Постанова № 33855897, 18.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

м.Київ

18 вересня 2013 року 15:20 год. №826/10088/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів:

головуючого судді - Костенка Д.А., суддів: Донця В.А., Шрамко Ю.Т.,

за участю секретаря судового засідання Левченко І.В.,

представників: позивача - Липка Д.В., відповідача - Лакомського Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління праці та со-ціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - УПСЗН Рівненської міської ради) до Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) про визнання нечин-ними та такими, що не відповідають актам вищої юридичної сили положення абз. 6 п. 1 пос-танови правління Пенсійного фонду України від 10.12.2012 №24-1 та положення абз. 3 п. 3 постанови правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 №22-2,

в с т а н о в и в:

УПСЗН Рівненської міської ради звернулося до суду з позовом до ПФУ, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просить визнати нечинними і такими, що не відпові-дають актам вищої юридичної сили положення абз. 6 п. 1 постанови правління ПФУ від 10.12.2012 №24-1 "Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року №22-2" і положення абз. 3 п. 3 постанови правління ПФУ від 08.10.2010 №22-2 "Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов. Позов обґрунтовано тим, що оскаржувані нормативні положення мають зворотну силу в часі, що не відповідає ст. 58 Конституції України і рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп-/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) та від 05.04.2001 №3-рп/2001 (справа про податки).

Представник відповідача не визнав позов, надав письмові заперечення, в яких просить відмовити в позові, посилаючись на те, що з набранням 01.01.2011 чинності Законом Украї-ни від 08.07.2010 №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове дер-жавне соціальне страхування" припинили існувати окремі інститути загальнообов'язкового державного страхування (пенсійне, страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасо-вою втратою працездатності та ін.) та втратили чинність нормативні акти, які врегульову-вали питання адміністрування вказаних внесків, натомість запроваджено єдиний соціальний внесок та відповідний порядок його адміністрування. Між тим, трапляються випадки, коли страхувальники вносять виправлення та подають до органів Пенсійного фонду уточнені звіти із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за минулі звітні періоди, можливість перевірки яких залишалося не врегульованим, у зв'язку з чим та з метою врегу-лювання таких питань були внесені відповідні зміни до діючих актів.

Також представник відповідача заперечив проти того, що оскаржувані положення мають зворотну силу в часі, оскільки вони застосовуються до теперішніх правовідносин, що пов'язані з поданням страхувальниками виправлених (уточнених) звітів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на необґрунтованість позовних вимог. При цьому суд виходить із такого.

Судом встановлено, що постановою правління ПФУ від 08.10.2010 №22-2, яка зареєс-трована в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1014/18309, затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Також, судом встановлено, що постановою правління ПФУ від 10.12.2012 №24-1 "Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року №22-2", яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2012 за №2204/22516, внесено зміни до вищевказаної постанови, зокрема п. 3 викласти в такій редакції

"3. Установити, що:

облік застрахованих осіб, звіти щодо сум нарахованих внесків та сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за періоди до 01 січня 2011 року ведуться відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 року №7-6 "Про затвердження Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообо-в'язкового державного пенсійного страхування", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2004 року за №1000/9599, та постанови правління Пенсійного фонду України від 05 листопада 2009 року №26-1 "Про порядок формування та подання страху-вальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 року за №1136/17152;

відомості про застрахованих осіб та звіти щодо сум нарахованих внесків на загальнообо-в'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України за період до 01 січня 2010 року з типом форми коригуюча або скасовуюча подаються лише за результатами перевірки, здійсненої за заявою платника" (абз. 6 п. 1).

Позивач вважає, що положення абз. 3 п. 3 постанови правління ПФУ від 08.10.2010 №22-2 не відповідає ст. 58 Конституції України, згідно з якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Однак, суд не погоджується з такими доводами позивача та вважає їх нормативно і фактично необґрунтованими.

Так, норма ст. 58 Конституції України стосується фізичних осіб, ким позивач не є, що випливає з рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

Крім того, доводи позивача суперечать змісту оскаржуваних положень, які, як вірно вказує представник відповідача, застосовуються до правовідносин з подання страхувальни-ками виправленої (уточненої) звітності, що виникли після внесення вказаних змін і допов-нень до постанови правління ПФУ від 08.10.2010 №22-2. Та обставина, що виправлення (уточнення) вносяться до звітності за минулі звітні періоди (до 01.01.2010), не змінює харак-тер правовідносин і не означає, що вони виникли також у минулому.

Таким чином, наведені позивачем доводи є необґрунтованими і спростовуються вище-викладеним. Інших норм вищої юридичної сили, яким би не відповідали оскаржувані поло-ження, позивач суду не навів, а його представник в судовому засіданні повідомив про відсут-ність таких.

З огляду на недоведеність позивачем тих обставин, на які він послався в обґрунту-вання заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і не знаходить підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 14, 24, 70, 71, 76, 79, 86, 128, 138, 158- 163, 171 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Головуючий суддя Д.А. Костенко

Судді: В.А. Донець

Ю.Т. Шрамко