Постанова № 33864177, 10.09.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2013 р. (11:48) Справа №801/8156/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., за участю секретаря судового засідання Токарєвої Є.В., представника позивача - ОСОБА_1, довіреність № 973 від 07.06.2013 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_2

до Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції, Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим Мажейка Клима Станіславовича

про визнання протиправним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції, Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим Мажейка Клима Станіславовича, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення про відмову у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №4045612 від 17.07.2013 року державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим Мажейка Клима Станіславовича, яким відмовлено у внесенні змін до запису про нерухому майно, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав за номером 1531612 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 97444601119;

- зобов'язати Реєстраційну службу Ялтинського міського управління юстиції внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, до запису про нерухоме майно, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, а саме виправити у відомостях про об'єкт нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 «ПІБ» з ОСОБА_4» на «ОСОБА_4».

Позов мотивовано тим, що під час внесення відомостей про права власності до Реєстру прав власності на нерухоме майно допущено технічну помилку при зазначенні права власності на нерухоме майно: 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1, а саме зазначено ім'я власника ОСОБА_4 замість вірного імені ОСОБА_4. З метою виправлення даної помилки представник позивача звернувся із заявою до Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції, проте у внесенні змін до запису про нерухоме майно було відмовлено з підстав того, що із заявою звернулася неналежна особа.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 є правонаступником ОСОБА_4, а й отже мала право на подання заяви про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тому відмова Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим Мажейка Клима Станіславовича є протиправною, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло №5070-І від 24.12.1993 року ОСОБА_4 та ОСОБА_7 належить на праві власності у рівних частках квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1(а.с.19).

19.05.2003 року ОСОБА_4 складено заповіт №309, в якому розпорядився у випадку власної смерті передати все рухоме та нерухому майно, що буде належати на день смерті, у тому числі 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2(а.с.23).

14.08.2012 року відділом Державної реєстрації актів цивільного стану Ялтинського міського управління юстиції АР Крим видано свідоцтво про смерть ОСОБА_4(а.с.24).

17.07.2013 року листом №303/02-14 приватним нотаріусом ОСОБА_8 повідомлено ОСОБА_2 про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що в свідоцтві про право власності № 5070-1 виданого виконавчим комітетом Ялтинської міської Ради народних депутатів 24.12.1993 року вказано, що квартира належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у рівних частках, але у Інформаційній довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно індексний номер 4362937 від 04.06.2013 року, виданою Реєстраційною службою Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, у реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо квартири АДРЕСА_1, містяться відомості про права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності № 5070-1 від 24.12.1993 року виданого виконавчим комітетом Ялтинської міської Ради народних депутатів, за - ОСОБА_4.

17.07.2013 року представник позивача ОСОБА_2 звернулась від імені позивача із заявою до Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішенням №4045612 від 17.07.2012 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим Мажейком К.С. відмовлено у внесенні змін до запису про нерухоме майно, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав за номером 1531612 з підстав того, що із заявою звернулася неналежна особа.

Не погоджуючись із прийнятою відмовою позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Критерії правомірності рішення суб'єкта владних повноважень визначені ст.2 КАС України, частиною 3 якої встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України № 1952 від 01.07.2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952) державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 5 ст. 3, ч. 4 ст. 9 Закону України № 1952 державна реєстрація прав проводиться органом державної реєстрації прав; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації самостійно приймається державним реєстратором.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону №1952 заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.7 ст.16 Закону №1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Аналогічна норма викладена у п.25 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №1952 у разі виявлення у свідоцтві про право власності на нерухоме майно та/або витязі з Державного реєстру прав технічної помилки, допущеної державним реєстратором, заінтересована особа письмово повідомляє у п'ятиденний строк про це державного реєстратора, який перевіряє відповідність відомостей Державного реєстру прав інформації, що міститься у заяві про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень. Якщо факт невідповідності підтверджено, державний реєстратор безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення. Виправлення технічної помилки у записах Державного реєстру прав, що була допущена не з вини державного реєстратора, здійснюється за плату.

Таким чином, Законом №1952 передбачено виправлення державним реєстратором технічної помилки у відомостях Державного реєстру прав за заявою заінтересованої особи.

Слід зазначити, що Закон №1952 не визначає коло осіб, які є заінтересованими особами у розумінні ч.1 ст.27 Закону №1952 та які мають право звернутися до державного реєстратора із повідомленням про виправлення помилки.

На думку відповідача, такими заінтересованими особами є власника, інший правонабувач, сторони правочину, за яким виникло право, або уповноважені ним особи.

Проте, таке твердження не відповідає вимогам ст.27 Закону №1952, оскільки Законом не встановлено вичерпне коло осіб, які є заінтересованими.

Більш того, Закон №1952 не визначає поняття «правонабувача».

Зі змісту цього поняття слідує, що правонабувачем є фізична, юридична особа, орган місцевого самоврядування або держава, які внаслідок укладення певного правочину отримують у власність або на підставі іншого права, яке підлягає державній реєстрації відповідно до вимог Закону №1952, майно.

Відповідно до ч.1. ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.3 ст.202 ЦК України одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.

Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Частиною 5 ст.202 ЦК України передбачено, що правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Відповідно до ч.1 ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Із системного аналізу вищевказаних норм слідує, що заповіт є одностороннім правочином, який за певних умов, а саме прийняття спадщини, на підставі якого спадкоємець набуває цивільних прав та обов'язків. Таким чином, спадкоємець, у разі прийняття спадщини за заповітом, є правонабувачем майна, яке спадкодавець йому заповів.

Згідно ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 4 цієї статті КАС України встановлено, що забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права)(ч.7 ст.9 КАС України).

Відповідно до Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1, ? частка даного об'єкту нерухомості за реєстраційний номером 5230259 належить ОСОБА_4.

Судом встановлено, що підставою для внесення відомостей про право власності ОСОБА_4 на 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1, є свідоцтво про право власності №5070-І, виданого 24.12.1993 року Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради.

Як було зазначено вище, свідоцтво №5070-І від 24.12.1993 року видано ОСОБА_4, що свідчить про внесення недостовірних відомостей до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно в частині по-батькові власника майна.

Таким чином, на підставі заповіту №309 ОСОБА_2 є спадкоємцем (правонабувачем) права власності ? частки квартири за адресою: АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_4.

Судове рішення є найважливішим актом правосуддя, призваним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини.

Захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року № 2 під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Порядок регулювання відносин у сфері спадкування прав та обов'язків регулюється Цивільним кодексом України від 16.01.2003 № 435-IV (далі -ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1,2 ст.1297 ЦК України якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу).

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Таким чином, позивач у справі є заінтересованою особою та спадкоємцем ОСОБА_4, а відтак є правонабувачем спірного майна.

За таких обставин, відмова відповідача виправити технічну помилку в Державному реєстрі прав фактично позбавляє позивача реалізувати своє право на спадщину нерухомого майна.

Враховуючи, що іншого способу захисту порушеного права позивача, окрім як у судовому порядку діючим законодавством не передбачено, суд керуючись ч.4 ст.8, ч.1 ст.9 КАС України вважає за необхідним задовольнити позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення про відмову у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №4045612 від 17.07.2013 року державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим Мажейка Клима Станіславовича, яким відмовлено у внесенні змін до запису про нерухому майно, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав за номером 1531612 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 97444601119.

Щодо розгляду позовних вимог в частині зобов'язання Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, до запису про нерухоме майно, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, а саме виправити у відомостях про об'єкт нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 «ПІБ» з ОСОБА_4» на «ОСОБА_4», суд зазначає наступне.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Суд не може підміняти державний орган, приймаючи замість нього рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, тому позовні вимоги в частині зобов'язання Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не підлягають задоволенню.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним зобов'язати Реєстраційну службу Ялтинського міського управління юстиції повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме виправлення у відомостях про об'єкт нерухомого майна за №5230259, 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 «ПІБ» з ОСОБА_4» на «ОСОБА_4», з урахуванням встановлених судом обставин.

В силу викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У судовому засіданні, яке відбулось 10.09.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до вимог ст.163 КАС України постанова оформлена та підписана 16.09.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.71, 158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення про відмову у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №4045612 від 17.07.2013 року державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим Мажейка Клима Станіславовича, яким відмовлено у внесенні змін до запису про нерухому майно, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав за номером 1531612 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 97444601119.

3. Зобов'язати Реєстраційну службу Ялтинського міського управління юстиції повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме виправлення у відомостях про об'єкт нерухомого майна за №5230259, ? частки квартири АДРЕСА_1 «ПІБ» з ОСОБА_4» на «ОСОБА_4», з урахуванням встановлених судом обставин.

4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.