Рішення № 33857552, 18.09.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"18" вересня 2013 р. Справа № 911/3240/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алеф Inc», м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Флоріда Флекс», м. Славутич,

про стягнення 42 912,23 грн.

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від позивача: Ямкова А.Г., уповноважена, довіреність від 16.09.2013р. б\н;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Алеф Inc», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 14.08.2013р. № 14/08 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Флоріда Флекс», м. Славутич, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки від 08.02.2012р. в сумі 42912,23 грн., в тому числі основний борг у сумі 39 068,28 грн., пеня в сумі 2 930,47 грн., три проценти річних в сумі 806,20 грн., збитки, завдані інфляцією в сумі 107,28 грн., та покласти на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання щодо оплати за отриманий від позивача товар згідно умов договору поставки від 08.02.2012р. №14/01, а саме сплатив 1 278,12 грн. за отриманий товар вартістю 40 346,40 грн., відповідно залишок заборгованості складає 39 068,28 грн. У зв'язку з простроченням грошового зобов'язання позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню, три проценти річних та інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.08.2013р. порушено провадження у справі № 911/3240/13 та призначено справу до розгляду на 18.09.2013р.

18.09.2013р. в судове засідання з'явився представник позивача, який виконав вимоги ухвали суду від 19.08.2013р., подав витребувані судом документи, позов підтримав та просив його задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив, вимоги ухвали суду від 19.08.2013р. не виконав, витребувані судом документи не подав.

Як свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач копію ухвали від 19.08.2013р. отримав 23.08.2013р., відповідно про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений судом належним чином завчасно.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Враховуючи те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Алеф Inc», м. Київ (далі по тексту - ТОВ «Алеф Inc») до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Флоріда Флекс», м. Славутич (далі по тексту - ТОВ «Флоріда Флекс»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений між ТОВ «Алеф Inc» та ТОВ «Флоріда Флекс» договір поставки від 08.02.2012р. №14/01 (далі - Договір), відповідно до умов якого ТОВ «Алеф Inc» (постачальник) зобов'язується поставляти покупцеві друкарські форми (кліше), а ТОВ «Флоріда Флекс» (покупець) зобов'язується приймати і своєчасно оплачувати товар, що поставляється, у порядку та на умовах, визначених даним договором. Згідно умов Договору:

- сторони дійшли згоди про те, що вартість одиниці товару, яка поставляється за цим договором, а також загальна вартість товару визначена сторонами у видаткових накладних до цього договору на поставку товару, які є невід'ємною частиною договору, а також фіксується у рахунках-фактурах, податкових накладних, які видаються на товар, який постачається покупцеві за цим договором (пункт 3.1. Договору);

- оплата за товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в національній валюті України - гривні (пункт 3.2. Договору);

- оплата товару по договору здійснюється покупцем на протязі 10 календарних днів (пункт 3.3. Договору);

- датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів, сплачених покупцем за товар на поточний рахунок постачальника (пункт 3.4. Договору);

- у випадку несвоєчасного розрахунку проти строків, передбачених умовами даного договору, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вартості виготовленого товару за кожний день прострочення оплати (пункт 6.9. Договору);

- даний договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками і діє до 31.12.2012р. включно, але у будь-якому випадку до виконання сторонами всіх зобов'язань за цим договором, в тому числі і майнових (пункт 8.11. Договору);

- у випадку, якщо жодна із сторін за 10 днів до закінчення терміну договору не заявила письмово про його припинення, договір вважається щорічно продовженим на один рік без зміни умов договору (пункт 8.12. Договору).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором поставки, за яким, згідно частин 1 та 2 ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином змістом взаємних договірних зобов'язань сторін є обов'язок позивача поставити відповідачу обумовлений договором товар належної якості та кількості, який породжує обов'язок відповідача прийняти зазначений товар та оплатити за нього встановлену договором вартість.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач на виконання своїх зобов'язань за Договором поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 40 346,40 грн. що підтверджується підписаними обома сторонами та скріпленими печатками обох сторін видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи, а оригінали надані для огляду в судовому засіданні, а саме:

від 24.10.2012р. №РН-0001031 на суму 1893,60 грн.;

від 02.11.2012р. №РН-0001079 на суму 2138,40 грн.;

від 12.11.2012р. №РН-0001112 на суму 4363,20 грн.;

від 12.11.2012р. №РН-0001113 на суму 4977,60 грн.;

від 16.11.2012р. №РН-0001134 на суму 3501,60 грн.;

від 19.11.2012р. №РН-0001150 на суму 12844,80 грн.;

від 21.11.2012р. №РН-0001154 на суму 2376,00 грн.;

від 28.11.2012р. №РН-0001196 на суму 3324,00 грн.;

від 28.11.2012р. №РН-0001199 на суму 381,60 грн.;

від 30.11.2012р. №РН-0001209 на суму 664,80 грн.;

від 25.12.2012р. №РН-0001322 на суму 3880,80 грн.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Пунктом 3.3. Договору сторони передбачили, оплата товару по договору здійснюється покупцем на протязі 10 календарних днів.

Як вказує позивач, відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання з повної оплати поставленого позивачем товару за видатковими накладними від 24.10.2012р. №РН-0001031; від 02.11.2012р. №РН-0001079; від 12.11.2012р. №РН-0001112; від 12.11.2012р. №РН-0001113; від 16.11.2012р. №РН-0001134; від 19.11.2012р. №РН-0001150; від 21.11.2012р. №РН-0001154; від 28.11.2012р. №РН-0001196; від 28.11.2012р. №РН-0001199; від 30.11.2012р. №РН-0001209; від 25.12.2012р. №РН-0001322, оплативши його частково у розмірі 1 278,12 грн.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно повинно бути виконано у цей строк.

Враховуючи те, що відповідачем було здійснено часткову оплату за товар у розмірі 1 278,12 грн., прострочена заборгованість відповідача перед позивачем складає 40346,40 грн. - 1278,12 грн. = 39 068,28 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно частини 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Частиною 2 ст. 614 ЦК України обов'язок доведення відсутності вини покладено на особу, яка порушила зобов'язання. Суд ухвалою від 19.08.2012р. витребовував у відповідача документи (платіжні документи, банківські виписки), що підтверджують сплату відповідачем грошових коштів за спірними видатковими накладними за договором поставки від 08.02.2012р. №14/01, або повернення товару. Відповідач доказів оплати товару в розмірі, більшому, ніж визнає позивач, суду не надав, доказів повернення товару або пред'явлення претензій щодо його кількості, якості або асортименту суду не представив, доводи позивача не спростував.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання перед позивачем за Договором поставки від 01.08.2008р. №14, який полягає у несплаті позивачу коштів в сумі 39 068,28 грн. у строк, встановлений пунктом 3.3. Договору.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості обґрунтованими, законними, такими, що підтверджуються дійсними обставинами та матеріалами справи та задовольняє вимогу про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 39 068,28 грн. повністю.

У зв'язку з наявністю вказаної простроченої заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, передбачену пунктом 6.9. Договору, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 2930,47 грн., а також збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 107,28 грн., та три проценти річних в сумі 806,20 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Пунктом 6.9 Договору у випадку несвоєчасного розрахунку сторони передбачили сплату неустойки у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вартості за кожен день прострочення платежу.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини другої статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» розмір облікової ставки НБУ з 23.03.2012р. встановлений на рівні 7,50%. Постановою правління НБУ від 06.06.2013р. №209 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» розмір облікової ставки НБУ з 10.06.2013р. встановлений на рівні 7,00%. За таких обставин, виходячи з наступного розрахунку:

назва документуНалежить до сплати, грн.строк оплати (п. 3.3. Договору )Фактично сплаченоосновний борг, грн.період простроченняпеня, грн. видаткова накладна від 24.10.2012р. №РН-00010311 893,60 03.11.2012 1 893,6004.11.2012 - 19.11.201212,42оплата 20.11.20121 278,12615,4820.11.2012 - 04.05.201341,87видаткова накладна від 02.11.2012р. №РН-00010792 138,40 12.11.2012 2 138,4013.11.2012 -13.05.2013159,50видаткова накладна від 12.11.2012р. №РН-00011124 363,2022.11.2012 4 363,2023.11.2012 - 12.05.2013325,45видаткова накладна від 12.11.2012р. №РН-00011134 977,6022.11.2012 4 977,6023.11.2012 - 23.05.2013371,28видаткова накладна від 16.11.2012р. №РН-00011343 501,6026.11.2012 3 501,6027.11.2012 - 27.05.2013261,18видаткова накладна від 19.11.2012р. №РН-000115012 844,8029.11.2012 12 844,8030.11.2012 - 30.05.2013958,10видаткова накладна від 21.11.2012р. №РН-00011542 376,0001.12.2012 2 376,0002.12.2012 - 02.06.2013178,20видаткова накладна від 28.11.2012р. №РН-00011963 324,0008.12.2012 3 324,0009.12.2012 - 09.06.2013249,30видаткова накладна від 28.11.2012р. №РН-0001199381,6008.12.2012 381,6009.12.2012- 09.06.201328,62видаткова накладна від 30.11.2012р. №РН-0001209664,8010.12.2012 664,8011.12.2012- 11.06.201349,83видаткова накладна від 25.12.2012р. №РН-00013223 880,8004.01.2013 3 880,8005.01.2013- 05.07.2013 287,50всього40 346,40 1 278,1239 068,28 2 923,25судом встановлено, що належна до сплати відповідачем пеня становить 2923,25 грн.

Позивачем заявлено до стягнення суму пені 2930,47 грн., за таких обставин вказана позовна вимога підлягає задоволенню судом частково в сумі 2923,25 грн.

Крім того, згідно положень частини другої ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Також, зазначеної правової позиції дотримується і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі №37/64).

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у Інформаційному листі «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 17.07.2012 № 01-06/928/2012.

Отже, враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;

- строк та порядок оплати вартості поставленого товару, встановлені пунктом 3.3. Договору;

-спосіб захисту майнового права згідно ст. 625 ЦК України;

та виходячи з наступного розрахунку, який враховує встановлені судом розмір простроченого грошового зобов'язання відповідача та належні строки його виконання, передбачені законом та Договором:

назва документуНалежить до сплати, грн.строк оплати (п. 3.3. Договору )Фактично сплаченоосновний борг, грн.період прострочення3% річних, грн.інфляційні, грн.видаткова накладна від 24.10.2012р. №РН-00010311 893,60 03.11.2012 1 893,6004.11.2012 - 19.11.20122,49- 1,89оплата 20.11.20121 278,12615,4820.11.2012 - 16.08.2013*13,66- 2,46видаткова накладна від 02.11.2012р. №РН-00010792 138,40 12.11.2012 2 138,4013.11.2012 -16.08.2013*48,69- 10,69видаткова накладна від 12.11.2012р. №РН-00011124 363,2022.11.2012 4 363,2023.11.2012 - 16.08.2013*95,75- 17,45видаткова накладна від 12.11.2012р. №РН-00011134 977,6022.11.2012 4 977,6023.11.2012 - 16.08.2013*109,23- 19,91видаткова накладна від 16.11.2012р. №РН-00011343 501,6026.11.2012 3 501,6027.11.2012 - 16.08.2013*75,69- 14,01видаткова накладна від 19.11.2012р. №РН-000115012 844,8029.11.2012 12 844,8030.11.2012 - 16.08.2013*274,49- 51,38видаткова накладна від 21.11.2012р. №РН-00011542 376,0001.12.2012 2 376,0002.12.2012 - 16.08.2013*50,38- 9,50видаткова накладна від 28.11.2012р. №РН-00011963 324,0008.12.2012 3 324,0009.12.2012 - 16.08.2013*68,57- 13,30видаткова накладна від 28.11.2012р. №РН-0001199381,6008.12.2012 381,6009.12.2012- 16.08.2013*7,87- 1,53видаткова накладна від 30.11.2012р. №РН-0001209664,8010.12.2012 664,8011.12.2012- 16.08.2013*13,61- 2,66видаткова накладна від 25.12.2012р. №РН-00013223 880,8004.01.2013 3 880,8005.01.2013- 16.08.2013* 71,45- 23,28всього40 346,40 1 278,1239 068,28 831,88- 168,06судом встановлено, що станом на день подання позову до суду 16.08.2013р. належні до стягнення з відповідача 3% річних становлять 831,88 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача три проценти річних в розмірі 806,20 грн. Заяви про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення трьох процентів річних, в порядку ст. 22 ГПК України, позивачем не подавалась. Суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних у розмірі 806,20 грн. підлягає задоволенню повністю в заявленій сумі.

Поряд з цим, судом встановлено, що належно розраховані інфляційні втрати мають від'ємне значення, оскільки за заявлений період переважали процеси дефляції, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 107,28 грн. задоволенню не підлягають.

Таким чином, повно та обґрунтовано дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи подані позивачем розрахунки заборгованості, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними, задовольняє позов частково та приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Флоріда Флекс» на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Алеф Inc», заборгованості в розмірі 42 797,73 грн., з яких: основний борг у розмірі 39 068,28 грн., пеня у розмірі 2 923,25 грн. та три проценти річних у розмірі 806,20 грн. У зв'язку із частковим задоволенням позову, суд відповідно до ст. 49 ГПК України покладає судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 11, 16, 179, частиною 1 ст. 509, частиною 1 ст. 530, ст. 526, ст. 547, ст. 610, частиною 1 ст. 612, частиною 2 ст. 614, ст.ст. 625, 627, 629, частинами 1 та 2 ст. 692, частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, частинами 2, 6 ст. 231, частиною 6 ст. 232, частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Алеф Inc» задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Флоріда Флекс» (07100, Київська обл., м. Славутич, Сосновий проїзд, буд. 7, ідентифікаційний код 37361939)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Алеф Inc» (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 19, ідентифікаційний код 19246637)

39 068,28 грн. (тридцять дев'ять тисяч шістдесят вісім гривень двадцять вісім копійок) основного боргу,

2 923,25 грн. (дві тисячі дев'ятсот двадцять три гривні двадцять п'ять копійок) пені,

806,20 грн. (вісімсот шість гривень двадцять копійок) три проценти річних,

1 715,91 грн. (одну тисячу сімсот п'ятнадцять гривень дев'яносто одну копійку) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 02.10.2013р.