Рішення № 33865595, 30.09.2013, Роздільнянський районний суд Одеської області

Справа № 511/1845/13-ц

Номер провадження: 2/511/762/13

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Іванова О. В.,

при секретарі Томчук Є.П.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області в порядку ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами

цивільну справу за позовну заяву Публічного Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (надалі ПАТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ODR0G101420382 від 07.08.2007 року в сумі 44497.69(Дол., США), що за курсом 7.99 відповідно до повідомлення НБУ від 06.06.2013 року складає 355536.52 гривен звернути стягнення на предмет іпотеки: на квартиру загальною площею 44.50 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, належну на праві власності відповідачу ОСОБА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу квартири.

Виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у названій квартирі (предмет іпотеки), зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України.

Стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2860.49 гривен.

Оскільки по теперішній час відповідач грошові кошти не повернув, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 114 ЦПК України, яка регулює виключну підсудність, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

З позовної заяви вбачається, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, іпотечне майно, питання про звернення якого ставиться в позовній заяві, розташоване за адресою: АДРЕСА_1

Представник позивача до суду не прибув, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином про що в справі є відповідні докази (а.с.59;62). Надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. У разі неявки відповідача не заперечують проти винесення заочного рішення по справі (а.с.50).

Відповідач про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про що в справі є відповідні докази (а.с.59;62). До суду не з'явився, причини неявки не повідомив, пояснень або заперечень щодо позовної заяви суду не надав.

Зі згоди позивача (а.с.27) суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заяву представника позивача по справі, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, що випливають з кредитного договору.

Так відповідно до умов кредитного договору ODR0G101420382 від 07.08.2007року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 Банк надав останньому кредит у розмірі 12800.00(Дол.,США) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.08.2027 року.

У порушення вимог кредитного договору, що стосується своєчасного погашення заборгованості по кредиту та відсотків нарахованих за користування кредитом відповідач належним чином не виконує, в зв'язку з чим у нього, тобто відповідача ОСОБА_1 перед позивачем, тобто ПАТ КБ «Приватбанк» станом на 24.05.2012 року виникла заборгованість по кредитному договору у розмірі 44497.69(Дол.,США), в тому числі:

- 13300.88(Долар США) - заборгованість за кредитом;

- 9 967.10 (Долар США) - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 1 730.37(Долар США)- заборгованість по комісії за користування кредитом;

-17350.60(ДоларСША)-пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

а також штрафи відповідно до умов кредитного договору:

- 31.92(Долар США) - штраф (фіксована частина);

- 2117.45(Долар США) - штраф (процентна складова).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» і відповідач 08.08.2007 року уклали договір іпотеки № ODR0G101420382. Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 44.50кв.м., житловою 31,40кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі - продажу від 07.08.2007 року. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 80800,00грн.(а.с.28).

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги.

Відповідно до ч. 5 ст.38 Закону України «Про іпотеку» дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо права продати предмети іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд в рахунок задоволення вимог в розмірі 355536,52грн грн. за договором позики від 07.08.2007р.,є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Ціна продажу предметів іпотеки визначається, виходячи з положень ч. 6 ст.38 Закону України «Про іпотеку», в силу якої, ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Вартість предмету іпотеки а саме: квартира під номером 17, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та складається в цілому з двох жилих кімнат, загальною площею 44,50кв.м., житлова площа 31,40кв.м.нежитлових приміщень: підвалу №7-12; 1-го поверху №8 загальною площею 123,2 кв.м., - за згодою сторін визначена в договорі іпотеки від 08.08.2007року (реєстровий №693145) в розмірі 80 800,00грн.

Отже, ціна продажу позивачем предметів іпотеки має бути не нижче за їх вартість, визначену сторонами в відповідному договорі іпотеки.

В силу ч. 10 ст.38 Закону України «Про іпотеку» договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

За правилами ст.526ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу ч. 1 ст.530ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.38,39 Закону України «Про іпотеку» предмет застави, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення, може бути реалізований іпотеко держателем будь - якій особі-покупцеві, зокрема, шляхом застосування процедури продажу застави, встановленої ст..38 України «Про іпотеку».

Частиною 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, що згідно з ч.1 ст. 40 зазначеного Закону та ст. 10 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Згідно довідки Роздільнянського РС ГУДМС України в Одеській області від 03.07.2013 року, відповідач ОСОБА_1 по адресно - довідковій картотеці - не значиться.(а.с.56).

З урахуванням зазначених вимог закону, суд вважає, що відповідач підлягає виселенню з квартири, яка є предметом іпотеки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, але вимога позивача про зняття з реєстраційного обліку осіб, зареєстрованих у вказаному житловому приміщенні, та входять до складу сім'ї відповідача не підлягає задоволенню, оскільки суд, виходячи з принципу змагальності, позбавлений можливості без відповідних заявлених клопотань витребувати будь які інші докази.

Статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», передбачено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 цього ж Закону встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на цю адресу надсилаються офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні платежі та інше. Наявність осіб, зареєстрованих в будинку, на який проводиться звернення, негативно відобразиться на його ціні та буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.

Згідно ч.1 ст.7 вищезазначеного Закону - зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.

За викладених обставин суд доходить висновку, що вимоги позивача про звернення стягнення за кредитним договором на предмет застави підлягають частковому задоволенню, оскільки вони ґрунтуються на підставах, визначених діючим законодавством.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати: 709.91 грн. - судового збору.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 131, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, ст.525, 526, 527, 530, 589, 590, 1050, 1054 ЦК України, ст. 109 Житлового кодексу України, ст.ст. 6, 33, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 6, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд -

вирішив:

Позов Публічного Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ODR0G101420382 від 07.08.2007року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 в розмірі 35 5536,52 грн. станом на 24.05.2012 року, звернути стягнення на квартиру загальною площею 44.50кв.м житловою площею 31.40кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки(на підставі договору іпотеки № ODR0G101420382 від 08.08.2007 року) Публічним Акціонерним Товариством Комерційним Банком «ПриватБанк»(49094, м.Дніпропетровськ,вул.Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі - продажу будь -яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2,(НОМЕР_1 виданий Фрунзівським РВУМВС України в Одеській області від 28.05.2001 року).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Роздільнянський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.В.Іванова