Постанова № 33863200, 01.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року Справа № 913/118/13-г

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач) і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО", м. Київ (далі - ТОВ "ЕКО"),

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.07.2013

зі справи № 913/118/13-г

за позовом ТОВ "ЕКО"

до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ (далі - відділення АМК),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - колективне підприємство "Журналістський фонд України", м. Київ (далі - КП "Журналістський фонд України"),

про визнання недійсним рішення.

Судове засідання проведено за участю представників:

ТОВ "ЕКО" - Рябчука Р.О.,

відділення АМК - Харченко С.В.,

КП "Журналістський фонд України" - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ЕКО звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії відділення АМК від 31.10.2012 № 01-24/227 у справі № 996 (далі - рішення № 01-24/227).

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.06.2013 (колегія суддів у складі: суддя Седляр О.О. - головуючий, судді Москаленко М.О., Фонова О.С.) позов задоволено з тих мотивів, що в рішенні № 01-24/227 не доведено, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчинено саме ТОВ "ЕКО.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.07.2013 (колегія суддів у складі: суддя Агапов О.Л. - головуючий, судді Геза Т.Д., Мартюхін Н.О.) рішення місцевого господарського суду скасовано; в задоволенні позову відмовлено. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення № 01-24/227 є законним та обгрунтованим, оскільки місцевий господарський суд невірно оцінив наявні у справі докази.

ТОВ "ЕКО" у касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі внаслідок невірного застосування судом апеляційної інстанції положення статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та норм процесуального права, що виявилося в невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Скаржник наполягає на тому, що КП "Журналістський фонд України" розмістило рекламу, яка містила недостовірну інформацію, на власний розсуд, але не на виконання умов укладеного з ТОВ "ЕКО" договору.

У відзиві на касаційну скаргу відділення АМК просить залишити цю скаргу без задоволення з наведених у відзиві мотивів.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Згідно з рішенням № 01-24/227:

дії ТОВ "ЕКО", які полягали в розміщенні в газеті "Луганська правда" від 02.08.2012 № 85 (23616) реклами цін продуктів харчування, що реалізуються в торговельній мережі ТОВ "ЕКО", у вигляді порівняльної таблиці з цінами конкурентів цього товариства на досліджуваному ринку, визнано порушенням конкурентного законодавства, передбаченим статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману;

дії ТОВ "ЕКО", які полягали в розміщенні в газеті "Луганська правда" від 02.08.2012 № 85 (23616) реклами цін на борошно, що реалізуються в торговельній мережі ТОВ "ЕКО", визнано порушенням конкурентного законодавства, передбаченим статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману;

за кожне з цих порушень на ТОВ "ЕКО" накладено штраф у сумі 17 000 грн. (всього 34 000 грн.);

Господарськими судами встановлено, що в основу рішення № 01-24/227 покладено такі фактичні обставини:

- в газеті "Луганська правда" від 02.08.2012 № 85 (23616) було розміщено статтю "Кулінарна чарівність літа" ("Кулинарное очарование лета"), автором якої є КП "Журналістський фонд України"; у цій статті наведено таблицю порівняння цін на певні товари, що реалізуються в м. Луганську на ринку торгівлі продуктами харчування в супермаркетах ТОВ "ЕКО" та його конкурентами - суб'єктами господарювання, яким належать торговельні мережі "Абсолют", "Спар", "Мандарин";

- крім того, у рекламі була наявна інформація такого змісту ".. А найдешевшу муку для вареників та "літніх" пиріжків або пирогів з різноманітною ягідною начинкою можна придбати в тому ж "Еко-маркеті" - дешевше не знайдете"; адміністративною колегією відділення АМК з-поміж іншого зазначено, що докази, що даний товар реалізується саме за найнижчою на ринку роздрібної торгівлі в м. Луганську ціною, відсутні.

- поширена невизначеному колу осіб інформація - таблиця порівняння цін містить неповні та неточні відомостей внаслідок замовчування окремих фактів, оскільки ціни конкурентів на ринку співставлено некоректно, у тому числі без урахування певного часу їх застосування; в рекламі зазначено акційні ціни на товар ТОВ "ЕКО", тобто такі що було встановлено лише протягом певного проміжку часу на окремий товар; у певній частині ціна товару ТОВ "ЕКО" протиставлялася ціна "аналогу" товару конкурента, і критерії вибору останнього не зазначалися; до того ж остаточні ціни ТОВ "ЕКО" обчислено з урахуванням всіх наявних знижок торговельної мережі ТОВ "ЕКО";

- згідно з поясненнями КП "Журналістський фонд України", рекламну статтю було розміщено в газеті на виконання укладеного цим підприємством та ТОВ "ЕКО" договору про надання послуг від 14.02.2012 № 14/02 (далі - Договір); текст статті погоджено шляхом електронного листування; КП "Журналістський фонд України" виставило рахунок-фактуру від 14.08.2012 № СФ-0000039 про оплату послуг з розміщення реклами в газеті "Луганська правда" на суму 6 279, 12 грн. (цей рахунок ТОВ "ЕКО" не оплатило);

- за умовами Договору КП "Журналістський фонд України" зобов'язується писати та редагувати публікації, прес-релізи, інші тексти та розміщувати їх у засобах масової інформації; так само розміщувати рекламу та інформаційні матеріали; за дорученням замовника проводити дослідження та збір інформації;

- у пункті 1.2 Договору зазначено, що вид послуг їх обсяг, вартість, строки надання та порядок розрахунків визначаються в додатках до Договору, які є його невід'ємною частиною;

- пунктом 6.2 Договору передбачено, що ТОВ "ЕКО" відповідає за зміст інформації, яку КП "Журналістський фонд України" поширило для цілей Договору, якщо зміст цієї інформації затверджено підписом та печаткою ТОВ "ЕКО" або погоджено в інший спосіб його відповідною посадовою особою;

- ТОВ "ЕКО" заперечує як замовлення зазначеної статті, так і погодження з КП "Журналістський фонд України" її тексту.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Частиною першою статті 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" передбачено, що поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

У частині другій статті 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" зазначено, що інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які: містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору.

В основу оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду покладено висновки про те, що: рекламна стаття, яка стосується спору в даній справі, була створена на замовлення ТОВ "ЕКО" за Договором; поширена в цій статті та досліджена в рішенні № 01-24/227 інформація в розумінні статті 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" є актом недобросовісної конкуренції, оскільки є неповною та неточною, замовчує окремі факти стосовно ціни товару ТОВ "ЕКО" та його конкурентів на досліджуваному ринку.

При цьому апеляційним господарським судом зазначено, що висновок місцевого господарського суду про те, що у справі відсутні фактичні дані, які свідчили б про створення рекламної статті "Кулінарна чарівність літа" ("Кулінарноє очарование лета"), опублікованої в газеті "Луганська правда" від 02.08.2012 № 85 (23616) на замовлення ТОВ "ЕКО" за Договором, є помилковим.

У оскаржуваній постанові встановлено, що передбачені пунктом 1.2 Договору додатки щодо обсягу робіт та послуг за Договором сторони не підписували. Пункт 6.2 Договору визначає право ТОВ "ЕКО" узгоджувати зміст замовленої реклами у інший спосіб, ніж шляхом підписання та скріплення печаткою цього товариства.

У матеріалах справи (т.1, а.с. 76, 79) наявні копії електронного листування від 30.07-01.08.2012 представника КП "Журналістський фонд України" та працівника ТОВ "ЕКО" Полісученко Г.Ю. (polisuchenko.a@eko.com.ua), в якому йдеться про узгодження тексту та вартості, дослідженої в рішенні № 01-24/227 рекламної статті в рамках рекламної акції, що проводилася ТОВ "ЕКО".

ТОВ "ЕКО" підтвердило, що Полісученко Г.Ю. на час розміщення рекламної статті перебувала в трудових відносин з даним товариством, але на посаді продавця. Документальні докази щодо займаної Полісученко Г.Ю. посади як найманим працівником суду не подано.

Водночас судом апеляційної інстанції було враховано, що ТОВ "ЕКО" під час розгляду справи № 996 про порушення цим суб'єктом господарювання конкурентного законодавства наголошувало на достовірності виконаних ТОВ "Еко" маркетингових досліджень щодо порівняння цін цього товариства та цін його конкурентів на ринку роздрібної торгівлі продуктами харчування в м. Луганську, відтворених у таблиці рекламної статті. Саме цю інформацію кваліфіковано в рішенні № 01-24/227 як таку, що вводить в оману та може вплинути на наміри цих споживачів щодо придбання товарів ТОВ "Еко".

Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують.

Визначені законом підстави для скасування оскаржуваного судового акта відсутні.

Керуючись статтями 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.07.2013 зі справи № 913/118/13-г залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Палій