Постанова № 33851618, 20.09.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2013 р. Справа № 821/2710/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої: судді Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - позивач, ДПІ) звернулася із адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача суму податкового боргу у розмірі 7282,86 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що станом на 17.06.2013 р. за ОСОБА_1 обліковується податковий борг по податку з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 7282,86 грн. Сума зазначеного податку самостійно нарахована ДПІ податковим повідомленням-рішенням від 01.10.2010 р. № 7107041701/0, прийнятого на підставі акту документальної невиїзної перевірки від 24.09.2010 р. № 1065/17-1/НОМЕР_1. З метою погашення податкового боргу ОСОБА_1 надсилалась перша податкова вимога від 22.12.2010 р. № 1/54. Разом з тим, станом на момент розгляду справи відповідач не сплатив суму боргу, а тому позивач просить суд стягнути вказану суму.

У зв'язку з тим, що Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби реорганізована, а її правонаступником є Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, що підтверджується довідкою із Єдиного державного реєстру від 03.06.2013 р., за клопотанням представника позивача, на підставі ст. 55 КАС України суд допустив процесуальне правонаступництво. Таким чином, відповідачем у даній справі є Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області.

Представник позивача надала заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не прибула двічі - 15.08.2013 р. - надіславши клопотання про відкладення розгляду справи з тих підстав, що ОСОБА_1 треба час для пошуків фахівця у галузі права, який буде захищати її інтереси в суді, та 20.09.2013 р. - надавши письмові заперечення, у яких просила відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що одні лише документи про оцінку вартості автомобіля не можуть бути підставою для реєстрації транспортного засобу та ніяким чином не впливають на податкові зобов'язання продавця та покупця, а також їх розміри. Крім того, зазначив, що автомобіль Opel Calibra був переданий гр. ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченої довіреності з повним правом розпоряджатися ним та користуватися на власний розсуд. Відповідно до наданої позивачем біржової угоди № 000469, ОСОБА_2 продав автомобіль ОСОБА_3 за 100 грн. Відповідач з ОСОБА_2 не спілкується та грошові кошти від нього не отримувала.

Неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи (ч. 2 ст. 128 КАС України).

У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (ч. 4 ст. 128 КАС України).

Таким чином, причина неприбуття відповідача у судове засідання 20.09.2013 р. є неповажною.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за відсутності відповідача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

24.09.2010 р. посадовими особами ДПІ здійснено документальну невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання нею вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.

Відповідно до акту перевірки позивачем встановлено, що за даними відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ УМВС України у Херсонській області, ОСОБА_1 02.07.2009 р. зняла з обліку транспортний засіб для реалізації, а саме: автомобіль марки Opel Calibra (номер двигуна НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_2). Зазначений автомобіль перереєстровано на покупця ОСОБА_4, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 02.07.2009 р. № 00469, укладеного через товарну біржу ТОВ "Універсальна". В ході перевірки було виявлено, що ціна договору купівлі-продажу автомобіля складає відповідно 100 грн.; в порушення норм Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (який регулював спірні правовідносини на час їх виникнення) податок з доходів фізичних осіб не сплачено.

Згідно звіту про незалежну експертну оцінку автомобіля Opel Calibra (номер двигуна НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_2) ринкова вартість автомобіля складає 48552,39 грн. На підставі акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 7107401701/0 від 01.10.2010 р. про нарахування суми податку на доходи фізичних осіб від продажу рухомого майна у розмірі 7282,86 грн., що складає 15% від визначеної експертною оцінкою вартості автомобіля.

Крім того, в порушення вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" відповідачем не подано річну декларацію.

Статтями 1, 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, яка є обов'язковою й у випадку оподаткування майна згідно з Законом.

Спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. №142/5/2092 затверджено "Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів" з метою її застосування, зокрема, для визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів у разі відчуження та для визначення їх вартості у складі майна фізичних осіб для його декларування (п.п.1.2, 1.4 Методики).

На підставі вищенаведених норм законодавства була проведена експертна оцінка автомобіля, якою встановлено, що вартість автомобіля Opel Calibra складає 48552,39 грн.

Відповідно до підпункту "ж" п.1.3 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (який регулював спірні правовідносини на час їх виникнення) дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів від продажу рухомого майна, якщо факт зміни власника (продажу об'єкта рухомого майна) підлягає державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню згідно із законом України, або якщо місце вручення такого рухомого майна набувачеві знаходиться на території України.

Згідно п.1.18 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (який регулював спірні правовідносини на час їх виникнення) рухоме майно - це майно, відмінне від нерухомого. До рухомого майна, зокрема, відносяться транспортні засоби.

Положеннями п.1.2 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (який регулював спірні правовідносини на час їх виникнення) визначено, що з метою оподаткування до доходу платника податку включається звичайна вартість майна, яке передається платником податку за довіреністю іншій особі, якщо умови такої довіреності передбачають право такої іншої особи продавати таке майно або відчужувати його в інший спосіб, крім такої передачі між членами подружжя у межах спільної часткової або спільної сумісної власності.

Якщо повірений повертає кошти, отримані внаслідок такого продажу (відчуження) довірителю у майбутньому, то:

- сума таких коштів не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу повіреного;

- позитивна різниця між сумою таких коштів та звичайною вартістю майна, переданого за довіреністю, включається до складу загального оподатковуваного доходу довірителя відповідного звітного податкового періоду.

Таким чином, у випадку відчуження відповідачем автомобіля за довіреністю, яка передбачає право довіреної особи на продаж автомобіля у майбутньому, він мав би сплатити податок, виходячи із звичайної вартості автомобіля 48552,39 грн., незважаючи на те, що така довіреність не вказує на отримання відповідачем доходу у цьому розмірі (та взагалі будь-якого доходу), а також незалежно від того, чи поверне йому довірена особа кошти, отримані нею за договором купівлі-продажу автомобіля (у випадку його укладення в майбутньому) та незалежно від ціни цього договору.

Тобто, Закон передбачає сплату податку із звичайної ціни майна й у випадку, коли платник фактично не отримав доходу від відчуження майна, а лише може його отримати у майбутньому навіть й у меншому розмірі, ніж звичайна ціна.

Відповідно з аналогії права слідує, що у випадку укладення самим відповідачем договору купівлі-продажу, який, на відміну від довіреності, вказує на безпосереднє отримання доходу, відповідач повинен сплатити доход, розрахований на підставі звичайної вартості автомобіля, а не на підставі ціни договору купівлі-продажу (якщо вона є нижчою, ніж звичайна ціна).

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами позивача, що доходом ОСОБА_1 є дохід від продажу транспортного засобу в сумі 48552,39 грн.

Положеннями ст.12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (який регулював спірні правовідносини на час їх виникнення) визначено, що дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою п.7.1 ст.7 цього Закону. Як виняток із пункту 12.1 цієї статті при продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта рухомого майна за умови сплати (перерахування) ним суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення.

Оскільки підтвердження сплати (перерахування) суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення фізичною особою ОСОБА_1 не надано, тому дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою п.7.1 ст.7 цього Закону, тобто 15 відсотків від об'єкта оподаткування.

Таким чином, доходом ОСОБА_1 слід вважати кошти, отримані від продажу автомобіля марки Opel Calibra в сумі 48552,39 грн., а сума податку з доходів фізичних осіб становить: 48552,39 грн. х 15 : 100 = 7282,86грн.

Для стягнення податкового боргу позивачем на адресу ОСОБА_1, рекомендованими листами було направлено податкове повідомлення-рішення від 01.10.2010 р. № 7107401701/0 на суму 7282,86 грн. та податкову вимогу від 22.12.2010 р. № 1/58 на суму 7282,86 грн., які у зв'язку із неможливістю вручення отримувачу, були розміщені на дошці податкових оголошень.

Застосовані ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби заходи не призвели до погашення виниклого податкового боргу. На час розгляду справи дана заборгованість відповідачем не погашена.

Підпунктом 175 п.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Органи державної податкової служби застосовують до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягують до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом (п.п.20.1.28 п.20.1 ст.28 ПК України).

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1) податковий борг по податку з доходів фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в сумі 7282 (сім тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 86 коп., код платежу 11010500, отримувач УДКСУ у м. Херсоні, Херсонської області, код 37959779, ГУДКСУ, МФО 852010.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 8.1.5