Постанова № 33859571, 17.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 вересня 2013 року 11:41 № 2а-13473/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача: Хижняк І.О.,

представника відповідача: Судакевич А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідачем прийняті оскаржувані рішення з порушенням чинного законодавства, що призвело до порушення прав та інтересів позивача.

У позовній заяві, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва №0006352307/0 від 23 вересня 2009 року стосовно зменшення суми бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю „Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" (ідентифікаційний код 20027449, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 200274426590) за червень 2009 року у розмірі 8 443 947,00 гривень;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0006352307/1 від 28 грудня 2009 року стосовно зменшення суми бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю „Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" (ідентифікаційний код 20027449, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 200274426590) за червень 2009 року у розмірі 8 443 947,00 гривень;

-зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва збільшити суму бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю „Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" (ідентифікаційний код 20027449, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 200274426590) за червень 2009 року у розмірі 8 443 947,00 гривень;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва №006352307/2 від 10 лютого 2010р. року стосовно зменшення суми бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю „Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" (ідентифікаційний код 20027449, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 200274426590) за червень 2009 року у розмірі 8 443 947,00 гривень;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва №0006352307/3 від 10 квітня 2010 року стосовно зменшення суми бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю „Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" (ідентифікаційний код 20027449, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 200274426590) за червень 2009 року у розмірі 8 443 947,00 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)» (ЄДРПОУ 20027449) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05.2009р. по 31.05.2009р., за результатами якої складено акт від 16.09.2009р. №1654/23-07/20027449.

В ході проведення перевірки встановлено порушення ТОВ «Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)»: на порушення вимог п.п.7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.3, п.7.4, п.п. 7.5.1. п.7.5, п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ «Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2009 року в розмірі 8 443 947,00грн.; на порушення вимог п.п.7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.3, п.7.4, п.п. 7.5.1. п.7.5, п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ «Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)» завищено в травні 2009р. від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі 9 748 587,00грн., в червні 2009р. в розмірі 1 258 705,00грн.

На підставі акту перевірки від 16.09.2009р. №1654/23-07/20027449, відповідачем прийнято: податкове повідомлення-рішення №0006352307/0 від 23 вересня 2009 року стосовно зменшення суми бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю „Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" у розмірі 8 443 947,00 гривень; податкове повідомлення-рішення № 0006352307/1 від 28 грудня 2009 року стосовно зменшення суми бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю „Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україназа червень 2009 року у розмірі 8 443 947,00 гривень; податкове повідомлення-рішення №006352307/2 від 10 лютого 2010р. року стосовно зменшення суми бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю „Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" за червень 2009 року у розмірі 8 443 947,00 гривень; податкове повідомлення-рішення №0006352307/3 від 10 квітня 2010 року стосовно зменшення суми бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю „Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" за червень 2009 року у розмірі 8 443 947,00 гривень.

Судом встановлено, що позивачем подано декларацію з ПДВ за травень 2009р., відповідно до якої від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає 23 445 480грн.

Згідно з поданою TOB „Альфред С. Топфер Інтернешенел (Україна)" податковою декларацією з ПДВ за червень 2009 року (вх. № 337977 від 20.07.2009 року) від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає 8 009 461 грн. В акті перевірки вчинено запис, що перевіркою розшифровок податкового кредиту за травень, червень 2009 року в розрізі контрагентів до звітних податкових декларацій з податку на додану вартість TOB "Альфред С. Топфер Інтернешенел (Україна)" встановлено, що товариство включило до складу податкового кредиту податкові накладні, які були виписані в листопаді 2008 року, січні та березні 2009 року. Перевіркою зроблено висновок, що TOB „Альфред С. Топфер Інтернешенел (Україна)" в порушення підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" завищило податковий кредит на 9 748 587 грн. ПДВ за травень 2009 року та на 1 258 675 грн. ПДВ за червень 2009 року.

Разом з тим, відповідач в акті перевірки посилається на те, що в акті попередньої планової виїзної перевірки, за період з 01.04.2007р. по 31.03.2009р. (акт від 16.07.2009р. №1223/23-02/20027449) зроблено запис, що „Альфред С. Топфер Інтернешенел (Україна)" до податкових декларацій з ПДВ не надавало заяв зі скаргами на постачальників, з метою включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту наступних податкових періодів. Внаслідок чого, відповідачем встановлено завищення на 8 443 947грн. ПДВ за червень 2009р., заявленого до відшкодування з бюджету.

Основним нормативно-правовим актом, що врегульовував спірні правовідносини, на момент їх виникнення, був Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР .

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та с підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом встановлено та відповідачем не заперечується той факт, що отримані позивачем податкові накладні оформлені згідно з вимогами підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, суми податку на додану вартість включені позивачем до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було би безпідставним та право на податковий кредит виникло б у платника податків лише після одержання податкової накладної - єдиного документа первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму податку на додану вартість, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Суд звертає увагу на те, що звернення до податкового органу із заявою-скаргою на постачальника являється правом, а не обов'язком покупця та якщо постачальник в наступних звітних періодах надасть оригінал податкової накладної, покупець, який не звернувся із заявою-скаргою може включити сплачений податок до складу податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно пп.21.1.1. п.21.1. ст.21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи те, що ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС не надала доказів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд вважає, що вони підлягають скасуванню як протиправні.

Що стосується позовних вимог щодо зобов'язання Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва збільшити суму бюджетного відшкодування ТОВ „Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" за червень 2009 року у розмірі 8 443 947,00 грн., суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення, з огляду про наступне.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Враховуючи вищевикладене, відповідач не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог позивача частково.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)» задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби №0006352307/0 від 23 вересня 2009 року; № 0006352307/1 від 28 грудня 2009 року; №006352307/2 від 10 лютого 2010р.; №0006352307/3 від 10 квітня 2010 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 24.09.2013р.

Суддя Є.В. Аблов