Рішення № 33863554, 01.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2013 р. Справа № 914/3519/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський лікеро-горілчаний Торговий Дім», м. Львів, до відповідача:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Львів,про: стягнення 13 253,35 грн.Суддя Синчук М.М. При секретарі Григорчук Н.В.За участю представників:позивача:Шипка О.Р. - довіреність від №2 від 04.01.2013 р. відповідача:Не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський лікеро-горілчаний Торговий Дім» до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 13 253,35 грн. Ухвалою від 16.09.2013 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 01.10.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач, у порушення умов Договору поставки №96/6 від 04.01.2012 р, не здійснив оплати у повному обсязі за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 12 891,63 грн. Крім того, відповідачу нараховано 297,94 грн. - пені, 63,78 грн. - 3% річних.

В судове засідання 01.10.2013 р. представник позивача з'явився, надав пояснення по суті позовних вимог. Вимоги ухвали суду від 16.09.2013 р виконав. В судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог в частині штрафних санкцій, просить стягнути з відповідача на користь позивача основну суму заборгованості в розмірі 12 891,63 грн., 138,60 грн. - пені, 29,68 грн. - 3% річних.

В судове засідання 01.10.2013 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №08446360 від 18.09.2013 р., причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 16.09.2013 р. не виконав.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

04.01.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівський лікеро-горілчаний Торговий Дім" (позивач, в договорі -продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, в договорі - покупець) укладено договір поставки № 96/6.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору, продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує алкогольні та безалкогольні напої, продукти харчування та промислові товари, згідно замовлення за ціною, кількістю та за іншими умовами, узгодженими сторонами.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу лікеро-горілчану продукцію на загальну суму 14 463,20 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними на переміщення алкогольних напоїв: 1) №021499 від 29.01.2013 р. на суму 6 639,60 грн.;

2) №021754 від 29.01.2013 р. на суму 7 252,40 грн.;

3) №031677 від 08.02.2013 р. на суму 571,20 грн.

Відповідно до умов п.3.1 Договору Покупець здійснює оплату за Товар протягом 7 (семи) календарних днів з дати поставки Товару шляхом перерахування грошових коштів на вказаний у даному договорі розрахунковий рахунок Продавця. Однак, свої договірні зобов'язання відповідач виконав частково, на суму 1 571,20 грн. що підтверджується банківськими виписками.

Заборгованість Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівський лікеро-горілчаний Торговий Дім» станом на день подання позову в суд становить 12 891,63 грн.

Різниця між сплаченими коштами (в сумі 1 571,20 грн.) і сумою боргу (14 463,20 грн.) в сумі 0,37 грн. утворилась внаслідок переплати за попередньо поставлений товар.

12.06.2013 р. між сторонами у справі підписано та скріплено печатками Акт звірки, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 12.06.2013 р. становить 13 891,63 грн.

Відповідно до п. 4.3 Договору за несвоєчасну оплату переданого відповідачу товару позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 138,60 грн. (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 01.10.2013 р. вх.№40252/13).

Станом на день розгляду справи судом, відповідач заборгованість в розмірі 12 891,63 грн. не погасив, доказів зворотнього суду не надано.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, між сторонами у справі укладено укладено договір поставки № 96/6 від 04.01.2012 р.

На виконання умов договору продавець передав покупцю протягом січня -лютого 2013 року продукцію на загальну суму 14 463,20 грн. Факт передачі товару постачальником та отримання його покупцем підтверджується накладними (а.с. 8-10).

Проте, відповідач виконав свої зобов'язання по Договору частково, чим порушив вимоги п. 3.1 договору, згідно якого Покупець здійснює оплату за Товар протягом 7 (семи) календарних днів з дати поставки Товару шляхом перерахування грошових коштів на вказаний у даному договорі розрахунковий рахунок Продавця.

Статтею 525 цього Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 12 891,63 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини перші і третя статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.3 договору, за порушення терміну розрахунку, передбаченого в п. 3.1. Договору, продавець має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми протермінованого платежу за кожен день протермінування.

В судовому засіданні 01.10.2013 р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог в частині штрафних санкцій, просить стягнути з відповідача на користь позивача основну суму заборгованості в розмірі 12 891,63 грн., 138,60 грн. - пені, 29,68 грн. - 3% річних.

Господарським судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення пені з урахуванням вищевказаних приписів діючого законодавства, умов договору щодо порядку здійснення розрахунків та періоду виникнення боргу. Сума пені складає 130,68 грн., таким чином, вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково у зазначеній сумі.

Вимоги щодо стягнення пені в залишковій частині задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.

Згідно п. 2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних з урахуванням вищевказаних приписів діючого законодавства, умов договору щодо порядку здійснення розрахунків та періоду виникнення боргу. Сума 3% річних складає 29,67 грн., таким чином, вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково у зазначеній сумі.

Вимоги щодо стягнення 3% річних в залишковій частині задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами, і підлягають до задоволення частково.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: 79017, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський лікеро-горілчаний Торговий Дім» (адреса: 79024, вул. Мирона Кордуби,буд. 2А м. Львів; ідентифікаційний код 32483182) 12 891,63 грн. - основного боргу, 29,67 грн. - 3% річних, 130,68 грн. - пені, 1 720,50 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.