Ухвала суду № 33854406, 26.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Давиденко Т.В.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року справа №805/9988/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенко Д.В. та Ястребової Л.В.,

при секретарі Полторацькій С.С.,

за участі представника позивача Куліковської В.О., представника відповідача Лисенкова Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2013 року у справі № 805/9988/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача від 06.06.2013 року №0000971517/14649/10/15-17-3 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 16 677,09 грн. ( 13 341,67 грн - за основним платежем, 3 335,42 грн - за штрафними санкціями), яке було сформовано на підставі акту про результати перевірки від 20.05.2013 року №362/15-17-3-23343582.

В обґрунтування позову зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесене відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування. Вказує на помилковість висновку податкового органу про порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки датою виникнення права платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту, згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, вважається дата списання коштів з банківського рахунку або дата отримання платником товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною. Зазначає, що, оскільки «ПРП «Енерготорг» отримало податкову накладну від 19.02.2013 року № 639 в березні 2013 року, суми ПДВ за такою податковою накладною включені до податкового кредиту тільки у цьому звітному періоді.

Враховуючи наведене, просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2013 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 06.06.2013 року №0000971517/14649/10/15-17-3 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 13 341,67 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3 335,42 грн.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте податковим органом по факту встановленого порушення, в межах повноважень та на підставі норм Податкового кодексу України. Вважає, що позивач неправомірно включив суми ПДВ, сплачені у лютому 2013 року, до податкового кредиту березня 2013 року посилаючись на абз. 3 п. 198.6 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Враховуючи наведене, просить в задоволені позовної заяви відмовити у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є юридичною особою, зареєстрован виконавчим комітетом Донецької міської ради та внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДРПОУ 23343582) (а.с.36, 82 - 83).

Відповідачем здійснена камеральна перевірка даних, задекларованих товариством у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складений акт від 20.05.2013 року № 362/15-17-3-23343582 (а.с. 15 - 19).

Під час перевірки податковим органом встановлене порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме, до декларації за березень 2013 року включена податкова накладна на суму ПДВ в розмірі 13341 грн. 67 коп., яка отримана у попередньому періоді, внаслідок чого занижена сума податку на додану вартість. Зазначений висновок зроблений податковим органом у зв'язку з тим, що товариство надало до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року з Додатком № 8, в якому наведений перелік постачальників, якими порушений порядок заповнення податкових накладних - не зареєстрована в ЄДРПН податкова накладна від 19.02.2013 року № 639 на суму 66708 грн. 33 коп., ПДВ в сумі 13341 грн. 67 коп., виписана ТОВ «НК ПОРТО ТРАСТ».

На підставі висновків акту перевірки відповідача прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.06.2013 року № 0000971517/14649/10/15-17-3 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 13341 грн. 67 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3335 грн. 42 коп.

З матеріалів справи вбачається, що СО ПАТ «Донбасенерго» «ПРП «Енерготорг» (покупець) уклало з ТОВ «НК ПОРТО ТРАСТ» (постачальник) договір поставки від 24.12.2012 року № НК-193, згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця бензин А-80 на загальну суму 99990 грн. (а.с. 30-32).

На виконання умов договору 18.02.2013 року ТОВ «НК ПОРТО ТРАСТ» виписало рахунок - фактуру № НК-00000000557 на бензин А-80, А-92, дизельне паливо на суму 80050 грн., в тому числі ПДВ (а.с. 34). 18.02.2013 року СО ПАТ «Донбасенерго» «ПРП «Енерготорг» перерахувало кошти за отриманий товар в сумі 80050 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 537 (а.с. 35).

ТОВ «НК ПОРТО ТРАСТ» виписало податкову накладну від 19.02.2013 року № 639 на суму 80050 грн., в тому числі ПДВ в сумі 13341 грн. 67 коп., яка отримана СО ПАТ «Донбасенерго» «ПРП «Енерготорг» 22.03.2013 року (а.с. 92).

Позивач надав до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року з Додатком № 8, в якому наведений перелік постачальників, якими порушений порядок заповнення податкових накладних - не зареєстрована в ЄДРПН податкова накладна від 19.02.2013 року № 639 на суму 66708 грн. 33 коп., ПДВ в сумі 13341 грн. 67 коп., виписана ТОВ «НК ПОРТО ТРАНС» (а.с. 7 -12).

Податковий орган вважає, що при таких обставинах податковий кредит позивачем підтверджується не вказаною податковою накладною, а іншими документами, у зв'язку з чим положення абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України про можливість формування податкового кредиту протягом 365 днів з дати складання податкової накладної застосуванню не підлягають, а податковий кредит позивачем повинен був формуватись у тому звітному періоді, в якому у позивача виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до вимог пункту 198.2 ПК України, тобто в даному випадку позивач міг сформувати податковий кредит лише в лютому 2013 року.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим з огляду на наступне.

Як зазначалось раніше, структурна одиниця позивача отримала спірну податкову накладну у березні 2013 року.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. (абзаци 1, 2) Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. (абзац 9). У разі порушення продавцем товарів/послуг порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. (абзац 11).

Оскільки продавець не зареєстрував спірну податкову накладну в ЄДРПН у встановлений Законом строк, а також надав її позивачу лише в березні 2013 року, колегія суддів вважає, що у позивача було відсутнє право на включення сум ПДВ за такою накладною до складу податкового кредиту лютого 2013 року.

Реалізуючи своє право на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, позивач включив ці суми до декларації з ПДВ за березень 2013 року і відповідно до вимог пункту 201.10 ПК України надав відповідну заяву із скаргою на дії постачальника, яка міститься в Додатку № 8 до вказаної декларації.

Згідно абзацу 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

З аналізу зазначеної норми Закону вбачається, що платнику податку надане право на включення сум ПДВ протягом певного періоду - 365 днів з дати складання податкової накладної. Тобто, отримавши податкову накладну, виписану в лютому 2013 року, позивач мав право на підставі зазначеної норми Закону на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту протягом 365 днів з дати її складання.

Жодних виключень з цього правила, зокрема, щодо податкових накладних, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі, Податковий Кодекс України не містить.

При цьому колегія суддів зазначає, що під звітним податковим періодом в абзаці 11 пункті 201.10 ПК України розуміється саме той період, в якому подається податкова декларація із скаргою на постачальника, який порушив порядок реєстрації податкової накладної.

Оскільки позивачем повністю додержано вимоги абзацу 11 пункту 201.10 та абзацу 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, то він мав право на включення сум податку на додану вартість, які зазначені в податковій накладній від 19.02.2013 року № 639, до податкового кредиту за березень 2013 року.

Враховуючи наведене, а також те, що вказана податкова накладна отримана позивачем тільки 22.03.2013 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач діяв з порушенням вимог чинного законодавства.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Повний текст складений 1 жовтня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2013 року у справі № 805/9988/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В.Ястребова