Рішення № 33852892, 01.10.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-4764/11

Провадження № 2/344/337/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Шамотайло О.В.

секретаря Устинської Н.С.

з участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_3 та з посиланням на норми ст.993 ЦК України та Закону України «Про страхування» просив про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 32038,29грн. та понесених судових витрат.

Представники позивача в судовому засіданні наполягали на задоволення позову, а в подальшому в засідання не з'являлися, подавши суду заяву, за змістом якої підтримали позовні вимоги та просили задовольнити позов.

Сторона відповідача в судовому засідання проти позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог,та зазначала, що в даному випадку має місце щодо відшкодування збитків у порядку суброгації, а не регресу, а в подальшому подала заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 за клопотанням сторони відповідача був допитаний, як свідок, а в подальшому в судові засідання не з'являвся, своєї позиції щодо підтримання чи заперечення вимог позову не висловлював.

А тому враховуючи, що судом заслухано сторін та свідків, долучені усі подані сторонами заперечення та докази до матеріалів справи, то суд вважає за можливе продовжувати розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, допитаного в судовому засіданні свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між ЗАТ «СК «Український страховий стандарт» (надалі перейменована на ПАТ «СК «Український страховий стандарт») та ОСОБА_5 укладено договір добровільного страхування №05/К 0411975 від 04.09.2008р., відповідно до змісту якого позивач зобов'язався у разі настання страхового випадку відшкодувати збитки у межах страхової суми у порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до даного договору застрахованим транспортним засобом є автомобіль марки ВАЗ 210994-20 д.н.з. НОМЕР_3 (а.с. 18-30).

У м.Івано-Франківську 08.11.2008р. о 22год.20хв. по вул. Петлюри громадянин ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 21150 д.н.з. НОМЕР_2 порушив правила дорожнього руху України та допустив зіткнення із транспортним засобом марки ВАЗ 210994-20 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5 Винним у вчиненні ДТП постановою суду від 14.11.2008р. визнано ОСОБА_3 (а.с.38).

Встановлено, що 11.11.2008р. ОСОБА_5 звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. У свою чергу, позивачем на підставі вказаної заяви, звіту про визначення вартості матеріального збитку від 25.12.2008р. (а.с.39-45) та платіжного доручення №92 від 07.04.2009р. виплачено потерпілому в ДТП відповідне страхове відшкодування у розмірі 32038,29грн.(а.с.77).

Допитаний свідок ОСОБА_6, вказав, що за кермом під час ДТП, яка мала місце 08.11.2008р. був його син - відповідач по справі, довіреності на право керування він йому не давав, а оскільки є інвалідом і почував себе погано в той день, то керування надав своєму синові, при оформленні ДТП свідок присутнім не був, нічого не підписував, про проведення експертизи не знав, чув, що це вже друга ДТП за участю машини, що належить ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_5, який будучи допитаний в судовому засіданні вказав, що був власником застрахованого транспортного засобу марки ВАЗ 210994-20 д.н.з. НОМЕР_3, та зазначив, що за участю вказаного транспортного засобу було скоєно дві ДТП, обидві у 2008р. Так, ДТП, що мала місце 05.10.2008р. в 16-30год. в м. Івано-Франківську по вул. Грушевського була скоєна з його вини, а ДТП, яка трапилася 08.11.2008р. о 22-20 в м. Івано-Франківську по вул. Петлюри була скоєна з вини ОСОБА_3 Свідок зазначив також, що по обох випадках звертався до страхової компанії задля відшкодування збитків, однак копії підтверджуючих вказану подію документів, були викрадені з його авто, а тому необхідно звертатися до страхової компанії задля отримання копій таких документів. Оскільки вказані події мали місце понад п'яти років тому, інших обставин свідок не пригадав.

Показання даного свідка щодо наявності факту двох ДТП підтверджуються також і довідкою УДАІ УМВ України в Івано-Франківській області від 11.12.2012р. за №16/3485 (а.с.133).

В той же час, у відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна сторона має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів, а ст. 16 ЦК України встановлено захист цивільних прав та інтересів судом та способи захисту цивільних прав та інтересів.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Згідно ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Покликання сторони відповідача про те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки позивач звернувся з вимогою про стягнення шкоди в порядку регресу, а натомість має місце випадок щодо відшкодування збитків у порядку суброгації не заслуговують на увагу, оскільки такі обставини не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, які належним чином підтверджені наявними у справі доказами.

Стороною відповідача не доведено і того факту, що позивачем покладено витрати на відповідача, які були спричинені дорожньо-транспортною подією, яка відбулась 05.10.2008р. за участю застрахованого транспортного засобу.

Відтак суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення, позаяк позивачем виплачено страхове відшкодування на підставі страхового акту і в повному розмірі, що підтверджується платіжними документами.

Виходячи з наведенного, на підставі ст.27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 993,1187,1191 ЦК України, керуючись ст.ст.11, 57, 60, 208, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (м. Київ, провул. Балтійський, 20, п/р №2650402900152 в ПАТ КБ «Правекс-банк», МФО 321983, ЄДРПОУ 22229921) 32038,29 (тридцять дві тисячі тридцять вісім) гривень 29 коп. страхового відшкодування.

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (м. Київ, провул. Балтійський, 20, п/р №2650402900152 в ПАТ КБ «Правекс-банк», МФО 321983, ЄДРПОУ 22229921) витрати по сплаті державного мита в розмірі 320,38 грн. та 120,00 грн. витрат понесених по сплаті на інформаційно-технічне забезпеченя рогляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В. Шамотайло