Рішення № 33867338, 20.06.2013, Приморський районний суд м. Одеси

20.06.2013Справа №522/8732/13-ц

2/522/7719/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді: Бондаря В.Я.

при секретарі: Іщик О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк», за участю 3-ї особи ОСОБА_2 про визнання договору припиненим

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся позивач з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», в якому просив суд визнати договор поруки №375М Р від 08 вересня 2008 року, укладеного між ним та «ПриватБанком» таким, що припинил свою дію змоменту підпісанія кредитного договору 375М внаслідок припинення поруки за ЦК України. При цьому він посилався на те, що 08 вересня 2008 року між ним та відповідачем був укладений договір поруки № 375М Р, відповідно до умов якого він, як поручитель, зобов'язався солідарно і в повному обсязі відповідати перед відповідачем за виконання зобов'язань ОСОБА_2 на умовах укладеного ним кредитного договору № 375М від 9 вересня 2008 року. Вважає, що його зобов'язання, передбачені вказаним договором поруки, повинні бути визнанні судом припиненими. Так, відповідно до договору поруки, передбачено плату за користування кредитними коштами в розмірі 15% річних. Після укладення договору, він дізнався, що між ПриватБанком та ОСОБА_2 був підписанний кредитний договір №375М з процентною ставкою 24% річних, що на 9% більше, чим у договорі поруки. Такиім чином, розмір його грошових зобов'язань збільшився перед «Приват Банком», без його згоди на 9%. Також пункт 3 договіру поруки не відповідає дійсності, де зазначено, що «поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений». Договір поруки був підписаний 8 вересня 2008 року, а кредитний договір 9 вересня 2008. Кредитний договір був підписан на наступний день, тобто поручитель не мав можливості ознайомитись з його умовами. Пунктом 4 договору поруки передбачається, що у випадку невиконання боржником обов'язкив за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарни боржники. Пунктом 13-м до договору поруки передбачено, що зміни і доповнення до цього договору вносяться тільки за згодою сторін, в пісьмовому вигляді шляхом укладення відповідної додаткової угоди, проте, він ніяких додаткових угод як поручитель не підписував.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю, та 3-тя особа ОСОБА_2 позов підтримав, просив суд його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце був повідомлений, поважних причин неявки суду не представив. Згідно ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Зі згоди представника позивача, на підставі ст.224-225 ЦПК України, суд виніс ухвалу про заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.09.2008р. між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитний договір №375М, відповідно до якого ОСОБА_2 надані в кредит грошові кошти у розмірі 3000 доларів США, строком не пізніше 08.05.2009р., зі сплатою суми процентів за користування кредитом у розмірі 24 % річних.

Згідно до тексту документу, що має назву «договір поруки №375 М Р від 08.09.2008р.», позивач як поручитель, прийняв на себе обов'язок відповідати перед відповідачем за виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 375М від 9 вересня 2008 року, згідно якого банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 3000 доларів США, а останній зобов'язався повернути кредит в строк до 08.05.2009р., сплачувати за його користування 15 (сімнадцять) % річних в дату сплати процентів, якою є 15 число кожного місяця, а у випадку порушення строків повернення кредиту-сплачувати 40 (сорок)% річних в дату сплати процентів, зазначену вище, а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у Кредитному договорі.

Згідно до ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно до тексту позовних вимог, позивач просить визнати договір поруки припиненим на підставі ч.1 ст.559 ЦК України, згідно до якої, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Між тим, в тексті документу, що має назву «договір поруки №375 М Р від 08.09.2008р.», як зазначалось вище, позивач як поручитель, прийняв на себе обов'язок відповідати перед відповідачем за виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 375М від 9 вересня 2008 року, згідно якого банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 3000 доларів США, а останній зобов'язався повернути кредит в строк до 08.05.2009р., сплачувати за його користування 15 (сімнадцять) % річних в дату сплати процентів. Вказана ставка процентів не співпадає зі ставкою, визначеною в самому договорі кредиту від 08.09.2008р., укладеного між ОСОБА_2 та відповідачем, відповідно до якого ОСОБА_2 надані в кредит грошові кошти у розмірі 3000 доларів США, строком не пізніше 08.05.2009р., зі сплатою суми процентів за користування кредитом у розмірі 24 % річних, на що є посилання у п.4.1 договору кредиту.

Згідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи, що сплата процентів за користування кредитом є суттєвою умовою договору та є підставою для покладення відповідальності на поручителя, суд вважає, що є підстави вважати договір поруки №375 М Р від 08.09.2008р., неукладеним, у зв'язку з чим норми ст. ч.1 ст.559 ЦК України до неукладеного договору не можуть бути застосованими.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно до ст.16 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що позивач обрав спосіб захисту, який не може бути застосований для правовідносин, які склались між сторонами, у зв'язку з чим приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, ч. 3 ст. 209, ст.ст. 213-215, 218, 224-226, ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути переглянуте за заявою відповідача, якій не приймав участі при розгляді справи, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, яки брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Бондар В.Я.