЧХЗ «Синтез» взято на податковий облік в ДПІ у м.Черкасах 06.05.2005 року.

Згідно довідки про включення до ЄДРПОУ, за КВЕД, основними видами діяльності позивача є: виробництво інших основних органічних хімічних речовин, виробництво пластмас у первинних формах, виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик, виробництво іншої хімічної продукції, неспеціалізована оптова торгівля, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

Між позивачем (покупець за договором) та ТОВ «Реал-Агро» (продавець за договором) укладено договір №12 від 01.05.2012 року на поставку товару.

На виконання вказаного договору ТОВ «Реал-Агро» передав, а позивач прийняв товар, а саме: лак, грунтівка, емаль, нітроклей, шпаклівка, лазур, розчинник в асортименті на загальну суму 916995 грн.

На виконання вказаних операцій, було виписано ряд видаткових накладних №467 від 02.07.2012 року, №468 від 02.07.2012 року, №483 від 03.07.2012 року, №486 від 03.07.2012 року, №517 від 06.07.2012 року, №520 від 09.07.2012 року, №523 від 09.07.2012 року, №№526 від 09.07.2012 року, №528 від 09.07.2012 року, №556 від 12.07.2012 року, №565 від 16.07.2012 року, №574 від 17.07.2012 року, №581 від 18.07.2012 року, №584 від 18.07.2012 року, №587 від 20.07.2012 року, №590 від 20.07.2012 року, №594 від 24.07.2012 року, №597 від 25.07.2012 року, №602 від 27.07.2012 року, №605 від 27.07.2012 року, №608 від 31.07.2012 року, які відповідають вимогам первинних документів.

На підтвердження права на податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Реал Агро» позивачем надані копії податкових накладних №21 від 02.07.2012 року, №38 від 03.07.2012 року, №42 від 03.07.2012 року, №78 від 06.07.2012 року, №81 від 09.07.2012 року, №82 від 09.07.2012 року, №83 від 09.07.2012 року, №84 від 09.07.2012 року, №126 від 12.07.2012 року, №135 від 16.07.2012 року, №147 від 17.07.2012 року. №154 від 18.07.2012 року, №157 від 18.07.2012 року, №161 від 20.07.2012 року, №164 від 20.07.2012 року, №169 від 24.07.2012 року, №174 від 25.07.2012 року, №180 від 27.07.2012 року, №184 від 27.07.2012 року, №190 від 31.07.2012 року, які відповідають вимогам первинних документів.

Зазначені видаткові та податкові накладні були надані позивачем при проведенні перевірки та їх відповідність вимогам до первинних документів бухгалтерського обліку та податкових накладних відповідачем не заперечувалась.

З акту перевірки вбачається, що податковий орган дійшов висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Реал-Агро» на підставі, зокрема, висновків перевірки, викладених у довідці від 01.11.2012 року №886/22-14/32180356 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Реал-Агро» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків-покупцями та платниками податків-постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року, складеної ДПІ у м. Черкасах, якою встановлено, що ТОВ «Реал-Агро» задекларувало податковий кредит з податку на додану вартість у липні 2012 року, сформований за рахунок одного контрагента-постачальника - ТОВ «ТД «Гаран», на підставі податкових накладних, виданих у листопаді 2011 року, на загальну суму 1 361 683 грн. Разом з цим, засновник, директор та головний бухгалтер ТОВ «ТД «Гаран» ОСОБА_3 надала пояснення щодо своєї непричетності до реєстрації та діяльності вказаного підприємства. Встановлено відсутність на даному товаристві найманих працівників, транспортних засобів та основних засобів, а тому звіркою встановлено відсутність реальності поставок товарів від ТОВ «ТД «Гаран» на адресу ТОВ «Реал-Агро» і, як наслідок, відсутність реальних поставок товарів від ТОВ «Реал Агро» на адресу позивача.

З цього приводу, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, що встановлені обставини свідчать лише про господарські взаємовідносини між ТОВ «Реал-Агро» та ТОВ «ТД «Гаран» і не є належними доказами на підтвердження відсутності чи наявності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Реал-Агро».

Відповідно до пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 товарно-транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Типова форма товарно-транспортної накладної №1-ТН затверджена наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.1995 року № 488/346, згідно з якою у пунктах навантаження та розвантаження товарно-транспортної накладної зазначається адреса цих пунктів.

Надані позивачем копії товарно-транспортних накладних не містять адреси пункту навантаження та розвантаження товару, а саме: назви вулиці та номера будинку, часу навантаження та розвантаження у розділі «Вантажно-розвантажувальні операції», та розрахунку вартості транспортних послуг у розділі «Інші відомості».

З цього приводу, судом першої інстанції було допитано позивача, який у судовому засіданні пояснив, що доставка товарів здійснювалась приватним підприємцем ОСОБА_4, та надав до суду договір на перевезення вантажів №37 від 10.01.2012 року, і акт виконаних робіт від 30.07.2012 року, також, надав договір оренди №9/1 від 28.12.2011 року, укладений з ПП «Спецавтосервіс», додаткову угоду №1 від 15.06.2012 року про внесення змін до договору оренди №9-1 від 28.12.2011 року та акт від 01.01.2012 року, згідно з якими позивач орендував з 01.01.2012 року по 15.06.2012 року приміщення площею 11 кв.м., а з 15.06.2012 року по 15.08.2012 року - приміщення площею 96 кв.м в м. Черкасах по провулку Хіміків, 47.

Щодо відсутності в книзі обліку довіреностей позивача інформації про номери і дати видаткових чи товарно-транспортних накладних про отримання товару, колегія суддів приходить до висновку що дані обставини не спростовують факту поставки товару а лише вказують на порушення позивачем порядку ведення Журналу реєстрації довіреностей, який передбачений «Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99.

В ході перевірки дотримання податкового законодавства, відповідач звернув увагу на відсутність у позивача документу (сертифікату), що свідчить про відповідність продукції встановленим вимогам стандарту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 року №2406-III сертифікат відповідності - це документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством. Враховуючи вищезазначену норму закону, сертифікат відповідності не є належним доказом, який підтверджує фактичне здійснення господарської операції.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством - не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

О.Є.Пилипенко

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Пилипенко О.Є.

Глущенко Я.Б.