Провадження № 2/522/4234/13
Справа № 1522/14452/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2013 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
при секретарі - Герасименко Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа: ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору та договору іпотеки,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в червні 2012 року звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором в розмірі 7 296 392,47 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 10.05.2007 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № 014/0029/74/74398 від 10.05.2007 року, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав у кредит грошові кошти в іноземній валюті в сумі 395 920 (триста дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот двадцять) доларів США строком з 10.05.2007 року по 10.05.2027 року зі сплатою 25% річних за користування кредитними коштами.
В забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань за Кредитним договором № 014/0029/74/74398 від 10.05.2007 року, між Позивачем та ОСОБА_4 було укладено Договір поруки № 014/0029/74/74398 від 10.05.2007 року, за яким ОСОБА_4 виступила поручителем та зобов'язалась відповідно до п.1.2, 2.1.1., 3.1 Договору поруки на добровільних засадах відповідати по кредитному договору, як солідарний боржник з позичальником ОСОБА_2.
Свої зобов'язання за кредитним договором відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконує, не здійснює погашення заборгованість за кредитним договором та по сплаті відсотків за його користування.
Згідно п.5.1 кредитного договору, відповідач ОСОБА_2 зобов'язаний погашати отриманий кредит та сплачувати відсотки до 15 числа кожного місяця.
У зв'язку з невиконанням умов Кредитного договору у відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4 станом на 23.06.2011 року виникла заборгованість, загальна сума якої становить - 915 126,17 дол. США, що за курсом НБУ складає - 7 296 392,47 грн..
Також, 15.01.2013 року до суду звернувся позивач ОСОБА_2 з позовними вимогами до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», третя особа: ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору та договору іпотеки, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у зв'язку фінансовою кризою у них погіршилося матеріальне становище, що вони не брали участі у визначенні умов кредитного договору, на них покладений більший об'єм обов'язків ніж на банк, договором передбачена різна процедура збільшення і зменшення відсоткової ставки, що також впливає на ускладнення їх положення. Позивач ОСОБА_2 також у позові посилався на Закон України «Про захист прав споживачів».
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17.01.2013 року від 12.03.2013 (головуючий суддя Домусчі Л.В.) року вищезазначені цивільні справи були об'єднані в одне провадження.
У судове засідання 14.05.2013 року з'явився представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - Слобода О.М. (діє на підставі довіреності від 10.06.2010р.) позовні вимоги підтримала та зазначила, що відповідач ОСОБА_2 сам звернувся до банку з заявкою про надання кредиту, а відповідачка ОСОБА_4 добровільно підписала та була ознайомлена з договором поруки. Також представник позивача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» зазначила, що позовні вимоги відповідачів не визнає, відповідачі не виконують умови кредитного договору та не погашають заборгованість за кредитним договором.
У судове засідання з'явився представник відповідачів за первісним позовом та позивача та третьої особи за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - ОСОБА_6 (діє на підставі довіреності від 07.03.2013р.), яка позовні вимоги Банку не визнала та просила задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 на підставі зазначених у позові обставин.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
У судовому засіданні встановлено, що 10.05.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № 014/0029/74/74398 відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав у кредит грошові кошти в іноземній валюті в сумі в сумі 395 920 дол. США, строком з 10.05.2007 року по 10.05.2027 року зі сплатою 13,25 % річних за користування кредитними коштами, з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячними фіксованими рівними (ануїтентними) платежами (а.с.17-22).
З умовами надання кредиту відповідач ОСОБА_2 був ознайомлений, що підтверджується його підписом на зазначеному кредитному договорі (а.с.22).
Відповідач ОСОБА_2 підписав також графік погашення кредиту, що підтверджується його підписом (а.с.24-30).
Позивач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» повністю та в строки виконав свої зобов'язання за Кредитним договором № 014/0029/74/74398 від 10.05.2007 року, надавши ОСОБА_2 кредитні кошти готівкою, що підтверджується заявою на видачу готівки № R29/356-78 від 10.05.2007 року (а.с.41).
Проте позичальником ОСОБА_2 встановлені кредитним договором терміни повернення наданого йому кредиту (основної суми) та терміни сплати відсотків за користування кредитними коштами не дотримуються.
Згідно з п.10.1. Кредитного договору № 014/0029/74/74398 від 10.05.2007 року, за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (а.с.21).
Пунктом 12.5 Кредитного договору № 014/0029/74/74398 від 10.05.2007 року передбачено, що до вісх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням договору, застосовується загальний строк позовної давності у три роки (відповідно ст. 257, 259 ЦК України).
Наданий позичальнику ОСОБА_2 кредит забезпечений порукою ОСОБА_3, про що 10.05.2007 року між позивачем і поручителем ОСОБА_3 укладено договір поруки № 014/0029/74/74398 (а.с.31-33).
Відповідно до п.3.1. вищевказаного договору поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань по Кредитному договору № 014/0029/74/74398 від 10.05.2007 року, поручитель ОСОБА_4 і позичальник ОСОБА_2 несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, у відповідності до ч.1 і ч.2 ст.554 ЦК України.
Також в судовому засіданні встановлено, що в забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань за Кредитним договором № 014/0029/74/74398 від 10.05.2007 року, 18 травня 2007 року між позивачем з одного боку та ОСОБА_2 з іншого боку укладено договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - ОСОБА_7, та який зареєстрований у реєстрі за № 3008 (а.с.40), відповідно до якого позивачу (Банку) в іпотеку передано наступне майно, а саме: квартира АДРЕСА_1.
Згідно з положеннями пункту 6.5. зазначеного кредитного договору, у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, банк має право достроково вимагати погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом та неустойки, а позичальник повинен здійснити таке дострокове погашення не пізніше 30 календарного дня з дня надіслання позичальнику відповідного повідомлення від кредитора з вимогою дострокового погашення.
Станом на 23.06.2011 року заборгованість відповідачів перед банком по зобов'язаннях, що випливають з умов Кредитного договору № 014/0029/74/74398 від 10.05.2007 року, складає 915 126,17 доларів США, що за курсом НБУ на 23.06.2011 року складає - 7 296 392 (сім мільйонів двісті дев'яносто шість тисяч триста дев'яносто дві) грн. 47 коп., з яких:
- заборгованість за кредитом - 389 604,55 дол. США, що за курсом НБУ на 23.06.2011 року складає - 3 106 356,04 грн.;
- заборгованість за відсотками - 144 494,25 дол. США, що за курсом НБУ на 23.06.2011 року складає - 1 152 067,10 грн.;
- пеня за просрочення тілу кредиту - 34 773,73 дол. США, що за курсом НБУ на 23.06.2011 року складає - 277 254,43 грн.;
- пеня за просрочення відсотків по кредиту - 346 253,64 дол. США, що за курсом НБУ на 23.06.2011 року складає - 2 760 714,90 грн..
Розрахунок заборгованості додано до матеріалів справи (а.с.105-113).
Банком направлялися відповідачам претензії-вимоги за Вих: 15-29/18-130 та Вих: 15-29/18-132 від 23.01.2009 року, що підтверджується відповідними претензіями наявними в матеріалах справи (а.с.42-43), однак заборгованість погашена не була.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з положеннями статей 530,612,625 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Також відповідно п. 8.1, 8.2, 8.3 Кредитного договору при одержані кредиту, ОСОБА_2 усвідомлював та гарантував, що умови кредитного договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими. Було погоджено, що з укладанням кредитного договору Сторони досягли згоди з усіх його істотних умов та не існує будь-яких умов, які можуть бути істотними та необхідними за змістом договору. Позичальник свідчить, що всі ризики, пов'язані з істотною зміною обставин, з яких він виходив при укладанні кредитного договору, він приймає на себе. У разі зміни курсу іноземної валюти /валюти кредиту/ відносно національної грошової одиниці України, всі валютні ризики несе позичальник. З підписанням договору, Позичальник свідчить, що йому розтлумачено /зрозуміло/ та він згоден, що зміна курсу іноземної валюти відносно національної грошової одиниці України може привести до значних збитків та погіршення фінансового стану Позичальника.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банківський кредит це «будь яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми». Відповідно до тиєї ж статті Закону України «Про банки та банківську діяльність» термін «кошти» визначається як «гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент».
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, ч.1 «за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки», ч. 2 ст. 1054 ЦК України визначає, що до відносин за кредитними договорами застосовуються положення параграфа 1 глави 71, тобто параграфа «Позика». За ч.1 ст. 1046 (Договір позики) «за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інши речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості».
Згідно заяви-анкети позичальника ОСОБА_2 своїм підписом засвідчує, що ознайомлений у письмовій формі: з кредитними умовами, зокрема: мета, для якої кредит буде витрачений, наявні форми кредитування та відміності між ними, переваги, педоліки пропонованих схем кредитування, форми забезпечення, строк та відсоткова ставка за кредитом, орієнтовану сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформленням договору про надання кредиту. Зміст умов кредитування зрозумілий.
Пунктом 4 ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлює: у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки НБУ або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь яка зміна відсоткової ставки є недійсною.
Відповідно до ст.1056-1 ЦК України, що набула чинності 10.01.2009 року, встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.
З огляду на ст.58 Конституції України, ст.5 ЦК України вказана норма не може бути застосована до правовідносин, що виникли да набрання нею чинності.
На час підписання кредитного договору в травні 2007 року ЦК України не був доповнений ст.1056-1 цього Кодексу.
Посилання на те, що кредитний договір не містить жодних умов, які б регулювали відповідальність з боку Банку за невиконання або неналежне виконання умов договору, що на думку позивача є суттєвою умовою договору, є необгрунтованим за наступним.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови , визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір оформлено як письмовий документ, підписано сторонами, що свідчить про те, що сторонами досягнуто згоди з істотних умов договору.
Крім того, п. 11 кредитного договору зазначає, що спірні питання за цим договором розглядаються згідно чинного законодавства України. Відповідальність банку встановлено Законом України " Про банки та банківську діяльність", Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" і Законом України "Про захист прав споживачів".
Відповідно до п.3 ст. 3 та ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента, визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У 2007 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» не був монополістом на ринку фінансових послуг. Звернувшись з заявою про надання кредиту саме до АТ «Райффайзен Банк Аваль», саме в доларах США, ОСОБА_2 таким чином виразив своє волевиявлення у виборі контрагента та виборі валютного зобов`язання, підписавши кредитний договір і погодившись з усіма його умовами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України після укладення договір має виконуватися належнним чином відповідно до умов договору.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається відповідно до ст. 525 ЦК України.
Щодо посилання Позивача на Закон України «Про захист прав споживачів» про визнання пункту кредитного договору недійсним з мотивів визнання умови договору несправедливою суд зазначає, що п.4 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" зазначає, що положення про визнання несправедливими п.13 - визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання виконавцю можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору не застосовуються до операцій із цінними паперами ,фінансовими послугами та іншими товарами або послугами, ціна яких залежить від зміни котировок або індексів на біржах чи ставок на фінансових ринках, які не контролюються продавцем.
Відповідно до умов Кредитного договору ( п. 6.5 ) Кредитор має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції (пеня), у випадках невиконання Позичальником умов Договору. Це положення Кредитного договору відповідає ч.2 ст. 1050 ЦК України, відповідно до якої, якщо Договором встановлене зобов'язання позичальника повернути борг частками (з ростроченням), то при простроченні повернення чергової частини, позикодавець (Кредитор) має право вимагати дострокового повернення залишку позики та сплати відсотків, які повинні бути йому сплачені у відповідності до ст. 1048 ЦК України.
Викладені умови Кредитного договору та положення ЦК України є правовими підставами звернення Банку до суду з позовною заявою про стягнення боргу за кредитом.
За умовами кредитного договору п. 9.1 Договір набуває чинності з часу його підписання Сторонами та скріплений печаткою Кредитора та діє до повного погашення кредитної заборгованості Позичальника за цим договором.
Відповідно до ст. 598 ЦК України, ч.1, зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі за підставами, встановленими договором або законом. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, яке проведене належним чином.
Викладене свідчить, що вимога Банку дострокового стягнення боргу за Кредитним договором, а також стягнення боргу за Кредитом, строк повернення якого настав або минув, є цілком правомірною, тобто відповідає положенням цивільного законодавства і не потребує розірвання договору, зобов'язання за яким повинні бути виконані.
До того ж, ст.ст.. 651 та 652 ЦК України не передбачене зобов'язання розірвання договору при достроковому стягненні боргу або стягненні боргу після закінчення строку надання кредиту.
Напроти, відповідно до ч.2 ст. 653 ЦК України одним з наслідків розірвання договору є припинення зобов'язань сторін, а Позивач, тобто Банк, потребує як раз виконання зобов'язання Відповідачем ( Відповідачами), тобто позичальником.
Відповідно до положень ст. 1050 Цивільного кодексу України, ч.1, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму у відповідності зі ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , за вимогою Кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено Договором або Законом.
Відповідно до ч.2 ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за спричинені простроченням збитки.
Відповідно до ч. 4 ст. 631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
На момент розгляду справи доказів погашення відповідачами кредиту та сплати відсотків, пені у суду не має, предмети застави в заклад банку не повернені.
За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення всієї суми заборгованості обґрунтованими та такими, що відповідають умовам договору та ст.1050 ЦК України.
Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Пунктом 1 ст.1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказами. Відповідно до змісту ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Судом встановлено, що позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 219 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 3511 від 15.06.2012 року (а.с.5), які підлягають стягненню з відповідачів.
Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», вважає їх обґрунтованими і доведеними позивачем та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, та про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_2 у зв'язку з їх необґрунтованістю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.. 1, 3, 15, 509, 524-527, 530, 536, 543, 546, 549, 551, 553-554, 611-612, 623-625,1048-1050,1054 ч.1, 1056-1 ЦК України; ст.ст.. 1, 3, 10, 11, 57, 58, 60, 64, 88 ч.1, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі його Одеської обласної дирекції (65000, м.Одеса, вул.Садова,10, МФО 328351, Код ЄДРПОУ 23876031, р/р 2909949) суму заборгованості за Кредитним договором 014/0029/74/74398 від 10.05.2007 року в розмірі 915 126,17 доларів США, що за курсом НБУ на 23.06.2011 року складає - 7 296 392 (сім мільйонів двісті дев'яносто шість тисяч триста дев'яносто дві) грн. 47 коп., з яких:
- заборгованість за кредитом - 389 604,55 дол. США, що за курсом НБУ на 23.06.2011 року складає - 3 106 356,04 грн.;
- заборгованість за відсотками - 144 494,25 дол. США, що за курсом НБУ на 23.06.2011 року складає - 1 152 067,10 грн.;
- пеня за просрочення тілу кредиту - 34 773,73 дол. США, що за курсом НБУ на 23.06.2011 року складає - 277 254,43 грн.;
- пеня за просрочення відсотків по кредиту - 346 253,64 дол. США, що за курсом НБУ на 23.06.2011 року складає - 2 760 714,90 грн..
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі його Одеської обласної дирекції (65000, м.Одеса, вул.Садова,10, МФО 328351, Код ЄДРПОУ 23876031, р/р 2909949) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) гривень 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі його Одеської обласної дирекції (65000, м.Одеса, вул.Садова,10, МФО 328351, Код ЄДРПОУ 23876031, р/р 2909949) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) гривень 50 копійок.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа: ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору та договору іпотеки - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, в порядку ст. 294 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Суддя: Домусчі Л.В.
14.05.2013
Судове рішення № 33867325, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 14.05.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1522/14452/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: