Ухвала суду № 33858726, 26.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/44069/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Термолайф" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Закрите акціонерне товариство "Термолайф" (далі - ЗАТ "Термолайф") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова) в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року позов ЗАТ "Термолайф" задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог ЗАТ "Термолайф".

Сторони в судове засідання не з'явились, а тому відповідно до вимог ст. 222 КАС України розгляд справи проведено в письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова була проведена позапланова виїзна перевірка ЗАТ «Термолайф» з питань дотримання вимог валютного законодавства за імпортним контрактом №2-ТL від 31.10.2006 року, який укладено з «GAMMA MECCANICA SPA», (Італія) за період з 01.04.2010 року по 23.06.2010 року. За результатами перевірки було складено акт від 03.09.2010 року №2263/22-17/34015182.

Перевіркою встановлено, що ЗАТ «Термолайф» порушено ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94 ВР, а саме відповідно до контракту №2-ТL від 31.10.2006 року з «GAMMA MECCANICA SPA», (Італія) граничний термін надходження товарів (транспортери стрічкові у розібраному стані) на суму 300000 євро, повинен бути 16.11.2009 року та 02.12.2009 року.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.09.2010 року №0000322200, згідно якого до позивача застосовано штрафні санкції за порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» на суму 910186, 00 грн.

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення рішення - без змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ЗАТ «Термолайф» уклало з «GAMMA MECCANICA SPA», Італія, Генеральний контракт ТL/GМ від 31 жовтня 2006 року, контракти № 1-ТL/GМ від 31 жовтня 2006 року та № 2-ТL/GМ від 31 жовтня 2006 року на постачання, шефмонтаж, механічні випробування, запуск, пусконалагоджувальні випробування, експлуатаційні випробування і приймання установки по виробництву виробів з мінеральної вати. Оплата за контрактами проведена документарними акредитивами.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року №959-ХІІ, імпорт (імпорт товарів) купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями Україні, розташованими за її межами.

Згідно з п. 38 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до п. 2 ст. 1 Митного кодексу України, ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно з п.п. 23, 35 ст. 1 Митного Кодексу України, переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація; пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію» від 09.06.1997 року №574, вантажна митна декларація - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які перемішуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку суднового постачання в морських і річкових портах України, відкритих для заходу суден закордонного плавання» від 05.08.2009 року №846, інвойс (рахунок - фактура) вид комерційного рахунку, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Крім того, інвойс (рахунок - фактура) є товарно-супровідним документом.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що відміткою пункту митного органу про взяття товару під митний контроль Південною митницею України відповідно 16.06.2009 року та 29.05.2009 року, на інвойсі засвідчується факт та дата фактичного перетину вантажем митного кордону України, що свідчить про дотримання позивачем граничних строків поставки товарів, визначених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94.

Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що момент перетину товаром митного кордону України не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право подальшого використання товару власником на вільний розсуд.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем - момент фактичного перетину товаром митного кордону держави.

Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачає відповідальність за порушення строків поставки продукції, робіт, послуг (товарів) на митну територію України, а не за не ввезення товару в певному режимі імпорту, у строк, передбачений ст.1 цього ж Закону.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000322200/0 від 06 вересня 2010 року на суму 910186,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ЗАТ "Термолайф".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року - без змін.

Ухвала є остаточною, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко М. О. Федоров