Постанова № 33869608, 19.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 вересня 2013 року № 826/7759/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європоліс Лоджістік Парк ІІ»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Європоліс Лоджістік Парк ІІ» (надалі - Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі -відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 25 лютого 2013 року № 0002815522 (із урахуванням уточнень позовних вимог).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які обгрунтовані тим, що позивачем правомірно задекларовано у жовтні 2012 року залишок від'ємного значення суми ПДВ, що виникла в 2008-2009 роках.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечив, вказуючи, що не підлягає бюджетному відшкодуванню суми ПДВ, право на відшкодування яких виникло за1095 днів, після подачі заяви про таке відшкодування.

В судовому засіданні 09.09.2013р. була зафіксована неявка представника відповідача, в зв'язку з чим, враховуючи ч. 4 ст. 122 КАС України, судовий розгляд було продовжено в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача , всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, за результатами якої складено акт № 236/15-575 від 29.11.2012р.

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем п. 102.5 ст. 102, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 198.3 ст.198, ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення залишку від'ємного значення з ПДВ попереднього податкового періоду (рядок 24 декларації звітного (податкового) періоду) за жовтень 2012 року в розмірі 3 239 812,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.12.2012р. № 00004615571, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 3 239 812,00 грн.

В процесі адміністративного оскарження, в рамках розгляду первинної скарги, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка, за результатами якої складено акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 11.02.2013 № 24/15.6-27/34192065, що яким підтверджено висновки камеральної перевірки в частині відсутності права позивача на від'ємне значення суми ПДВ у розмірі 3 151 779,50 грн., яке виникло в липні 2008 року та січні 2009.

Вважаючи висновки податкового органу протиправними представники позивача звертали увагу на те, що норми податкового законодавства не обмежують права платника податку на перенесення від'ємного значення сум ПДВ, що виникли в попередньому податковому періоді, а лише обмежують право на безпосереднє бюджетне відшкодування такого значення, у випадку, якщо такі суми не відшкодовані на протязі 1095 днів.

Проте, суд не може погодитись із наведеними міркування позивача, у зв'язку з чим звертає увагу на наступне.

Згідно з п.п.4.6.2. п.4.6. ст..4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25Л 1.2011 р. №1492, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за N 1490/20228 (зі змінами та доповненнями) (далі по тексту - Порядок) якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

Відповідно до п.п.4.6.3. п.4.6. ст. 4 Порядку якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Згідно з п.п.4.6.4. п.4.6. ст..4 Порядку якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).

Підпунктом 4.6.5. п.4.6. ст. 4 Порядку встановлено, платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації.

При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4) (додаток 4).

Відповідно до п.п.4.6.6. п.4.6. ст.4 Порядку залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Статтею 36 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 37.1 статті 37 ПК України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно із ст. 200 Податкового кодексу сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої відповідно до п. 200.1 вищезазначеної статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Податкового кодексу.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій утримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги утримувачем послуг;

залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що належать до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, може бути подано не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку про те, що у зв'язку з не декларуванням підприємством від'ємного значення ПДВ до бюджетного відшкодування на протязі 1095 днів в моменту виникнення права на таке відшкодування, залишок від'ємного значення, який не брав участі в розрахунку сум бюджетного відшкодування, не може бути включений в рядок 24 податкової декларації, а суми такого залишку не можуть бути в подальшому заявлені платником податків до відшкодування чи в рахунок майбутніх платежів.

Таким чином, суд вважає спірне податкове повідомлення-рішення правомірним, відповідно - позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.