Постанова № 33858882, 23.09.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2013 року о 10 год. 30 хв. м. Львів № 813/6083/13-а

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Харів М.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 813/6083/13-а

за позовомЛьвівського міського центру зайнятості - представник Борис А.С.доОСОБА_2 - не прибув простягнення коштів у сумі 395,27 грн

ВСТАНОВИВ:

Львівський міський центр зайнятості звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю за період з 04.09.2012 р. по 17.09.2012 р. у сумі 395,27 грн.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що у період перебування на обліку у центрі зайнятості у статусі безробітного відповідач не повідомив про те, що з 04.09.2012 року перебував у цивільно-правових відносинах з ТзОВ «Креатив-Інжиніринг». У зв'язку із цим, допомогу по безробіттю на зазначену вище суму йому було виплачено безпідставно. Оскільки, відповідач не повернув отриманих коштів добровільно, Львівський міський центр зайнятості звернувся з даним позовом до суду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві, просив суд адміністративний позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не прибув, заперечень на адміністративний позов не подав. На адресу суду повернувся поштовий конверт направлений відповідачу за адресою вказаною у позовній заяві у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин суд вважає, що справу можливо розглядати за відсутності відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71, 128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Львівський міський центр зайнятості є органом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та діє відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення», «Про державну службу».

Відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі -Закон України № 1533-ІІІ).

Зайнятість, відповідно до статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року № 803-XII (чинного у період виникнення спірних правовідносин), - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Як вбачається зі ст. 2 цього Закону, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до ст. 7 Закону України № 1533-ІІІ видами забезпечення безробітних є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Згідно п.5 ст.12 зазначеного Закону виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 звернувся до Львівського міського центру зайнятості в пошуках роботи. На підставі поданої відповідачем заяви від 30.05.2013 року, в якій зазначено, що він не має постійного або тимчасового заробітку, в т. ч. за договором цивільно-правового характеру, не зареєстрований як фізична особа - підприємець, не належить до громадян, які забезпечують себе роботою самостійно, а в додатку до заяви зазначив, що не виконує роботи (не надає послуги) відповідно до укладеного договору цивілно-правового характеру, трудовою діяльністю не займається, у зв'язку з чим йому було надано статус безробітного.

Як вбачається з витягів із наказів, позивачем 30.05.2012 року на підставі п.п. 1, 3, 4 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п. 2.1. «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» було призначено та розпочато виплату відповідачу допомоги по безробіттю.

Відповідно до п.п.1 п.5.5 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Згідно акта № 344 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «про зайнятість населення» від 02.04.2013 року, ОСОБА_2 у період перебування на обліку в центрі зайнятості перебував у відносинах цивільно-правового договору з ТзОВ «Креатив-Інжиніринг».

Вищезазначене підтверджується цивільно - правовим договором від 04.09.2012 року та актами приймання - виконання робіт від 30.09.2012 року та 31.10.2012 року.

Відповідно до звіту з а формою 1-ДФ за ІІІ - ІV кв. 2012 року ОСОБА_2 отримав дохід у сумі 28000 грн. Зазначений період перебування у даних відносинах підтверджується також графами 6 (дата прийняття на роботу) та 7 (дата звільнення з роботи) даного звіту.

У зв'язку з не повідомленням ОСОБА_2 центру зайнятості про надання послуг за цивільно-правовим договором відповідач безпідставно отримав допомогу з безробіття за період з 04.09.2012 року по 17.09.2012 року у сумі 395,27 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 36 Закону України Закону України № 1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховуючи зазначене, ОСОБА_2 своєчасно не виконав обов'язки застрахованої на випадок безробіття особи, внаслідок чого безпідставно отримував допомогу з безробіття.

Згідно п. 3 ст. 36 цього ж Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що Львівським міським центром зайнятості 12.04.2013 року на адресу ОСОБА_2 скеровано претензію про відшкодування коштів у сумі 395,27 грн, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням, однак дані кошти відповідачем повернуто не було.

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вище викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, матеріалів справи, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, доведені і підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати зі сторін не стягуються.

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Львівського міського центру зайнятості (вул. Кн. Ольги, 122, м. Львів, ЄДРПОУ 25555035, МФО 825014, банк: ГУДКСУ у Львівській області, р/р 37170001000584, КЕКВ 1341 - повернення коштів допомоги з безробіття) кошти в сумі 395 (триста дев'яносто п'ять) гривень 27 коп.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 30.09.2013 року.

Суддя Кедик М.В.