Рішення № 33863353, 01.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.10.2013 Справа № 905/5765/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В.,

при секретарі судового засідання Лагодіні Д.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Романченко О.Ф. за довіреністю

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еліт", м.Київ

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Докучаєвськ Донецької області

про стягнення подвійної вартості майна в розмірі 4529,44 грн., -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еліт", м.Київ (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Докучаєвськ Донецької області (далі - Відповідач) про стягнення подвійної вартості майна в розмірі 4529,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на не повернення Відповідачем майна, переданого на безоплатне відповідальне зберігання за договором №394/Д від 24.04.2008р., внаслідок чого виникли підстави для стягнення подвійної вартості переданого на зберігання товару.

Правовою підставою позову Позивач зазначив ст.ст. 16, 216, 217, 611 Цивільного кодексу України, ст. 1, 2, 4, 12, 13, 54, 57 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.08.2013р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/5765/13.

30 серпня 2013р. Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог, посилаючись на погашення в повному обсязі заборгованості за втрату ним майна в сумі 4064,72грн. на підставі п.7.4. Додаткової угоди №1 від 15.06.2011р.

Представник позивача у cудовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з'являвся.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

25.04.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еліт" (Поклажодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Зберігач) укладено договір №394/Д безоплатного відповідального зберігання морозильних вітрин, за умовами якого Поклажодавець передав на відповідальне зберігання Зберігачеві низькотемпературні вітрини, що видаються йому для показу, покращення зовнішнього вигляду та інтер'єру приміщення, а також продажу продукції під торговою маркою «Ажур».

Згідно п.1.2. договору з урахуванням визначеної в п.1.1. мети договору Поклажодавець передає Зберігачеві майно в кількості, що зазначена в акті приймання-передачі, що є невід'ємною частиною даного договору. Передача майна здійснюється за актом приймання-передачі, що підписується сторонами або представниками сторін, уповноваженими належним чином (п.2.1. договору).

За приписами п.3.1. договору майно повинно бути повернено Поклажодавцю протягом двох календарних днів з моменту отримання вимоги від Поклажодавця, розірвання договору або закінчення його терміну, зазначеного у п.9.1. цього договору, у справному стані та комплектності з урахуванням нормального зносу, що виник у період його зберігання.

Повернення майна здійснюється за актом приймання-передачі, який підписується представниками сторін. (п.3.2. договору).

Пунктом 6.1. договору встановлено, що зберігання майна здійснюється на безоплатній основі.

Відповідно до умов п.7.1. договору Зберігач несе повну, безумовну відповідальність за збереження майна в розмірі заподіяної шкоди, але не менше встановленої вартості майна, зазначеної в акті приймання-передачі починаючи з моменту його прийняття по акту передачі до моменту повернення Поклажодавцю по акту передачі.

У випадку відмови Зберігача від повернення майна, протягом 30 календарних днів по закінченні терміну даного договору або при його достроковому розірванні, на вимогу Поклажодавця, Зберігач відшкодовує Поклажодавцю подвійну вартість майна, що вказана в актах приймання-передачі майна. (п.7.3. договору).

До укладеного договору між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі обладнання №ЦБ-339 від 29.04.2008р., за умовами якого Поклажодавець передав, а Зберігач прийняв на відповідальне зберігання обладнання, у кількості 2 штуки загальною вартістю 4 064,72грн.

Листом №б/н від 14.06.2011р. Відповідач повідомив позивача про втрату морозильних вітрин та зобов'язався відшкодувати їх вартість у розмірі 4064,72грн, у зв'язку з чим запропонував укласти до договору додаткову угоду, в якій затвердити графік погашення вартості морозильних вітрин.

15 червня 2011р. між сторонами підписано додаткову угоду №1, якою сторони дійшли згоди доповнити розділ 7 «Відповідальність» наступними пунктами:

« 7.4 З метою погашення заборгованості за втрату Зберігачем майна належного Поклажодавцю у Зберігача виникає зобов'язання сплачувати Поклажодавцю суму заборгованості у розмірі 4064,72, відповідно до графіку погашення платежів:

Період (місяць)Щомісячний платіжЗалишок боргу на кінець місяця20 червня 2011р.580,673484,0520 липня 2011р.580,672930,3820 серпня 2011р.580,672322,7120 вересня 2011р.580,671742,0420 жовтня 2011р.580,681161,3620 листопада 2011р. 20 грудня 2011р.580,68 580,68580,68 07.6. За прострочення сплати заборгованості Зберігач несе відповідальність згідно чинного законодавства.»

У зв'язку із неповерненням двох морозильних обладнань Позивачем надіслано на адресу Відповідача претензію №02-04-2013р. від 02.04.2013р. з вимогою сплатити суму боргу 2264,72грн. з урахуванням часткової оплати в розмірі 1800,00грн. Як доказ надіслання претензії позивачем надано опис вкладення до цінного листа та поштові квитанції

У зв'язку із не поверненням Відповідачем майна, переданого на безоплатне відповідальне зберігання за договором №394/Д від 24.04.2008р., внаслідок чого виникли підстави для стягнення подвійної вартості переданого на зберігання товару, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, наполягаючи на стягненні 4529,44 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає решту вимог Позивача такими, що не підлягають задоволенню , з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання умов договору щодо відшкодування подвійної вартості переданого на зберігання майна.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні регулюються, насамперед, положеннями Господарського кодексу України, а також іншими актами господарського законодавства, зокрема - Цивільним кодексом України, а також умовами договору відповідального зберігання №394/Д від 25.04.2008р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів.

Проаналізувавши положення укладеного між сторонами договору №05/02/13-2х від 05.02.2013р. суд дійшов висновку, що виниклі на його підставі правовідносини регламентуються нормами параграфу 1 глави 66 Цивільного кодексу України, який визначає загальні положення про зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 вказаного Кодексу за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Обов'язок зберігача повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, безпосередньо встановлений ч. 1 ст. 949 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Тоді як невиконання або неналежне виконання відповідних обов'язків є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, що за змістом ст. 611 цього Кодексу має наслідком, у тому числі -необхідність відшкодування збитків.

Отже, в контексті зазначених норм, укладений між Позивачем та Відповідачем договір відповідального зберігання №394/Д від 25.04.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього обов'язку із повернення об'єкту зберігання Зберігачу у схоронності, факт попереднього прийняття якого на зберігання підтверджений наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі та з відшкодування вартості майна відповідно до графіку погашення платежів на підставі п.п.7.4-7.5 Договору в сумі 4064,72 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем сума боргу сплачена частково у сумі 1800 грн. до моменту подачі позову, а також частково у сумі 2265,00 грн. 29.08.2013р., тобто після подачі позовної заяви.

Таким чином, визначена в додатковій угоді сума заборгованості в якості відшкодування втраченого майна в розмірі 40 64,72 грн. сплачена відповідачем в повному обсязі.

Враховуючи, що заборгованість, яка існує в межах даної справи в сумі 2 264,72грн. погашена Відповідачем, що вбачається з наданої Позивачем квитанції №15472.113.1 від 29.08.13р., суд дійшов висновку про відсутність на момент розгляду справи предмету спору в цій часині.

Відповідно до п. 1-1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки сплата цієї частини боргу з боку Відповідача відбулася в перебігу розгляду справи, таке усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі в частині погашених вимог відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 3.2. Роз'яснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України" від 23.08.94 р. N 02-5/612.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 2 264,72грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Застосування Позивачем відповідальності, передбаченої п.7.3. Договору у вигляді відшкодування Зберігачем Поклажодавцеві подвійної вартості майна, у випадку відмови Зберігача від повернення майна, протягом 30 календарних днів по закінченні терміну даного договору або при його достроковому розірванні, на вимогу Поклажодавця, на думку суду є неправомірним, оскільки, умовами п.п.7-4-7.5 Додаткової угоди №1 від 15.06.2011р. встановлений порядок погашення Зберігачем заборгованості у розмірі вартості обладнання саме в разі втрати Зберігачем належного Поклажодавцю майна.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині відшкодування подвійної вартості обладнання у розмірі 2264,72 грн.

Оскільки заборгованість в сумі 2 264,72грн. сплачена відповідачем після подачі позову до суду та порушення провадження у справі №905/5765/13, судові витрати пропорційно цій сумі покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еліт", м.Київ до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Докучаєвськ Донецької області про стягнення 2 264,72 грн.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еліт", м.Київ до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Докучаєвськ Донецької області про стягнення подвійної вартості майна в розмірі 2 264,72 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Докучаєвськ Донецької області (85744, АДРЕСА_1 ІНН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еліт", м.Київ (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 115-А, код ЄДРПОУ 34965659) витрати по сплаті судового збору в розмірі 860,25грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 02.10.2013р.