Рішення № 33867364, 27.06.2013, Приморський районний суд м. Одеси

27.06.2013

Справа № 1522/25551/12

Провадження №2/1522/11572/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2013 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Єршової Л.С.

при секретарі Бондаревій Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Західінкомбанк» в особі Одеської філії ПАТ «Західінкомбанк» про розірвання депозитного договору та стягнення суми грошового вкладу та невиплаченого залишку по нарахованим процентам, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ПАТ «Західінкомбанк» в особі Одеської філії ПАТ «Західінкомбанк» про розірвання договору банківського вкладу в національній валюті № 341/2009 від 26 червня 2009 року та додаткової угоди №4-341/2009 від 12 грудня 2011 року до договору банківського вкладу в національній валюті № 341/2009 від 26 червня 2009 року, укладених між ПАТ Західінкомбанк у особі Одеської філії ПАТ «Західінкомбанк» та ОСОБА_1; стягнення з ПАТ «Західінкомбанк» у особі Одеської філії ПАТ «Західінкомбанк» на користь ОСОБА_1 за договором банківського вкладу в національній валюті № 341/2009 від 26 червня 2009 року та додаткової угоди № 4-341/2009 від 12 грудня 2011 року до договору банківського вкладу в національній валюті № 341/2009 від 26 червня 2009 року суми грошового вкладу у розмірі 220000,00 грн.; суми невиплаченого залишку по нарахованим процентам у розмірі 33988,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 червня 2009 року КБ «ЗАХІДІНКОМБАНК» ТзОВ, правонаступником якого є - Публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк», в особі керуючого Одеською філією Хаєцького Андрія Валентиновича з однієї сторони, та ОСОБА_1 з другої сторони, уклали договір банківського вкладу в національній валюті № 341/2009. Відповідно до умов зазначеного договору, вкладник передав, а банк прийняв на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 220000,00 (двісті двадцять тисяч) грн., з процентною ставкою 17 (сімнадцять) відсотків річних. Термін дії договору - три місяці. Дата вимоги вкладником своїх коштів - 28 вересня 2009 року. 28 вересня 2009 року, внаслідок фінансових труднощів банку, останній не мав можливість виплатити депозитний вклад вкладнику у зазначений строк, виходячи з цього, між банком та вкладником була укладена додаткова угода № 1-341/2009 до договору банківського вкладу в національній валюті № 341/2009. Згідно з зазначеною додатковою угодою термін дії договору продовжено на три місяці, з процентною ставкою 17 (сімнадцять) відсотків річних. Дата вимоги вкладником своїх коштів - 28 грудня 2009 року. 04 січня 2010 року між банком та вкладником була укладена додаткова угода № 2-341/2009 до договору банківського вкладу в національній валюті №341/2009. Відповідно до зазначеної додаткової угоди термін дії договору продовжено на три місяці, з процентною ставкою 17 (сімнадцять) відсотків річних. Дата вимоги вкладником своїх коштів - 04 квітня 2010 року. 06 квітня 2010 року до договору банківського вкладу також було укладено додаткову угоду строком на 18 місяців з процентною ставкою 18 (вісімнадцять) відсотків річних. Дата вимоги вкладником своїх коштів - 04 жовтня 2011 року. 12 грудня 2011 року між банком та вкладником укладена додаткова угода № 4-341/2009 до договору банківського вкладу в національній валюті №341/2009. Згідно зазначеної додаткової угоди термін дії договору продовжено на вісімнадцять місяців, з процентною ставкою 14 (сімнадцять) відсотків річних. Дата вимоги вкладником своїх коштів - 12 червня 2013 року. Відповідно до заяв від 04 жовтня 2011 року, 02 листопада 2011 року, 20 березня 2012 року вкладник звертався до банку з проханням видати йому депозитний вклад у розмірі 220000 (двісті двадцять тисяч) грн. та залишок по нарахованим та несплаченим процентам, однак, до теперішнього часу банк не видав вкладнику депозитний вклад за договором банківського вкладу в національній валюті № 341/2009 та не виплатив частину процентів, яка становить 33988,27 грн., постійно посилаючись на фінансові труднощі, що і стало приводом для звернення о суду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, також надав до суду письмові заперечення, відповідно до яких погодився з тим, що банк повинен повернути суму депозиту, але не погодився з розрахунком процентів, наданих позивачкою, оскільки вважає, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 під час строку дії додаткової угоди подала до банку заяву про повернення депозиту, проценти їй з 12.12.2011 року повинні були відповідно до умов договору нараховуватись як по вкладу «за вимогою» з розрахунку 0,001%.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 червня 2009 року КБ «ЗАХІДІНКОМБАНК» ТзОВ в особі керуючого Одеською філією Хаєцького Андрія Валентиновича з однієї сторони, та ОСОБА_1 з другої сторони, уклали договір банківського вкладу в національній валюті № 341/2009 (а.с. 5-6). Відповідно до умов зазначеного договору, вкладник передав, а банк прийняв на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 220000,00 (двісті двадцять тисяч) грн., з процентною ставкою 17 (сімнадцять) відсотків річних. Термін дії договору - три місяці. Дата вимоги вкладником своїх коштів - 28 вересня 2009 року.

28.09.2009 року сторонами було укладено додаткову угоду №1-341/2009 до договору банківського вкладу в національній валюті № 341/2009 строком на 3 місяці з процентною ставкою 17% річних (а.с. 7).

04.01.2010 року сторонами було укладено додаткову угоду №2-341/2009 до договору банківського вкладу в національній валюті № 341/2009 строком на 3 місяці з процентною ставкою 17% річних (а.с. 8).

06.04.2010 року сторонами було укладено додаткову угоду №3-341/2009 до договору банківського вкладу в національній валюті № 341/2009 строком на 18 місяців з процентною ставкою 18% річних (а.с. 9-10).

04.10.2011 року ОСОБА_1 звернулась до банку з заявою (про видачу депозитного вкладу у розмірі 220000,00 грн. та залишку по нарахованим процентам (а.с. 13).

06.10.2011 року на адресу ОСОБА_1 була направлена відповідь за вих.№01-14/164 (а.с. 14), відповідно до якої банк повідомив її про тимчасові фінансові труднощі та, зокрема, запропонував продовжити термін депозитного договору.

02.11.2011 року ОСОБА_1 знов звернулась до банку з заявою (про видачу депозитного вкладу у розмірі 220000,00 грн. та залишку по нарахованим процентам (а.с. 15).

12.12.2011 року сторонами було укладено додаткову угоду №4-341/2009 до договору банківського вкладу в національній валюті № 341/2009 строком на 18 місяців з процентною ставкою 14% річних (а.с. 11-12).

Враховуючи викладене, судом встановлено, що строк дії додаткової угоди №4-341/2009 до договору банківського вкладу в національній валюті № 341/2009 закінчився 12 червня 2013 року. Бажання продовжити строк дії зазначеної угоди позивачка не виявила, а напроти, ще 20.03.2012 року звернулась до банку з заявою (а.с. 16), в якій знов просила видати їй депозитний вклад у розмірі 220000,00 грн. та залишок по нарахованим процентам, на яку 27.03.2012 року за вих.№01-14/84 їй була направлена відповідь про тимчасові фінансові труднощі банку (а.с. 17). Таким чином, до теперішнього часу відповідач не виплатив позивачці суму депозитного вкладу та частину процентів.

Оскільки на час ухвалення судового рішення строк дії договору банківського вкладу в національній валюті № 341/2009 від 26 червня 2009 року та додаткової угоди №4-341/2009 від 12 грудня 2011 року до договору банківського вкладу в національній валюті № 341/2009 від 26 червня 2009 року, укладених між ПАТ Західінкомбанк у особі Одеської філії ПАТ «Західінкомбанк» та ОСОБА_1, закінчився, то вони не можуть бути розірваними. Розірваними можуть бути лише ті договори, строк дії яких не закінчився (ст. ст. 631, 651 ЦК України). Таким чином, суд вважає, що вимога ОСОБА_1 про розірвання вказаного договору та додаткової угоди до нього задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення на користь позивачки з відповідача суми грошового вкладу у розмірі 220000,00 грн. та суми невиплаченого залишку по нарахованим процентам у розмірі 33988,27 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або доход в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.

Згідно з ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом або договором. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Порушенням зобов`язання, як це визначає ст. 610 ЦК України - є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Таким чином, вказаними нормами ЦК України передбачено, що сума банківського вкладу (220000,00 грн.) на першу вимогу позивачки повинна була бути їй повернута, а невиконання цієї вимоги з боку банку є порушенням зобов'язання.

Як встановлено судом, банк у своїх запереченнях на позов (а.с. 44-46) визнає вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення суми вкладу у розмірі 220000,00 грн., але не погоджується з вимогами позивачки про розмір процентів за вкладом. При цьому, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що у відповідності до п.п. 2.6. додаткової угоди №4-341/2009 до договору банківського вкладу в національній валюті №341/2009 позивачці з 12.12.2011 року повинні були нараховуватись відсотки за ставкою як по вкладу «за вимогою» з розрахунку 0,001%, оскільки вона 20.03.2012 року звернулась до банку з заявою, в якій просила достроково видати їй депозитний вклад, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, п. 2.6. додаткової угоди №4-341/2009 до договору банківського вкладу в національній валюті № 341/2009 передбачено, що вимога вкладника щодо повернення банком частини або всієї суми вкладу, визначеної пунктом 1.1. цього договору, у термін, що не відповідає даті вимоги вкладником вкладу, зазначеній у пункті 1.2. договору, вважається вимогою про дострокове повернення вкладу, процентів на вклад та розірвання договору. Згідно з пунктом 1.2. додаткової угоди дата вимоги вкладником вкладу визначена 12 червня 2013 року, а відповідно до п. 1.5. додаткової угоди процентна ставка, встановлена у банку за вкладами на вимогу становить 0,001% річних.

Таким чином, подана ОСОБА_1 20.03.2012 року до банку заява про повернення вкладу засвідчила її намір припинити дію договору та у відповідності до п. 2.6. додаткової угоди може вважатись вимогою про дострокове повернення вкладу. В свою чергу, суд враховує, що ні достроково на вимогу, ні після закінчення терміну дії додаткової угоди, кошти позивачці так і не були повернуті.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно з частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до частини п'ятої статті 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Банк до теперішнього часу користується депозитним вкладом позивачки, а тому суд вважає, що з відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути проценти по банківському вкладу не по ставці «на вимогу», оскільки дострокове повернення коштів фактично не відбулось, а по ставці, передбаченій додатковою угодою №4-341/2009 до договору банківського вкладу в національній валюті № 341/2009.

Згідно з ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов`язковим для всіх судів України.

Слід зазначити, що 29.05.2013 року Верховним Судом України було винесено постанову по справі 6-39цс13, якою у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про перегляд судових рішень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах було відмовлено. В свою чергу, в зазначеній постанові Верховним Судом України було, зокрема, зазначено, що банки повинні виплачувати проценти по банківським вкладам за прострочений строк до дня фактичного повернення коштів вкладникам.

У довідці ПАТ «Західінкомбанк» від 18.04.2013 року (а.с. 65), наданій на адресу суду, зазначено, що 26.06.2009 року на ім`я ОСОБА_1 був відкритий вкладний рахунок НОМЕР_2 у зв`язку з укладенням депозитного договору строком на 3 місяці. За діючим планом рахунку депозити терміном до 1 року обліковуються на балансовому рахунку 2630, більше 1 року - на балансовому рахунку 2635. У зв`язку з укладенням 06 квітня 2010 року додаткової угоди терміном на 18 місяців, рахунок обліку депозиту був приведений у відповідність до діючого плану рахунків. На даний час депозит обліковується на рахунку НОМЕР_3.

Відповідно до роздруківки по рахунках ОСОБА_1, наданої до суду відповідачем (а.с. 66), сума процентів, нарахованих, та не сплачених позивачці станом на 13.12.2011 року становить 14581,17 гривень.

Як вбачається з довідки ПАТ «Західінкомбанк» від 18.04.2013 року (а.с. 65) за період з 13.12.2011 року по 30.09.2012 року процентів за депозитом ОСОБА_1 було нараховано 24745,65 грн., виплачено - 5338,55 грн.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість по процентам відповідача перед позивачкою станом на 28.09.2012 року становить 33988,27 грн. Зазначене підтверджується також роздруківками по рахунках ОСОБА_1, наданими до суду як самою позивачкою, так і відповідачем (а.с. 24, 67).

Згідно з ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд враховує, що позивачем до суду заявлялась вимога про сплату процентів станом на жовтень 2012 року.

Враховуючи викладене, суд, розглянувши справу в межах позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Західінкомбанк» в особі Одеської філії ПАТ «Західінкомбанк» встановив, що своїми діями відповідач порушив вимоги цивільного законодавства України, не виконавши свої зобов'язання за договором, тому сума у розмірі 253988,27 грн., а саме: 220000,00 грн. - внесок за договором банківського вкладу в національній валюті №341/2009 та невиплачені проценти у розмірі 33988,27 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 203, 215, 1212 ЦК України, ст.ст. 5, 8, 10, 15, 16, 60, 61, 79, 84, 88, 89, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ПАТ «Західінкомбанк» в особі Одеської філії ПАТ «Західінкомбанк» про розірвання депозитного договору та стягнення суми грошового вкладу та невиплаченого залишку по нарахованим процентам, - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» (код ЄДРПОУ 19233095) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) грошові кошти у розмірі 253988,27 грн. (двісті п`ятдесят три тисячі дев`ятсот вісімдесят вісім гривень 27 коп.), з яких: 220000,00 грн. - внесок за договором банківського вкладу в національній валюті №341/2009 та невиплачені проценти за період до жовтня 2012 року у розмірі 33988,27 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» (код ЄДРПОУ 19233095) на користь держави судовий збір у розмірі 2539,88 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.С. Єршова