Постанова № 33869475, 13.09.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2013 року Справа №810/4397/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.,

при секретарі судового засідання - Луценко К.Ю.;

за участю представника позивача- Кучерука Ю.А. (довыренысть выд 09.01.2013 р. б/н);

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельного підприємства "Укргазкомплект"

до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0003732220 та 0003722220 від 02.04.2013 р.,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Виробничо-будівельне підприємство «Укргазкомплект» звернулось до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0003732220 та 0003722220 від 02.04.2013 р., винесених Бориспільською ОДПІ Київської області, якими позивачу було визначено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 570210.24 грн. та з податку на прибуток у сумі 655741,80 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає про безпідставність та упередженість висновків акту перевірки від 14.03.2013 р. за №142/22-2/31127361, за даними якого і були прийняті спірні рішення та вказує, що вони ухвалені без урахування фактичних обставин справи, в порушення приписів податкового законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача, повідомлений належнимч чином про дату та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився без поважних прчин. Ураховуючи приписи ч.4 ст.128 КАСУ, суд розглянув справу за відсутності представника податкового органу.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і, надавши оцінку доводам адміністративного позову, суд дійшов таких висновків:

податковим органом, в березні 2013 р., на підставі пп.20.1.4, п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 ПК України, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «Укргазкомплект» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Компанією Агротрейд Україна». Згідно висновків акту перевірки було встановлено нікчемність укладених між цими підприємствами угод та визнання їх такими, що суперечать п.1,5 ст.203, п.1-2 ст.215. п.1 ст.216 ЦК України. Встановлено, що податковий кредит сформовано за відстуності об?єкту оподаткування з придбання/продажу ТМЦ (робіт, послуг) в розумінні п.185.1 ст.185, п.п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України, витрати у складі декларацій з ПДВ за червень та липень 2011 р. складають 141496,25 грн. та 428713,99 грн., завищення податкового кредиту призвело до заниження ПДВ у сумі 570210,24 грн. Крім того, виявлено порушення пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 655741,8 грн.

У перевіряємому періоді позивач уклав угоду з ТОВ «Компанією Агро Трейд Україна» №04/08-2010 від 04.08.10 р., на підтвердження факту виконання якої надано: власне сам договір купівлі-продажу; рахунки-фактури; видаткові та податкові накладні.

При дослідженні представлених документів на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вони не доводять проведення операції купівлі-продажу між позивачем та його контрагентом- ТОВ «Компанією Агро Трейд Україна» з огляду на таке: в усіх видаткових накладних відсутні обов?язкові, як для таких реквізити: прізвище, ім?я по батькові, посада особи, яка одержала товар; місце оформлення документу; адреса одержувача товару; посилання на документ, що дає повноваження на отримання ТМЦ від постачальника покупцем.

Крім того, суд вважає надання лише видаткових та податкових накладних недостатнім доказом, що підтверджує реальний характер господарської операції з купівлі-продажу та постачання товару, позаяк її виконання потребує документального відображення кожного етапу по ланцюгу постачання, з обов'язковим оформленням відповідних (супровідних) документів, зокрема, прибуткових касових ордерів, товаро-транспортних накладних, книги обліку товарно-матеріальних цінностей; реєстру отриманих (виданих) податкових накладних, документів, що засвідчують факт прийняття товару на баланс та його подальше використання. Крім того, суд зважає на те, що фіксування цієї операції потребує її відображення відповідними бухгалтерськими проводками.

Згідно Інструкції з бухгалтерського обліку товарообороту і товарних запасів, затвердженої наказом Мінстатом України від 28.12.96 № 389, під товарооборотом розуміють оборот по продажу товарів як за готівку, так і в безготівковій формі.

Надходження та облік товарів потребують відповідного оформлення. Товари надходять на підставі договорів купівлі-продажу (замовлень) від оптових підприємств або безпосередньо від виробників. На відвантажені (відпущені) підприємству товари постачальник виписує рахунок-фактуру та інші товаросупровідні документи, а також податкову накладну. За даними зазначених документів підприємства приймають товари, а також перевіряють правильність цін та тарифів на перевезення, нарахованої суми ПДВ і акцизного збору. Товари приймають матеріально відповідальні особи по місцях зберігання товарів. Одержаний затарений товар приймають за чистою вагою (вага - нетто), тобто за вирахуванням ваги тари. При неможливості переважити товар без тари його вагу визначають після вивільнення від тари, вираховуючи її фактичну вагу від маси-брутто.

У випадку виявлення розходження між фактично одержаними товарами і даними товаросупровідних документів комісією, призначеною наказом керівника торгового підприємства, складається Акт про встановлення розходжень за кількістю й якістю при прийманні товарно-матеріальних цінностей.

Облік товарів ведуть за місцями зберігання матеріально відповідальні особи у грошовому вимірнику за продажними цінами, за винятком товарів, які потребують суворого контролю (ювелірні вироби із дорогоцінних металів та ін.). Бухгалтерія на кожну матеріально відповідальну особу відкриває особовий рахунок, у який в подальшому на підставі прибутково-видаткових документів роблять записи про вартість одержаних та відпущених товарів і виводять залишок на звітну дату. Матеріально відповідальні особи у встановлені строки складають і подають до бухгалтерії товарні звіти, які після перевірки слугують підставою для відображення операцій в облікових регістрах.

Синтетичний облік наявності і руху товарів ведуть на відповідному рахунку. Оприбуткування товарів, одержаних від постачальників на підставі даних Книги обліку надходження товарів (робіт, послуг), відображається записами: 1) на вартість придбаних у постачальників товарів за відпускними (покупними) цінами: К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»; 2) на суму податкового кредиту по ПДВ:

Д-т рах. 641 «Розрахунки за податками» К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками»: 3) на суму, сплачену постачальником за товари (включаючи ПДВ):

Д-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» К-т рах. 31. Якщо за договором купівлі-продажу передбачена попередня оплата рахунків постачальників за товари, що підлягають до поставки, то в бухгалтерському обліку підприємства роблять такі записи Таблиця 9.3 Облік придбання товарів при попередній оплаті рахунків постачальників. На суму, перераховану постачальникам у порядку попередньої оплати за товари, що підлягають до поставки. На суму сплаченого ПДВ 641 31. Одночасно -на суму податкового кредиту по ПДВ 63 644.

На оприбуткування одержаних від постачальників попередньо оплачених товарів 282 63. Одночасно на зменшення податкового кредиту 641 43.

При проведенні перевірки контролючим органом було встановлено порушення позивачем податкового законодавства, що виявилося у завищенні суми податкового кредиту з ПДВ та заниженні податку на прибуток.

З огляду на невизнання позивачем таких висновків та прийнятих за їх наслідками рішень суд зазначає, що питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту врегульовано статтями 138, 139, 198 Податкового кодексу України. Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, що беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують факт їх здійснення платником податку. Обов'язковість ведення і зберігання первинних документів передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та положеннями розділу II Податкового кодексу України.

Підпунктом «а»пункту 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу,- пункту 198.6 статті 198 ПК України. За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні, здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

При розгляді цієї справи позивач не довів наданими первинними документами факт здійснення господарської операцій з ТОВ «Компанією Агро Трейд Україна», тому суд не знаходить підстав вважати, що вона мала реальний характер.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність рішень податкового органу, внаслідок чого позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову,-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 16 вересня 2013 р.