Постанова № 33863606, 26.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 р. Справа №805/11217/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:29 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі : головуючого судді Аканова О.О., при секретарі Кушнерьовій К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість позивача за листопад 2011 року, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001661502 від 18.07.2013 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 323337 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість позивача за листопад 2011 року, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001661502 від 18.07.2013 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 323337 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що 02.07.2013 відповідачем проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій декларації з ПДВ за листопад 2011 року, за результатами якої складено акт №432/15-2/36028628.

Висновками акту встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Яке полягало у включенні до складу податкового кредиту за листопад 2011року податкових накладних від 08.11.2011 року № 32 на суму ПДВ 106141,14 грн. виписану ТОВ «Енергооптторг», але не зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 11.11.2011 року № 143 на суму ПДВ 109416,67 грн. виписану ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», але не зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також податковий орган посилається на те, що включивши ці накладні до додатку № 8 декларації з ПДВ, позивач не надав копій товарних чеків, або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів та послуг.

На підставі висновків акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 18.07.2013 року № 0001661502 яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 323337 грн. в тому числі 215558 грн. за основним платежем та 107779 за штрафними санкціями.

З проведенням перевірки та з прийнятим податковим повідомленням платник не погоджується виходячи з наступного.

Оскільки камеральна перевірка від 02.07.2013 проведена відповідачем несвоєчасно, тобто за межами передбаченого строку п.200.10. ст.200 ПК України, крім того, вказує, що кінцевий строк проведення камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ за листопад 2011року до 19.01.2012 року, а тому проведення такої перевірки є незаконним, а відтак ППР прийняте на підставі акту є протиправним.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача надала письмові заперечення, відповідно до яких, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ТДВ "Шахта "Білозерська" є юридичною особою, ідентифікаційний номер 36028628, місцезнаходження : 85013, Донецька область, м.Добропілля, м.Білозерське, вул.Строїтельна,17 зазначено у відповідному свідоцтві серія ААБ №656779, перебуває на обліку у позивача як платник податків, є платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість 18.08.2008 №100134490.

Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з ПДВ за листопад 2011 року ТДВ "Шахта "Білозерська".

Актом перевірки зафіксовані порушення, які оспорюються у межах цієї адміністративної справи, а саме п.201.10 ст.201 ПК України, п.21 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 25.11.2011 №1492, зареєстровано в Міністрерстві юстиції України 20.12.2011 за №1490/20228, встановлено неправомірне включення до податкового кредиту листопада 2011року суми ПДВ у розмірі 215558 грн.

Висновки акту перевірки про порушення положень Податкового кодексу України та заниження суми, що за результатами звітного (податкового) періоду листопад 2011 року підлягала сплаті платником податку до Бюджету у розмірі 215558 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.07.2013 року № 0001661502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 323337 грн. з яких за основним платежем у розмірі 215558 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 107779 грн.

Як встановлено у судовому засіданні підставою для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення рішення є акт камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій декларації з ПДВ за листопад 2011 року ТДВ "Шахта "Білозерська", яким встановлено, що до позивачем включено до податкового кредиту податкові накладні від 08.11.2011 року № 32 на суму ПДВ 106141,14 грн. виписану ТОВ «Енергооптторг», але не зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 11.11.2011 року № 143 на суму ПДВ 109416,67 грн. виписану ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», але не зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем надано до відповідача податкову декларацію за листопад 2011року, заяву зі скаргою на постачальників ТОВ «Енергооптторг», ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля».

Крім того, листом позивача надано відповідачу лише податкові накладні від 08.11.2011року № 32 від 11.11.2011 року №143 та копії витягів з Єдиного реєстру податкових накладних від 12.12.2011 №2, 12.12.2011 №3.

Пунктом 42.1 статті 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків повинні бути складені у письмовій формі відповідним чином підписанні та завіренні печаткою відповідних органів.

Пунктом 75.1, 75.1.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно п. 76.1. статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно положень п. 86.2. ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 86.8. статті 86 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З положень п. 200.10. ст. 200 Податкового кодексу України вбачається, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно ст. 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначено, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, зокрема.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Судом встановлено, що відшкодування за податковою декларацією позивача з ПДВ за листопад 2011 року сум податку на додану вартість не відбувалось, що не заперечувалось сторонами по справі.

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, відповідач мав право визначити суму грошових зобов'язань позивача - платника податків не пізніше закінчення 1095 дня за останнім днем граничного строку подання декларації - 20.12.2011 року.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як встановлено у судовому засіданні і зокрема в акті камеральної перевірки, позивач надав до відповідача лише податкові накладні від 08.11.2011 року № 32 від 11.11.2011 року №143 та копії витягів з Єдиного реєстру податкових накладних від 12.12.2011 №2, 12.12.2011 №3, що не заперечувалось сторонами по справі.

Таким чином, позивачем у порушення п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не надано до відповідача копій товарних чеків, або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів та послуг.

Крім того, судом встановлено, що позивач не скористався своїм правом на включення до податкового кредиту суму податку на додану вартість протягом 365 календарних днів з дати складання податкових накладних.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання.

У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як вбачається із спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем застосовано до позивача штраф у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання у зв'язку із тим, що 31.03.2011 року відповідачем відносно позивача винесено податкове повідомлення рішення №0000182340/0/5907, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а тому застосування штрафу у розмірі 107779 грн. є правомірним.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд вважає, що з боку платника податків вчинено порушення, які привели до заниження податкових зобов'язань у заявлених податковій декларації, допущені контролюючим органом процедурні порушення, не впливають на правильність визначення податкових зобов'язань, а отже не є виключною підставою для визнання противоправними таких рішень, тобто порушення строку проведення камеральної перевірки не може слугувати підставою для скасування податкового повідомлення-рішення. Позивач інших підстав для скасування податкового повідомлення-рішення не зазначив, суму відхилення у податкових зобов'язаннях не оскаржував, а отже суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відносяться за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову Товариству з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість позивача за листопад 2011 року, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001661502 від 18.07.2013 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 323337 грн. - відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 26.09.2013 року. Повний текст буде виготовлено 30.09.2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Аканов О.О.