Постанова № 33851717, 26.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 вересня 2013 року № 826/12903/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Ритейлінгова компанія "Євротек" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2013 №0000042202 та №0000032202

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Ритейлінгова компанія «Євротек» звернулась до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2013 №00000042202, №0000032202.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки викладені в акті перевірки від 02.07.2013 №204/26-58-22-02-18/34771370 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ЗАТ (ПрАТ) «Ритейлінгова компанія «Євротек» з питань правильності визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.04.2012 по 31.12.2012» необґрунтованими та спростовуються наявними документами, а відтак, на думку позивача, наявні підстави для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - в судому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ЗАТ (ПрАТ) «Ритейлінгова компанія «Євротек» з питань правильності визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.04.2012 по 31.12.2012, за результатом якої складено акт від 02.07.2013 №204/26-58-22-02-18/34771370 (далі - акт перевірки).

Як вбачаться з акту перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем, зокрема, вимог: п.14.1.56 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України в частині завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності за 2012 рік на суму 30347724 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2012 рік на суму 1 222 372,0 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.07.2013:

- №0000042202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 833 558,0 грн. (за основним платежем 1 222 372,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 611 186 грн.);

- № 0000032202, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 30 347 724 грн.

Щодо висновку відповідача про порушення позивачем вимог п.14.1.56 п.14.1. ст.14, п. 135.5.4. п. 135.5 ст.135 Податкового кодексу України, яке полягає у не відображенні позивачем в складі доходів 2012 року нарахованих відсотків за договором позики №EVG701/09 від 12.02.2009 укладеним з нерезидентом «Євротек Груп ПЛС», о. Мен, Великобританія (надалі - «Договір позики»), в сумі 10 747 010 грн. суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки відповідачем в ході перевірки встановлено, що станом на 01.04.2012 у позивача обліковується заборгованість в сумі 10 653 534,65 доларів США (81289665,44 грн.) за договором позики від 12.02.2009 №EVG /01/09 укладеним з нерезидентом «Євротек Груп ПЛС», о. Мен, Великобританія, відповідно до умов якого передбачено нарахування та сплата відсотків у розмірі 17 відсотків річних.

З матеріалів справи вбачаться, що згідно наданих до перевірки документів погашення нарахованих відсотків за користування позикою відповідно до вказаного вище договору не відбувалось.

Відповідно до пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Згідно з п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безповоротною фінансовою допомогою є сума заборгованості одного платника податку перед іншим платником податку, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строку повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів нарахована на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Згідно зі ст. 256 Цивільного Кодексу України (надалі - «ЦК»), позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що неодмінною умовою для початку обчислення строку позовної давності є наявність (настання) факту порушення укладеного сторонами зобов'язання, в даному випадку - прострочення позичальником строку сплати відсотків за Договором позики.

Судом встановлено, що п. 2.3.3. Договору позики встановлено, що проценти, нараховані за період з 01.01.2009 по 31.12.2010 нараховуються щоквартально та сплачуються Позикодавцю частинами не меншими ніж 186 446,91 доларів США протягом 2019-2020 років щоквартально протягом 10 (десяти) банківських днів, наступних за останнім днем останнього місяця кожного календарного кварталу. Плата за користування такими грошовими коштами (процентами) при цьому Позикодавцю не сплачується.

Оскільки строк сплати відсотків за вказаним договором було встановлено протягом 2019-2020 років то до вказаного часу а заборгованість за вказаним договором не підпадає під визначення безповоротної фінансової допомоги у розумінні наведених законодавчих положень.

З урахуванням викладеного, висновок відповідача про порушення позивачем вимог .14.1.56 п.14.1. ст.14, п. 135.5.4. п. 135.5 ст.135 Податкового кодексу України та заниження доходу за 2012 рік на загальну суму 10747010,0 грн. необґрунтованим та спростовується матеріалами справи.

Як вбачаться з акту перевірки відповідач зазначає про порушення позивачем п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України та неправомірне відображення в рядку 06.5 Декларації з податку на прибуток підприємств «Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) року» в сумі 25 260 364 на протязі 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатом камеральної перевірки податкової звітності ПрАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» з податку на прибуток складено акт від 02.11.2011 №12153/15-1-34771370, яким встановлено, що встановлено, що позивачем в порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України включено до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, що є частиною валових витрат ІІ кварталу 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане за результатами діяльності в 2010 році. Зазначене порушення призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 100 019 458,00 грн.

На підставі акту від 02.11.2011 №12153/15-1-34771370 податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.11.2011 № №0049721501, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 100 019 458,00 грн.

В подальшому постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2013 по справі №2а-3645/12/2670 задоволено позовні вимоги ПрАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.11.2011 №0049721501.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Абзацом 4 п. 56.18. ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Враховуючи, що на час проведення перевірки постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2013 по справі №2а-3645/12/2670 не набрала чинності, грошове зобов'язання визначене податковим повідомленням-рішення від 21.11.2012 №0049721501 вважається неузгодженим.

Проте, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2013 постанову Окружного адміністративного суду від 02.04.2013 по справі №2а-3645/12/2670 залишено без змін.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

З огляду на викладене, вбачається, що на час вирішення справи податкове повідомлення-рішення від 21.11.2011 № №0049721501 є скасованим, а відтак посилання відповідача в акті перевірки на вказане податкове повідомлення-рішення безпідставним.

Крім того, пунктом 97 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 24 травня 2012 року №4834-VI, який набув чинності 01.07.2012 встановлено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується: у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення;

- у 2012 - 2015 роках таким чином: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік), то сума цього значення підлягає включенню до витрат: звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах; звітних (податкових) періодів 2013 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення та сум від'ємного значення, не погашених за 2012 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2013 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних періодах; звітних (податкових) періодів 2014 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення та сум від'ємного значення, не погашених за 2013 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2014 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних періодах; звітних (податкових) періодів 2015 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення та сум від'ємного значення, не погашених за 2014 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2015 року, то непогашена сума не підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних періодах.

При цьому платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від'ємного значення об'єкта оподаткування, що склався станом на 1 січня 2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів і сум, не погашених протягом 2012 - 2015 років. Таке від'ємне значення погашається в першу чергу. В другу чергу погашається від'ємне значення об'єкта оподаткування, що виникло після 31 грудня 2011 року.

Для підприємств з доходом за 2011 рік менше 1 мільйона гривень пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за наслідками 2011 податкового року є від'ємне значення, то сума такого значення підлягає включенню до витрат звітного (податкового) періоду І півріччя 2012 року та наступних звітних (податкових) періодів до повного погашення такого від'ємного значення.

З огляду на викладене, висновок відповідача про порушення позивачем п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України та неправомірне відображення в рядку 06.5 Декларації з податку на прибуток підприємств «Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) року» в сумі 25 260 364 (25% від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2010 рік) на протязі 2012 року є необґрунтованим та спростовується матеріалами справи.

Щодо висновку відповідача про порушення позивачем п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та завищення витрат , що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Міжнародна компанія «СОФІ» на загальну суму 628431,35 грн. суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки відповідач вказує, що актом ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Міжнародна компанія «СОФІ» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.09.2011 по 30.09.2012» встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Міжнародна компанія «СОФІ» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень транспортних засобів.

Згідно з правилами формування витрат, передбаченими у пунктах 138.2, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Відповідно до витрат пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ТОВ «Міжнародна компанія «СОФІ» укладено договір від 30.10.2010 №0837/10, предметом якого постачання пакетів.

На підтвердження реального виконання умов вказаного договору позивачем надано суду копії податкових та видаткових накладних, графіку поставок, логістичної специфікації на товар, додаткової угоди про особливі умови поставки товару, комерційної специфікації на перевезення, комерційних специфікацій на товар, копії яких долучено до матеріалів справи.

Оплата товару підтверджується копіями платіжних доручень, які долучено до матеріалів справи.

Судом встановлено, що податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Порядку №165, зокрема, містять такі обов'язкові реквізити як порядковий номер податкової накладної та дату її виписки, точне найменування юридичних осіб, їх індивідуальні податкові номери, назву товару, його ціну та вартість.

З огляду на встановлені факти в ході розгляду справи, суд приходить до висновку, що зобов'язання за договором між позивачем та ТОВ «Міжнародна компанія «СОФІ» виконувались сторонами у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як свідчать з матеріали справи, на момент підписання відповідних договорів, актів здачі-приймання наданих послуг та податкових накладних, юридична особа ТОВ «Міжнародна компанія «СОФІ» не була припинена.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Відтак з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в акті перевірки висновок податкового органу про порушення п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та завищення витрат , що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Міжнародна компанія «СОФІ» на загальну суму 628431,35 грн. необґрунтованим та не знайшов свого підтвердження під час судового вирішення справи.

За таких обставин, недоведеність відповідачем правомірності та законності висновків про порушення позивачем .14.1.56 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України в частині завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності за 2012 рік на суму 30347724 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2012 рік на суму 1 222 372,0 грн. свідчить про протиправність прийнятих на підставі таких висновків податкових повідомлень-рішень від 30.07.2013 №00000042202, №0000032202, що підставою для їх скасування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Ритейлінгова компанія «Євротек» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.07.2013 №00000042202, №0000032202 прийняті Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда

Повний текст постанови виготовлено 02.10.2013