Постанова № 33851172, 27.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2013 р. Справа №805/13780/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:40

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.,

при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області

до Державного підприємства «Селидіввугілля», м. Селидове

про стягнення заборгованості зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 9 596 206,22 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Гриценко Н.В. - за дов. від 26 вересня 2013 року

від відповідача: Гребенюка О.М. - за дов. від 17 січня 2013 року

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 9 596 206,22 грн.

В обґрунтування зазначає, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не сплатив страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків перед бюджетом Пенсійного фонду України складає 9 596 206,22 грн., що підтверджується розрахунком, карткою особового рахунка платника та вимогою про сплату заборгованості.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги визнає в повному обсязі. Надав суду заяву про відстрочення виконання судового рішення, оскільки не має коштів для негайного виконання судового рішення, вказує на нестабільний фінансовий стан підприємства, який в значній мірі залежний від бюджетного фінансування, значне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською свідчить про залежність підприємства від кредиторів, поряд з цим має місце зростання собівартості товарної вугільної продукції, зменшення придатності основних засобів, отримані доходи не покривають проведених витрат, що в кінцевому результаті призвело до збиткової діяльності. Зазначає, що майно підприємства знаходиться у податковій заставі.

Враховуючи викладене, просить встановити порядок виконання судового рішення шляхом відстрочення виконання судового рішення на 3 (три) роки.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Селидіввугілля» є юридичною особою, ідентифікаційний код 33426253, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області.

Позивачем складено та направлено до Державного підприємства «Селидіввугілля» вимогу від 01.08.2013р. № Ю-12 (арк. справи 12), у якій зазначено суми страхових внесків, які необхідно сплатити в розмірі 7 101 957,40 грн., штрафні санкції в розмірі 1 556 705,98 грн. та пеня в розмірі 937542,84 грн., разом - 9 596 206,22 грн.

Відповідач протягом встановленого законом строку суму страхових внесків, що зазначена у вимозі, своєчасно не сплатив, внаслідок чого виникла заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 9 596 206,22 грн., що відображено в картці особового рахунку страхувальника та розрахунку ціни позову (арк. справи 13 - 15).

Наявність вказаної заборгованості підтверджується сторонами також актом звірення розрахунків (арк. справи 28).

Згідно ст. 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011 (далі - Положення № 384), Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Пунктом 3 Положення № 384 передбачено, що одним з основних завдань Пенсійного фонду України є забезпечення надходжень від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення обліку цих надходжень, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою, забезпечення ведення реєстру застрахованих осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-ІV (далі - Закон) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону № 1058 страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Платниками страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування є застраховані особи, зазначені в пунктах 1 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Частинами 4-6 статті 20 Закону визначено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.

Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з частиною 12 статті 20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до Закону постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Пунктом 10.8 вказаної Інструкції передбачено, що суми пені стягуються в тому самому порядку, що й недоїмка зі сплати страхових внесків.

Положенням статті 106 Закону зазначено, що право приймати рішення про сплату недоїмки по страховим внескам надано саме територіальним органам Пенсійного фонду.

Частиною 15 статті 106 Закону визначено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Оскільки відповідач протягом встановленого законом строку суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що зазначена у поданих ним розрахунках, своєчасно та в повному обсязі не сплатив, тому виходячи з вимог законодавства вона підлягає стягненню.

При цьому, судом встановлено, що відповідач не має коштів для негайного виконання судового рішення, вказує на нестабільний фінансовий стан підприємства, який в значній мірі залежний від бюджетного фінансування, значне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською свідчить про залежність підприємства від кредиторів, поряд з цим має місце зростання собівартості товарної вугільної продукції, зменшення придатності основних засобів, отримані доходи не покривають проведених витрат, що в кінцевому результаті призвело до збиткової діяльності. Зазначає, що майно підприємства знаходиться у податковій заставі.

При цьому, відповідно до балансу станом на 30.06.2013р. (рядок 1620) наявна заборгованість перед бюджетом у сумі 50 515 тис. грн., збитки за І півріччя 2013р. склали 350 464 тис. грн., що підтверджується звітом про фінансові результати за І півріччя 2013 року (арк справи 32 - 33).

За приписами ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

При розгляді наданої відповідачем заяви суд виходив з того, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, ця стаття не вимагає, і суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочення виконання рішення.

Враховуючи матеріальні інтереси сторін, з урахуванням фінансового положення заявника, відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про задоволення заяви про встановлення способу виконання судового рішення шляхом надання відстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду в даній справі на 3 (три) роки, з огляду на наявні обставини, що ускладнюють виконання постанови.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 23, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 159, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 9 596 206,22 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (ЄДРПОУ 33426253) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області суму заборгованості зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 9 596 206 (дев'ять мільйонів п'ятсот дев'яносто шість тисяч двісті шість) грн. 22 (двадцять дві) коп.

Встановити порядок виконання судового рішення шляхом надання відстрочення виконання постанови суду на 3 (три) роки.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 вересня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 02 жовтня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.