Ухвала суду № 33867957, 19.07.2013, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10960/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2013 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши позовну заяву ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Філії-Закарпатське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», подану від імені позивача начальником облуправління ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за Кредитним Договором №72601 від 26.01.2007 року,-

встановив:

Від імені ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Філії-Закарпатське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся начальник облуправління ОСОБА_1 до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за Кредитним Договором №72601 від 26.01.2007 року.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.07.2013 року позовна заява ПАТ «Державний ощадний банк України» була залишена без руху у звязку з порушенням вимог ст.ст. 119, 120 ЦПК України, з зазначенням недоліків, які позивачу слід усунути, для цього був встановлений термін та розяснені наслідки невиконання ухвали судді.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу позивач отримав ухвалу без руху 15.07.2013р.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти' Франції від 16.12.1992 р.).

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «ОСОБА_3 проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України строк для усунення недоліків, не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач у встановлений термін в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не усунув недоліки, позовна заява вважається не поданою та повертається позивачеві.

У зв'язку з наведеним, повернення заяви відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків заявник має право повторно звернутися до суду з вказаним позовом.

Керуючись ст. 79, 81, 121 ЦПК Україні, суддя, -

ухвалив:

Позовну заяву ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Філії-Закарпатське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», подану від імені позивача начальником облуправління ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за Кредитним Договором №72601 від 26.01.2007 року - вважати неподаною та повернути позивачу.

Розяснити позивачу, що залишення позовної заяви без руху або повернення позовної заяви не позбавляють права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Апеляційна скарга на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Закарпатської області, через Ужгородський міськрайонний суд. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3