Рішення № 33859924, 27.09.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2013 р. Справа № 911/3016/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ВАСТ-ТРАНС"

до першого відповідача Публічного акціонерного товариства „Веста-Дніпро"

та другого відповідача Дочірнього підприємства „Віаланд"

про стягнення 13 576,90грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Рибченко Н.М. (дов. б/н від 04.01.2013р.);

від відповідачів не з'явилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ВАСТ-ТРАНС" (далі - позивач) звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства „Веста-Дніпро" (далі - перший відповідач) та Дочірнього підприємства „Віаланд" (далі - другий відповідач) про стягнення з першого відповідача 11 114,08грн. вартості товару та 2 262,82грн. штрафу на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України та стягнення з другого відповідача 200грн. боргу згідно договору поруки від 19.03.2012р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням першим відповідачем своїх зобов'язань за договором (купівлі-продажу) № 37 ВД-12/АКБ від 19.03.2012р. щодо продажу товару неналежної якості та неналежним виконанням другим відповідачем своїх зобов'язань за договором поруки від 19.03.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.08.2013р. порушено провадження у справі 911/3016/13, розгляд справи призначено на 16.08.2013р.

14.08.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника другого відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 1 від 27.05.2013р. (вх. № 17431 від 14.08.2013р.), згідно якого останній визнав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд розглянути справу без його участі, який задоволено судом в частині розгляду справи без участі представника другого відповідача.

Ухвалами господарського суду Київської області від 16.08.2013р. та 13.09.2013р. розгляд справи відкладено на 13.09.2013р. та 27.09.2013р. відповідно.

У судовому засіданні 27.09.2013р. представник позивача підтримав позов повністю.

Перший відповідач у судові засідання 16.08.2013р., 13.09.2013р. та 27.09.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка першого відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника першого відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

19.03.2012р. між Публічним акціонерним товариством „Веста-Дніпро" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВАСТ-ТРАНС" (Споживач) укладено договір (купівлі-продажу) № 37 ВД-12/АКБ, за умовами якого продавець зобов'язався продати, а покупець - купити акумуляторні батареї, (товар), в кількості, асортименті та за цінами згідно накладних і відвантажуючи документів.

Покупець приймає згідно п. 3.1. договору товар, який поставляється і оплачує його згідно п. 4.2. договору (п. 1.2. договору).

Згідно п.п. 2.1., 2.2., 2.3. договору якість поставленого товару повинна відповідати ГОСТу 959-91 та технічним умовам: ТУУ 31.4-31950849-001-2004, ТУУ 31.4-31950849-002-2005. Приймання товару по кількості та якості проводиться у відповідності з інструкціями Держарбітражу № П-6 від 15.06.1965р. та № П-7 від 25.04.1966р. Продавець гарантує належну якість поставленого товару за умов дотримання правил транспортування, зберігання та експлуатації протягом гарантійного строку, згідно технічних умов заводу-виробника.

Відповідно до п. 3.2. договору датою відвантаження вважається дата надання покупцю товару на підприємстві продавця і виписка відвантажувальних документів.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата за поставлений товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 5 календарних днів з моменту відвантаження товару покупцю.

Строк дії договору встановлюється з моменту його підписання до 31.12.2012р., але в будь-якому випадку до повного виконання взятих на себе сторонами зобов'язань за договором.

На виконання п. 1.1. договору (купівлі-продажу) № 37 ВД-12/АКБ від 19.03.2012р. позивач передав першому відповідачу товар, АКБ 6СТ-200 А (3) WESTA в кількості 9 шт. на загальну суму 11 314,08грн., що підтверджується видатковою накладною № ВДО-т00169 від 23.03.2012р. (а.с. 22), підписаною обома сторонами договору та скріпленою печаткою першого відповідача.

Як вбачається з акту взаємозаліку від 26.05.2012р. (а.с. 23), підписаного та скріпленого печатками обох сторін договору перший відповідач зарахував заборгованість позивача за поставлений згідно договору (купівлі-продажу) № 37 ВД-12/АКБ від 19.03.2012р. товар в рахунок частини заборгованості першого відповідача перед позивачем за договором № 96 ВД-11/П від 18.08.2011р.

12.12.2012р. позивач звернувся до першого відповідача з претензією № 1 від 12.12.2012р. (а.с. 24-25), згідно якої повідомив першого відповідача про низькі технічні характеристики, придбаних у ПАТ „Веста-Дніпро" акумуляторів АКБ 6СТ-200 А (3) WESTA, які не відповідають заявленим паспортним і ТУУ 31.4-31950849-001-2004, ТУУ 31.4-31950849-002-2005 та просив останнього провести гарантійну заміну всіх АБ, поставлених згідно договору (купівлі-продажу) № 37 ВД-12/АКБ від 19.03.2012р.

Після проведення переговорів між сторонами, позивач доставив спірні АБ та передав їх першому відповідачеві для тестування.

Листом від 08.02.2013р. (а.с. 26-27) перший відповідач повідомив позивача про те. що на товар, отриманий позивачем 23.03.2012р. збіг гарантійний строк, оскільки спірні акумуляторні батареї виготовленні у вересні-жовтні 2010р. і не могли бути поставлені згідно договору № 37 ВД-12/АКБ від 19.03.2012р., оскільки більше 3-х місяців після виготовлення АБ на заводі не зберігаються.

19.03.2012р. між Дочірнім підприємством „Віаланд" (Поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВАСТ-ТРАНС" (Кредитор) укладено договір поруки, згідно якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання обов'язків Публічного акціонерного товариства „Веста-Дніпро" (Боржник) перед кредитором за договором № 37 ВД-12/АКБ від 19.03.2012р., укладеним між кредитором і боржником, частково на суму 200грн.

У разі порушення боржником обов'язків за договором поручитель та боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати суму, яка на день одержання поручителем вимоги кредитора є 200грн. (п. 2.1. договору поруки від 19.03.2012р.).

Пунктом 4.1. договору поруки від 19.03.2012р. передбачено, що договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

15.07.2013р. позивач звернувся до другого відповідача з вимогою № 19 від 15.07.2013р. (а.с. 31), згідно якої позивач просив другого відповідача виконати зобов'язання відповідно до договору поруки від 19.03.2012р., яка залишена другим відповідачем без відповіді та задоволення.

Предметом позову є вимоги про стягнення з першого відповідача 11 114,08грн. вартості товару та 2 262,82грн. штрафу на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України та стягнення з другого відповідача 200грн. боргу згідно договору поруки від 19.03.2012р.

Частиною першою ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу (ч. 1 ст. 264 Господарського кодексу України).

Частиною першою ст. 268 ГК України передбачено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Відповідно до ч. 6 ст. 269 ГК України постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

Згідно абз. 2 п. 2.5.3. ГОСТу 959-91 середній строк служби не обслуговуваних батарей в експлуатації повинен бути не менше 48 місяців при напрацюванні транспортного засобу в межах цього строку не більше 100 тис. км. пробігу або 4 000 мотогодин.

Відповідно до п. 1.2. ГОСТу 959-91 батареї, з умовним позначенням з літерою „З" відносяться до необслуговуваних, залитих електролітом і повністю заряджених батарей.

Гарантійний строк експлуатації необслуговуваних батарей - 24 місяці при гарантійному напрацюванні транспортного засобу не більше 75 тис. км. пробігу або 2 500 мотогодин (абз. 3 п. 7.3. ГОСТу 959-91).

Пунктом другим Експлуатаційних норм середнього ресурсу акумуляторних свинцевих стартер них батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 489 від 20.05.2006р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2006р. за № 695/12569 визначено, що не обслуговувана АБ - акумуляторна батарея, яка за витратами дистильованої води під час використання відповідає вимогам пункту 2.2.10 ГОСТ 959-91 не потребує контролю рівня та густини електроліту в акумуляторах.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Суд встановив, що на передані першим відповідачем позивачеві на підставі видаткової накладної № ВДО-т00169 від 23.03.2012р. АКБ 6СТ-200 А (3) WESTA в кількості 9 шт. станом на момент звернення позивача до першого відповідача з претензією № 1 від 12.12.2012р. не збіг гарантійний строк; перший відповідач, в порушення ч. 6 ст. 269 Господарського кодексу України, відмовився усунути дефекти виробу та відмовив у гарантій заміні товару; другий відповідач в порушення договору поруки від 19.03.2012р. свої зобов'язання щодо сплати позивачеві 200грн. не сплатив.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з першого відповідача 11 114,08грн. вартості товару на підставі ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України та стягнення з другого відповідача 200грн. боргу згідно договору поруки від 19.03.2012р. є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з другого відповідача 2 262,82грн. штрафу на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 7 ст. 269 Господарського кодексу України у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Виходячи із положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом 3 частини 2 статті 231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Враховуючи те, що позивач та перший відповідач не є суб'єктами державного сектора економіки та те, що договором (купівлі-продажу) № 37 ВД-12/АКБ від 19.03.2012р. не погоджено вид та порядок нарахування штрафних санкцій за передання товару неналежної якості, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування до першого відповідача штрафної санкції, передбаченої приписами ч. 2 ст. 231 ГК України та про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення з першого відповідача 2 262,82грн. штрафу на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 31.07.2013р. у справі № 15/84.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з першого відповідача 11 114,08грн. вартості товару та стягнення з другого відповідача 200грн. боргу згідно договору поруки від 19.03.2012р. є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Веста-Дніпро" (49055, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Красногвардійський р-н, вул. Будівельників, буд. 34; код ЄДРПОУ 31950849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ВАСТ-ТРАНС" (08113, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петрушки, вул. Лісна, буд. 1; код ЄДРПОУ 30367782) 11 114 (одинадцять тисяч сто чотирнадцять гривень) 08 коп. вартості товару та 1 408 (одну тисячу чотириста вісім гривень) 40 коп. судового збору.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства „Віаланд" (08113, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петрушки, вул. Лісна, буд. 1; код ЄДРПОУ 32416328) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ВАСТ-ТРАНС" (08113, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петрушки, вул. Лісна, буд. 1; код ЄДРПОУ 30367782) 200 (двісті гривень) 00 коп. боргу згідно договору поруки від 19.03.2012р. та 25 (двадцять п'ять гривень) 34 коп. судового збору.

4. У задоволенні решти позову - відмовити

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 02.10.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко