Постанова № 33864873, 26.09.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2429/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Богоніс М.Б.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білої Л.М.

суддів: Сторчака В. Ю. Сушка О.О.

при секретарі: Александровій К.В.

за участю представників сторін:

позивача - Данилюка В.М.

відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення санкцій , -

В С Т А Н О В И В :

Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Віницького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 5855,56 грн. та пені 43,29 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2013 року в задоволенні позову було відмовлено.

На вказану постанову Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив щодо її задоволення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилався на порушення з боку суду першої інстанції норм матеріального та процесуального права та не врахування всіх обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2013 року, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ФОП ОСОБА_3 подав звіт до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік за формою №10-ПІ, згідно якого середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу - 9 осіб, з них: середньооблікова кількість працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 робочого місця, тим самим відповідачем порушено вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення адміністративно-господарського правопорушення, а саме: створені робочі місця для інвалідів та проінформовано Калинівський районний центр зайнятості про вакансії для працевлаштування інвалідів.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають нормам чинного законодавства та встановленим обставинам справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 1 ст. 19 цього Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Отже, відповідач був зобов'язаний, зокрема, протягом 2012 року щомісяця подавати до Калиновського районного центру зайнятості звіти про наявність вакансій. Проте, судом першої інстанції не було взято до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази щодо подання відповідачем таких звітів у січні, лютому, березні, травні, жовтні, листопаді, грудні 2012 року, а тому колегія суддів прийшла до висновку, що відповідачем було порушено ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення».

Крім того, протягом 2012 року відповідач відмовив у працевлаштуванні 3 особам з інвалідністю, вказавши, що вони не відповідають вимогам, а тому колегія суддів прийшла до висновку, що відповідачем також грубо порушено ч.3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порядок та терміни сплати зазначених санкцій затверджені постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 31.01.2007 № 70. Зокрема, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Оскільки відповідачем адміністративно-господарські санкції у визначений строк сплачено не було, йому, у відповідності до вимог законодавства, позивачем нараховано пеню у сумі 43,29 грн. Отже, заборгованість відповідача склала: 5855,56 грн. за основним платежем та 43,29 грн. пені.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не надано жодних доказів про виконання ним в повному обсязі вимог закону про щомісячне подання даних про наявність на підприємстві вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, в зв'язку з чим державна служба зайнятості не мала можливості своєчасно направляти інвалідів для працевлаштування на підприємство відповідача, накладення на відповідача адміністративно-господарські санкцій є правомірним.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу Вінницького обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів необхідно задовольнити, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2013 року скасувати, оскільки вона ухвалена з порушенням норм матеріального права та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити повністю .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2013 року, - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (отримувач: Держбюджет Калиновського району, р/р 31210230700222, код 37503268, банк одержувача: ГУДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: «платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2012 рік») адміністративно-господарські санкції 5855,56 гривень та 43,29 гривень пені .

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі на протязі п'яти днів.

Головуючий Біла Л.М.

Судді Сторчак В. Ю.

Сушко О.О.