Вирок № 33867365, 03.10.2013, Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

Справа № 407/4240/13-к

1-кп/407/460/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Чигриної Л.Г.

при секретарі Самігулліній К.Р.

за участю прокурора Янєва Є.В.

захисника - адвоката ОСОБА_1

за участю сторін кримінального провадження: потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Антрацит

кримінальне провадження № 12013030130001293 відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Антрацит

Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який

має на утриманні малолітню дитину - сина ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_3, який не працює, раніше не засудженого, який

зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 189 ч. 2, 185 ч. 2 КК

України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені

ст.ст. 189 ч. 2, 185 ч. 2 КК України при наступних обставинах.

1 епізод.

Обвинувачений ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є знайомими з 2005 року.

Неодноразово обвинувачений ОСОБА_3 брав у ОСОБА_2 в борг невеликі суми грошей, які не повертав.

27 травня 2013 року у обвинуваченого ОСОБА_3 виник злочинний намір на заволодіння грошима та майном ОСОБА_2 шляхом вимагання.

Виконуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_3 в той же день, 27 травня 2013 року, приблизно о 16 годині, прийшов за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3, де, діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, в усній формі з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень до самого ОСОБА_2 та його близьких родичів, почав вимагати від останнього гроші.

ОСОБА_2, перебуваючи під впливом загрози вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, передав обвинуваченому ОСОБА_3 гроші у сумі 1000 гр.

Після чого, обвинувачений ОСОБА_3 з місця скоєння злочину пішов, звернувши грошові кошти на свою користь

Однак після цього, обвинувачений ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на вимагання у ОСОБА_2 грошей та майна, став приходити до останнього та під погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень до нього та його близьких родичів заволодів:

- 28 травня 2013 року приблизно о 20 годині - грошима у сумі 1000 гр.;

- 30 травня 2013 року приблизно у 16 годині - грошима у сумі 150 гр.;

- 31 травня 2013 року приблизно о 16 годині - грошима у сумі 500 гр.;

- 31 травня 2013 року приблизно о 21 годині - грошима у сумі 2000 гр.;

- 05 червня 2013 року приблизно о 10 годині 30 хвилин - відеокамерою «Sony» модель HDR-СХ220, вартістю 2125 гр..

2 епізод.

30 травня 2013 року приблизно о 16 годині, обвинувачений ОСОБА_3 перебував в квартирі за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3.

В цей час ОСОБА_2 вийшов у кухню квартири та залишив обвинуваченого ОСОБА_3 одного у залі квартири.

Помітивши на полиці меблевої стінки мобільний телефон «Flу», у обвинуваченого ОСОБА_3 виник злочинний намір на таємне викрадення цього телефону.

Виконуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_3, скориставшись тим, що ОСОБА_2 знаходиться у іншій кімнаті та не спостерігає за його діями, керуючись корисливими мотивами, таємно викрав майно останнього, а саме:

- мобільний телефон «Flу» модель Е185, вартістю 400 гр.;

- сім-карту «МТС», вартістю 10 гр., а всього на загальну суму 410 гр..

Після чого, обвинувачений ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник, звернувши викрадене на свою користь.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провинність у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 189 ч. 2, 185 ч. 2 КК України, при вищевикладених обставинах визнав повністю, щиро покаявся та пояснив, що в кінці травня 2013 року він неодноразово приходив за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 та з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень до самого ОСОБА_2 та його близьких родичів, вимагав від останнього гроші та майно.

Всього від ОСОБА_2 він отримав грошових коштів на суму 4 650 гр. та майна на суму 2 125 гр..

Встановлені судом обставини підтверджуються:

- Свідченнями потерпілого ОСОБА_2, який суду пояснив, що з 02.04.2013 року по 03.06.2013 року він перебував на лікарняному внаслідок переламу пальця на правій руці та постійно знаходився за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3.

З 27.05.2013 року, приблизно о 16 годині до нього прийшов обвинувачений ОСОБА_3 та з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень до нього самого та його матері, став вимагати гроші. Він віддав останньому 1000 гр.

В наступні дні 28,30,31 травня 2013 року обвинувачений ОСОБА_3 приходив до нього та з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень до нього самого та його матері, вимагав гроші.

За вказаний період за вимогою обвинуваченого ОСОБА_3 він передав останньому грошову сум у загальному розмірі 4 650 гр., а також відеокамеру «Sony» модель HDR-СХ220, вартістю 2125 гр..

Крім того, 30.05.2013 року приблизно о 16 годині обвинувачений ОСОБА_3 перебував у нього в квартирі. На полиці меблевої стінки, розташованої в залі, лежав його мобільний телефон «Flу» модель Е185 з сім- картою МТС.

Коли він вийшов до кухні, щоб попити води, обвинувачений ОСОБА_3 залишився в залі. Повернувшись до приміщення зала, він помітив, що з полиці пропав мобільний телефон. Обвинувачений ОСОБА_3 став говорити, що телефон не брав та запропонував обшукати його. Він обшукав останнього, але телефон так і не знайшов.

Заявив цивільний позов на суму завданої матеріальної шкоди у розмірі 7 185 гр., а також на суму витрат на правову допомогу в розмірі 350 гр., а всього на суму 7 535 гр..

Під час судового розгляду уточнив свої позовні вимоги.

Оскільки обвинуваченим ОСОБА_3 у добровільному порядку 01.10.2013 року йому була сплачена сума у розмірі 2000 гр., просить стягнути з останнього у відшкодування завданої йому шкоди суму у розмірі 5 535 гр..

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності його позиції та роз'яснив, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Розгляд судового провадження провадився відносно обвинуваченого ОСОБА_3 в межах пред'явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень під час судового провадження доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_3 по 1 епізоду своїми умисними діями, скоїв вимогу передачі чужого майна з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень (вимагання), тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 189 КК України.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 по 2 епізоду своїми умисними діями, скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 УК України.

Цивільний позов, заявлений та уточнений під час судового розгляду потерпілим ОСОБА_2 на загальну суму 5 535 гр., який складається з:

- вартості завданої матеріальної шкоди в розмірі 5 185 гр.;

- витрат на правову допомогу в розмірі 350 гр., на думку суду підлягає повному задоволенню, оскільки діями обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_2 була завдана шкода, яка залишилась не відшкодованою на суму 5 535 гр.

Вказана сума підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_2.

Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував проти стягнення з нього зазначеної суми.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 скоїв кримінальні правопорушення, які згідно ст.12 КК України відносяться відповідно до категорії злочинів тяжких та середньої тяжкості.

Як особистість обвинувачений ОСОБА_3 є особою, яка раніше не була засуджена( а.с. 29,33), позитивно характеризується за місцем проживання. ( а.с. 30), має малолітню дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Пом'якшуючими обставинами щодо обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає його щире каяття, наявність малолітньої дитини, часткове відшкодування завданої шкоди у добровільному порядку.

Обтяжуючих обставин щодо обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

З урахуванням обставин, характеру, ступеню тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, особи обвинуваченого ОСОБА_3, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

Суд вважає можливим застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 правила ст.ст.75,76 КК України, звільнивши його від відбуття покарання з випробуванням.

Речових доказів не має.

Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118- 124 КПК України, зокрема, процесуальні витрати за проведення:

- судової товарознавчої експертизи № 1010/26 від 05.07.2013 року в сумі 368 гр., суд вважає на необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави, згідно ч. 2 ст.124 КПК України.

На підставі викладеного,

керуючись ст.ст. 370,374,395 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 189 ч. 2, 185 ч. 2 КК України та призначити йому покарання:

- за ст. 189 ч. 2 КК Украины - 4 роки позбавлення волі;

- за ст. 185 ч. 2 КК України - 2 роки позбавлення волі, а на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю скоєних кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням і остаточно призначити 4 ( три ) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст. 75,76 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, строком на 3 роки, поклавши на нього обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання;

- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін - домашній арешт.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 5 535 гр. ( п'ять тисяч п'ятьсот тридцять п'ять гр.. )

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави ( МФО 804013, розрахунковий рахунок № 31114115700010, ОКПО 37983403, одержувач - Антрацитівський УДКСУ) судові витрати по справі за проведення:

- судової товарознавчої експертизи № 1010/26 від 05.07.2013 року в розмірі 368 гр. ( триста шістдесят вісім гр.).

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Антрацитівського

міськрайонного суду Л. Г. Чигрина