Рішення № 33850959, 01.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2013 р. Справа № 914/3535/13

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ПОЛІМЕР», с.Воля-Ковельська Ковельського району Волинської областідо відповідача 1: до відповідача 2:Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Металцемсервіс», м.Київ Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька кабельна компанія», м.Львівпро:стягнення 659 510,75 грн. Суддя Король М.Р.

Представники:

від позивача: Броницька І.В.-представник (довіреність від 20.09.13р.)

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

В судовому засіданні 01.10.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР-ПОЛІМЕР» (с.Воля-Ковельська Ковельського району Волинської області) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Металцемсервіс» (м.Львів) та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька кабельна компанія» (м.Львів) про стягнення 659 510,75 грн., з яких: 654 014,50 грн.- основний борг, 5 496,25 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач 1, отримавши від позивача товарно-матеріальні цінності згідно договору № 15/04-1 від 15.04.2013р., не сплатив їх повної вартості, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 654 014,50 грн.

Ухвалою суду від 17.09.2013 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 01.10.2013 р. 30.09.13р. представником позивача подано клопотання (вх..№40047) про долучення документів на виконання вимог ухвали господарського суду, а саме: повідомлення про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 ГПК України, довідку і витяг про включення позивача, відповідача 1, відповідача 2 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - станом на час розгляду справи в суді.

Представник позивача в судове засідання 01.10.13р. з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав для огляду оригінали документів, долучених до позовної заяви.

Відповідач 1 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, витребовуваних судом документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору.

Ухвала суду надсилалась відповідачу 1 на юридичну адресу товариства згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний в матеріалах справи).

В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце наступного судового засідання. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р.).

Відповідач 2 явку повноважного представника в судове засідання 01.10.13р. не забезпечив. 30.09.13р. представником відповідача 2 через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву (вх..№40048), в якому зазначено, що ТзОВ «Галицька кабельна компанія» дійсно виступило поручителем за виконання відповідачем 1 своїх зобов'язань перед позивачем згідно договору купівлі-продажу №15/04-1 від 15.04.2013р. Однак, відповідальність поручителя, згідно договору поруки від 15.04.2013р. обмежується сумою 1 000,00 грн.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

15 квітня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР-ПОЛІМЕР» (далі- позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Металцемсервіс» (далі-відповідач 1, покупець) було укладено договір купівлі-продажу №15/04-1 (далі-договір), відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність (повне володіння, користування та розпорядження) покупця мішечний крафт папір (далі-товар), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором. Відповідач 2 відповідає перед позивачем за порушення зобов'язання Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою «Торгова компанія «Металцемсервіс» на підставі договору поруки від 15.04.2013 р.

Відповідач 1 отримав від позивача товар згідно договору № 15/04-1 від 15.04.2013р. на загальну суму 704 014,5 грн., про що свідчать видаткові накладні: № 539 від 16.04.2013 року на суму 100 779,00 грн., № 755 від 20.05.2013 року на суму 150 759,00 грн., № 850 від 03.06.2013 року на суму 226 285,50 грн., № 851 від 03.06.2013 року на суму 226 191,00 грн.. (копії видаткових накладних містяться в матеріалах справи).

У відповідності до п.3.1. даного договору, передача від продавця покупцю товару здійснюється по видаткових накладним, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п.4.3 договору, оплата за товар здійснюється у розмірі 100% оплати за кожну поставлену партію товару.

Відповідачем погашено 50 000,00 грн. заборгованості за поставлений товар, що підтверджується банківською випискою №22 від 17.05.2013 року.

Відповідач 1 не здійснив розрахунок за отриманий товар у повному обсязі, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 653 014,50грн.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.4.3. даного договору сторонами не встановлено строк оплати за отриманий товар. За загальним правилом, строк оплати товару визначається договором. Однак, якщо договором не встановлено строк здійснення платежу покупцем, в силу ч.1 статті 692 ЦК України покупець повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів.

Як встановлено ч.3 ст. 509 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В силу положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як встановлено ч.3 ст. 509 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором №15/04-1 від 15.04.2013 р. виконав повністю, а відповідач 1 свій обов'язок щодо остаточного розрахунку за отриманий товар вчасно не виконав, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за вказаним договором у розмірі 653 014,50 грн.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема ст.9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами ч.1 ст. 692 ЦК України. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012).

Згідно вимог ст.. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних в сумі 5 496,25 грн.

Крім того, 15.04.2013 р. з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача 1 за договором №15/04-1 від 15.04.2013 р. між позивачем та відповідачем 2 було укладено договір поруки від 15.04.2013р.(далі по тексту -договір поруки).

У пункті 1.1. договору поруки зазначено, що Поручитель (відповідач 2) зобов'язується перед Кредитором (позивачем) у повному обсязі відповідати за виконання ТзОВ «Торгова компанія «Металцемсервіс» зобов'язань, що існують або виникнуть в майбутньому на підставі укладеного договору між кредитором та боржником: договору №15/04-1 поставки від 15.04.2013 року, за умовами якого кредитор зобов'язується передати у власність боржника товар, а боржник зобов'язується прийняти і оплати його на умовах визначених договором, надалі- основний договір.

Згідно п.1.2. договору поруки, у разі порушення боржником основного договору боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Відповідальність поручителя обмежується сумою 1 000, 00 грн.

Про наявність порушень умов договору відповідачем 1, позивач письмово повідомив відповідача 2, про що свідчить копія вимоги від 14.08.2013р. з відміткою про отримання її відповідачем 2.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Позовні вимоги належним чином доведені, документально підтверджені, у зв'язку чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а отже такими, що підлягають повному задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідачів у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Металцемсервіс» (02094, місто Київ, бульвар Верховної Ради, будинок 22, ідентифікаційний код 36405990) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ПОЛІМЕР» (45060, Волинська область, Ковельський район, село Воля-Ковельська, вулиця Зарічна, будинок 13, ідентифікаційний код 37986336) 653 014,50 грн. основного боргу, 5 496,25 грн.- 3% річних та 13 170,22 грн. судового збору.

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Металцемсервіс» (02094, місто Київ, бульвар Верховної Ради, будинок 22, ідентифікаційний код 36405990) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька кабельна компанія» (79037, місто Львів, вулиця Б.Хмельницького, будинок 241, квартира 41, ідентифікаційний код 32800603)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ПОЛІМЕР» (45060, Волинська область, Ковельський район, село Воля-Ковельська, вулиця Зарічна, будинок 13, ідентифікаційний код 37986336) 1000,00 грн., 20,00 грн. судового збору

4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 02.10.2013 р.

Суддя Король М.Р.