Постанова № 33850929, 01.10.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2013 р. Справа № 5004/1143/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

суддя Миханюк М.В. ,

суддя Олексюк Г.Є.

при секретарі Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Горохівзернопрод", смт.Мар'янівка, Горохівського району Волинської області

на рішення господарського суду Волинської області

від 02.09.13 р. у справі № 5004/1143/12 (суддя Бондарєв С.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Луцького центрального відділення Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", м.Луцьк

до Закритого акціонерного товариства "Горохівзернопрод", смт.Мар'янівка, Горохівського району Волинської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Підприємця ОСОБА_1, с.Боратин, Луцького району Волинської області

про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 02.09.2013р. у справі №5004/1143/12 позов Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Луцького центрального відділення Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" до Закритого акціонерного товариства "Горохівзернопрод" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості Підприємця ОСОБА_1 по кредитній угоді №139 від 04.08.2008р. в сумі 14 918,83 Євро відсотків та 2997,33грн. пені перед ПАТ "Український інноваційний банк" в особі Луцького центрального відділення ПАТ "Український інноваційний банк" звернуто стягнення на предмет іпотеки, майно належне ЗАТ "Горохівзернопрод", а саме: УРАГ-15 Ф-1, загальною площею-130,9кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки згідно іпотечного договору, укладеного між ПАТ "Український інноваційний банк" та ЗАТ "Горохівзернопрод", шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною реалізації в сумі 270000,00грн..

Провадження у справі в частині стягнення 20965,60грн. пені припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Стягнуто з ЗАТ "Горохівзернопрод" на користь ПАТ "Український інноваційний банк" в особі Луцького центрального відділення ПАТ "Український інноваційний банк" витрати по сплаті судового збору в сумі 3113,84грн..

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати повністю.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- договір іпотеки від 05.08.2008р. свідчить про те, що в ньому не встановлено строку, після якого іпотека припиняється, а умова договору про дію іпотечного договору до повного виконання іпотекодавцем зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії іпотечного договору, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, яка передбачає, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати, тобто цього в договорі іпотеки не встановлено;

- пунктом 3.1 кредитної угоди від 04.08.2008р. №139 встановлено, що ПАТ "Український інноваційний банк" надав ФОП ОСОБА_1 кредит на термін з 04.08.2008р. до 03.08.2009р., тобто, строк повернення кредиту - 03.08.2009р., а договір іпотеки від 05.08.2008р., укладений між ПАТ "Український інноваційний банк" та ЗАТ "Горхівзернопрод", є припиненим з 03.02.2010р.;

- вважає, що зобов'язання, які виникли за договором іпотеки від 05.08.2008р., укладеним між ПАТ "Український інноваційний банк" і ЗАТ "Горохівзернопрод" є припиненими на підставі ч.4 ст.559 ЦК України, оскільки ПАТ "Український інноваційний банк" пред'явило свої вимоги до відповідача після спливу шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання. Також, зазначає, що укладений сторонами договір іпотеки при участі майнового поручителя за своєю правовою природою уявляє собою складене зобов'язання, яке вміщує в собі як ознаки майнової поруки, так і ознаки застави, та підпадає під правове регулювання норм статей 553-559 ЦК України та норм Закону України "Про іпотеку", тобто у позивача відсутнє право вимагати від відповідача, як іпотекодавця, виконання зобов'язання по договору іпотеки від 05.08.2008р. який припинив свою дію 03.02.2010р., оскільки ПАТ "Український інноваційний банк" було пред'явлено претензію до ЗАТ "Горохівзернопрод" лише 06.04.2012р..

Позивач у письмовому відзиві від 25.09.2013р. заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду Волинської області від 02.09.2013р. у справі №5004/1143/12 законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвала суду від 20.09.2013р. про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення до розгляду на 01.10.2013р. всім учасникам процесу надіслана у встановленому порядку.

Вказана ухвала надіслана на адресу третьої особи ФОП ОСОБА_1, а саме: 45605, АДРЕСА_2, однак повернулась з відміткою поштового відділення: "за зазначеною адресою не проживає" (а.с.9-11 т.2).

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в графі місце проживання ФОП ОСОБА_1 зазначена адреса: 45605, АДРЕСА_2 (а.с.50-52 т.1).

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з подальшими змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач в засідання суду 01.10.2013р. не з'явився, однак його представником до суду 01.10.2013р. подано клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги з посиланням на те, що останній перебуває в судовому засіданні в Кузнецовському міському суді Рівненської області, а ЗАТ "Горохівзернопрод" не може забезпечити явку іншого уповноваженого представника в даній справі.

Колегія суддів відхилила клопотання представника відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги з огляду на те, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст.32-34 ГПК України).

Крім того, ухвалою суду від 20.09.2013р. про прийняття апеляційної скарги до провадження участь учасників судового процесу в судовому засіданні визначалась на власний розсуд, нові докази не витребовувались та повідомлено, що неявка повноважених представників сторін в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті за наявними у ній матеріалами.

Позивач в засідання суду 01.10.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду учасників судового процесу, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представників учасників судового процесу.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.08.2008р. між Акціонерним товариством "Український інноваційний банк" правонаступником якого згідно п.1.3 Статуту є ПАТ "Український інноваційний банк " (банк) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитну угоду №139 про відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі-угода), згідно п.3.1 якої банк зобов'язався надати позичальнику кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії на термін з 04.08.2008р. по 03.08.2009р. з лімітом кредитної заборгованості 26500,00 євро (а.с.12-15 т.1).

Відповідно до п.3.4.1 угоди, позичальник сплачує банку проценти в розмірі 15% річних. Вказані проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі фактичної календарної кількості днів в році і підлягають сплаті на дату платежів по процентах за кредитом в гривнях, на рахунок, вказаний в п. 5.1.3. цієї угоди.

У разі, якщо за період з 25 числа місяця, за який нараховуються проценти, по останній день місяця відбувалися видачі кредитних коштів чи погашення заборгованості за кредитом, банк в останній день місяця здійснює перерахунок суми процентів. Якщо за вказаний період відбулося погашення заборгованості за кредитом, банк у термін до 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який сплачуються проценти, повертає позичальнику надлишок сплачених процентів відповідно до перерахунку на поточний рахунок НОМЕР_1. Якщо за вказаний період здійснювалися видачі кредитних коштів, позичальник повинен сплатити донараховану суму процентів у період до 5 календарного дня місяця, наступного за місяцем, за який сплачуються проценти. Якщо за вказаний період відбулися і видачі кредитних коштів, і погашення заборгованості, то відповідно до здійсненого банком перерахунку, в залежності від його підсумку, або позичальник повинен сплатити вказану суму процентів у період до 5 календарного дня місяця, наступного за місяцем, за який сплачуються проценти, або банк повертає позичальнику надлишок сплачених процентів відповідно до перерахунку на рахунок НОМЕР_1 у період з 1 по 5 календарний день місяця, наступного за місяцем, за який сплачуються проценти.

Згідно п.5.1.3 угоди, банк зобов'язався відкрити позичальнику рахунки: в євро №НОМЕР_2 для обліку заборгованості по кредиту; №НОМЕР_3 для сплати процентів.

Пунктом 5.3 угоди встановлено, що позичальник зобов'язаний використати кредит на цілі, передбачені в п. 3.2 цієї угоди, повернути кредит, сплатити проценти, комісії та інші платежі у порядку, визначеному п.п.3.2, 3.4, 3.5, 3.6, 4.1 цієї угоди.

В силу п.7.3 угоди, у разі порушення строків сплати процентів за кредитом, позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

У разі порушення граничного терміну повернення кредиту з урахуванням встановленого цією угодою ліміту кредитної лінії, позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму простроченої заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості, починаючи з дати її виникнення до дати повернення кредиту (чи приведення у відповідність розміру заборгованості за кредитом ліміту кредитної лінії з умовами п.3.1 та п.3.5.1) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня (п.7.4 угоди).

Ця угода набуває чинності з дати її підписання повноважними представниками позичальника та банку, а також залишається чинною до дати повної сплати позичальником заборгованості за кредитом, процентів та інших платежів за цією угодою відповідно до її умов (п.8.1 угоди).

05.08.2008р. на забезпечення виконання зобов'язань за кредитною угодою від 04.08.2008р. №139 між Акціонерним товариством "Український інноваційний банк" правонаступником якого згідно п.1.3 Статуту є ПАТ "Український інноваційний банк" (іпотекодержатель) та Закритим акціонерним товариством "Горохівзернопрод" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Горохівського РНО Волинської області ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за №991, з додатком №1 до договору іпотеки від 05.08.2008р. Р№991 (а.с.20-23 т.1).

Згідно п.1.1 договору іпотеки, іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитної угоди від 04.08.2008р. №139, укладеної між ФОП ОСОБА_1 та іпотекодержателем, а також вимоги щодо сплати іпотекодавцем інших платежів у розмірах та випадках, передбачених кредитною угодою, відшкодування іпотекодавцем збитків, понесених у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) зобов'язань за кредитною угодою за цим договором, а також забезпечуються вимоги зазначені у п.п.3.1.4. цього договору.

В силу п.1.2 договору іпотеки, іпотекодавець з метою забезпечення виконання передбачених кредитною угодою зобов'язань передає в іпотеку: УРАГ-15 Ф-1 загальною площею-130,9кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитною угодою та цим договором (п.9.1 договору іпотеки).

Відповідно до п.2 додатку №1 до договору іпотеки від 05.08.2008р. Р№991, заставна вартість майна за згодою сторін складає 92000,00грн..

На виконання умов кредитної угоди від 04.08.2008р. №139 про відкриття відновлювальної кредитної лінії позивачем надано відповідачу кредит в сумі 26500,00 євро, що підтверджується заявою ФОП ОСОБА_1 №1 від 29.07.2008р. про надання йому кредиту для поповнення обігових коштів, розпорядженням начальника кредитного відділу від 05.08.2008р. про видачу кредитних коштів та меморіальним валютним ордером №3-8 від 05.08.2008р. на суму 26500,00 євро з призначенням платежу "отримання вал. кредиту для поповнення обігових коштів згідно розпорядження від 05.08.2008р." (а.с.18-19 т.1).

ФОП ОСОБА_1 свої зобов'язання згідно кредитної угоди від 04.08.2008р. №139 про відкриття відновлювальної кредитної лінії в повному обсязі не виконав.

06.04.2012р. позивачем надіслано ФОП ОСОБА_1 претензію від 06.04.2012р. №536/4 з вимогою погасити заборгованість, яка виникла за неналежне виконання зобов'язань за кредитною угодою від 04.08.2008р. №139, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення №4302602736971 (а.с.27,82 т.1).

Також, 06.04.2012р. позивачем надіслано ЗАТ "Горохівзернопрод" претензію від 06.04.2012р. №535/4, яка отримана останнім 24.04.2012р., з вимогою погасити заборгованість, яка виникла за неналежне виконання зобов'язань за кредитною угодою від 04.08.2008р. №139, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4302602737005 (а.с.28,81 т.1).

Однак, відповіді на вказані вище претензії ФОП ОСОБА_1 та ЗАТ "Горохівзернопрод" в матеріалах справи відсутні.

За вказаних обставин, 13.09.2012р. ПАТ "Український інноваційний банк" в особі Луцького центрального відділення ПАТ "Український інноваційний банк" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до ЗАТ "Горохівзернопрод", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Підприємця ОСОБА_1, в якому просить в рахунок погашення заборгованості Підприємця ОСОБА_1 перед ПАТ "Український інноваційний банк" по кредитній угоді від 04.08.2008р. №139 12537,75 євро заборгованості по відсотках за період з 01.07.2009р. по 26.08.2012р., що становить в гривневому еквіваленті станом на 13.09.2012р. 129236,38грн. та 24054,22грн. пені, в тому числі 20965,60грн. - пені по несплачені простроченій заборгованості по кредиту, що становить 2023,96 євро за період з 28.08.2011р. по 24.02.2012р., 3088,62грн. - пені по несплаченій простроченій заборгованості по відсотках, що становить 299,64 євро за період з 27.08.2011р. по 26.08.2012р., звернути стягнення на предмет іпотеки, який належить ЗАТ "Горохівзернопрод", а саме УРАГ-15 Ф-1, загальною площею - 130,9кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки згідно договору іпотеки від 05.08.2008р., укладеного між ПАТ "Український інноваційний банк" та ЗАТ "Горохівзернопрод" та посвідченого приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_2 за №991, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою вартістю нерухомого майна, що була визначена на момент укладення договору іпотеки (а.с.3-6 т.1).

06.11.2012р. на адресу місцевого господарського суду від позивача надійшло уточнення позовних вимог від 06.11.2012р. №1506, в якому останній просить в рахунок погашення заборгованості Підприємця ОСОБА_1 по кредитній угоді від 04.08.2008р. №139 в сумі 12537,75 євро заборгованості по відсотках (станом на 13.09.2012р. становить 129236,28грн.) та 24054,22грн. на користь ПАТ "Український інноваційний банк", в особі Луцького центрального відділення звернути стягнення на предмет іпотеки, належний ЗАТ "Горохівзернопрод", а саме УРАГ-15 Ф-1, загальною площею - 130,9кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки згідно договору іпотеки від 05.08.2008р., укладеного між ПАТ "Український інноваційний банк" та ЗАТ "Горохівзернопрод", посвідченого приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_2 за №991, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою вартістю нерухомого майна, що була визначена на момент укладення договору іпотеки, яка становить 92000,00грн. (а.с.78-79 т.1).

07.11.2012р. ЗАТ "Горохівзернопрод" подало до суду першої інстанції клопотання про призначення судової будівельно-технічої експертизи щодо визначення ринкової вартості предмета іпотеки за договором іпотеки від 05.08.2008р. №991, а саме: нерухомого майна УРАГ-15 Ф-1, загальною площею - 130,9кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.93 т.1).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 07.11.2012р. у даній справі призначено судову будівельно-технічну експертизу предмета іпотеки за договором іпотеки від 05.08.2008р. №991. На час проведення експертизи - до одержання експертного висновку, провадження у справі було зупинено. Оплату за проведення експертизи судом покладено на відповідача, представник якого, згідно протоколу судового засідання від 07.11.2012р., гарантував її оплату.

Листом від 04.12.2012р. №5004/1143/12/2235/12 господарський суд Волинської області повідомив відповідача про проведення оплати (попередньої вартості судової будівельно-технічної експертизи) згідно рахунку №333 від 23.11.2012р., який було скеровано Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз 23.11.2012р., та направити на адресу суду витребувані експертом документи, а саме: технічний паспорт об'єкта іпотеки, забезпечити проведення огляду досліджуваного об'єкту, забезпечити присутність уповноважених представників сторін (а.с.103 т.1).

20.03.2013р. на адресу господарського суду Волинської області надійшов лист Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 12.03.2013р. №175, в якому останній повідомив, що ЗАТ "Горохівзернопрод" оплати вартості експертизи не провів. Тому, на підставі ст.15 Закону України "Про судову експертизу" та ст. 48 ГПК України експертною установою ухвала господарського суду Волинської області від 07.11.2012р. про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі №5004/1143/12 залишена без виконання, а матеріали справи повернуті суду.

Ухвалою господарського осуду Волинської області від 26.03.2013р. провадження у справі поновлено.

02.04.2013р. відповідачем подано клопотання від 02.04.2013р. про повторне призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи, на обґрунтування вказаного клопотання відповідач вказав, що 25.01.2013р. ним було подано до Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз заяву про відстрочення проведення експертизи до вирішення питання щодо передання документів (технічних паспортів) на об'єкти нерухомості (а.с.143 т.1).

02.04.2013р. до господарського суду позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог від 02.04.2013р. №327, в якій просив в рахунок погашення заборгованості ФОП ОСОБА_1 по кредитній угоді від 04.08.2008р. №139 в сумі 14918,83 євро по відсотках за період з 01.07.2009р. по 01.04.2013р., що в еквіваленті становить 152694,77грн. та 2997,33грн. - пені по несплачених відсотках за період з 02.04.2012р. по 01.04.2013р. звернути стягнення на предмет іпотеки, яке належить ЗАТ "Горозівзернопрод", а саме УРАГ-15 Ф-1, загальною площею - 130,9кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки згідно договору іпотеки від 05.08.2008р., укладеного між ПАТ "Український інноваційний банк" та ЗАТ "Горохівзернопрод", посвідченого приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_2 за №991, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою вартістю нерухомого майна, що була визначена на момент укладення договору іпотеки, яка становить 92000,00грн. (а.с.147-148 т.1).

Ухвалою місцевого господарського суду від 02.04.2013р. в задоволенні клопотання відповідача від 02.04.2013р. про повторне призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи відмовлено.

11.04.2013р. від ЗАТ "Горохівзернопрод" надійшло клопотання від 10.04.2013р. про повторне призначення судової будівельно-технічної експертизи (а.с.164 т.1).

11.04.2013р. позивачем подано заяву, якою уточнено позовні вимоги, зазначені в заяві ПАТ "Український інноваційний банк" від 02.04.2013р. №327 про уточнення позовних вимог та вказано, що банк не підтримує позовні вимоги в частині стягнення пені по тілу кредиту в сумі 20965,60грн. (а.с.163 т.1).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 11.04.2013р. у даній справі призначено судову будівельно-технічну експертизу предмета іпотеки за договором іпотеки від 05.08.2008р. №991, провадження у справі зупинено.

06.08.2013р. на адресу господарського суду Волинської області надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи від 31.07.2013р. №7654 у справі №5004/1143/12, в якому встановлено, що ринкова вартість предмета іпотеки за договором іпотеки 05.08.2008р №991, а саме нерухомого майна УРАГ-15 Ф-1, загальною площею 130,9кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 становить 270000,00грн. (а.с.206-219 т.1).

Ухвалою місцевого господарського суду від 28.08.2013р. провадження у даній справі поновлено.

02.09.2013р. від позивача надійшла заява від 02.09.2013р. в якій останній повідомив, що від позовних вимог в частині стягнення пені по відсотках за користування кредитом в сумі 20965,60грн. відмовляється. Також, просить в рахунок погашення боргу по кредитній угоді від 04.08.2008р. №139 по відсотках за користування кредитом в сумі 14918,83 євро та пені по відсотках за користування кредитом в сумі 2997,33грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, належний ЗАТ "Горохівзернопрод", а саме: УРАГ-15 Ф-1, загальною площею 130,9кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною 270000,00грн., що була визначена на підставі судової експертизи та стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 3113,84грн. (а.с.239 т.1).

Вказана вище заява судом першої інстанції прийнята до розгляду, як така, що не суперечить законодавству та не порушує права та охоронювані законом інтереси учасників судового процесу.

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Волинської області від 02.09.2013р. позов задоволено частково (а.с.242-245 т.1).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як передбачено ч.1 ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В матеріалах справи відсутні докази про сплату ФОП ОСОБА_1 заборгованості по відсотках за користування кредитом згідно кредитної угоди від 04.08.2008р. №139 про відкриття відновлювальної кредитної лінії в сумі 14918,83 євро, нарахованих позивачем в період з 01.07.2009р.- 01.04.2013р., так само і не спростовано наявність боргу у зазначеному розмірі.

Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, що включає у себе його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею).

Стаття 549 визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (зі змінами та доповненнями), який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 1 ст.230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно п.7.3 кредитної угоду від 04.08.2008р. №139, у разі порушення строків сплати процентів за кредитом, позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Нарахований позивачем розмір пені ФОП ОСОБА_1 за несвоєчасно сплачені відсотки за користування кредитом згідно кредитної угоди від 04.08.2008р. №139 про відкриття відновлювальної кредитної лінії в сумі 2997,33грн. в період з 02.04.2012р. по 01.04.2013р. виконано згідно вимог чинного законодавства, а тому правильно встановлено судом першої інстанції у повному обсязі.

Від стягнення пені за несвоєчасно сплачені відсотки за користування кредитом згідно кредитної угоди від 04.08.2008р. №139 про відкриття відновлювальної кредитної лінії в розмірі 20965,60грн. позивач відмовився, про що свідчать відповідні заяви останнього, наявні в матеріалах справи, а тому, суд першої інстанції вірно припинив на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження в зазначеній частині позову.

Відповідно до ч.1 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 572 ЦК України встановлено, що іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч.1 ст.575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

В силу ч.2 ст.590 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Стаття 7 Закону України "Про іпотеку" зазначає, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Частиною 1 ст.33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно п.1 ст.590 ЦК України, ч.3 ст.33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет застави здійснюється, зокрема, за рішенням суду.

Оскільки ФОП ОСОБА_1 не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитною угодою від 04.08.2008р. №139, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що ПАТ "Український інноваційний банк" в особі Луцького центрального відділення Публічного ПАТ "Український інноваційний банк" має право задовольнити свої вимоги за рахунок майна, яке є предметом іпотеки згідно договору іпотеки від 05.08.2008р. №991.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

В п.6.2 договору іпотеки від 05.08.2008р. №991 сторони узгодили, що звернення стягнення на предмет іпотеки може відбутися за вибором іпотекодержателя будь-яким із способів, зокрема, і за рішенням суду.

В силу п.7.1 договору іпотеки від 05.08.2008р. №991, реалізація предмета іпотеки у разі звернення на нього стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, передбаченого Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ст.43 Закону України "Про іпотеку", початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Згідно з ч.5 ст.38 Закону України "Про іпотеку", ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Як було зазначено, з метою встановлення початкової вартості предмета іпотеки згідно договору іпотеки від 05.08.2008р. №991 було проведено судову будівельно-технічну експертизу, за висновками якої від 31.07.2013р. №7654 вартість нерухомого майна УРАГ-15 Ф-1, загальною площею - 130,9кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 становить 270000,00грн..

Згідно з п.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення" (з подальшими змінами та доповненнями) у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати: у рішеннях про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (іпотеки) - дані, визначені в частині другій статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і в частині першій статті 39 Закону України "Про іпотеку".

Враховуючи вище вказане господарський суд Волинської області дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги ПАТ "Український інноваційний банк" в особі Луцького центрального відділення ПАТ "Український інноваційний банк", враховуючи заяви про уточнення позовних вимог від 11.04.2013р. та від 02.09.2013р., є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а також такими, що підлягають частковому задоволенню.

Твердження скаржника в апеляційній скарзі, що зобов'язання, які виникли за договором іпотеки від 05.08.2008р., укладеним між ПАТ "Український інноваційний банк" в особі Луцького центрального відділення ПАТ "Український інноваційний банк" і ЗАТ "Горохівзернопрод" є припиненими на підставі ч.4 ст.559 ЦК України, оскільки ПАТ "Український інноваційний банк" пред'явило свої вимоги до відповідача після спливу шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання, а саме, у позивача відсутнє право вимагати від відповідача, як іпотекодавця, виконання зобов'язання по договору іпотеки від 05.08.2008р., який припинив свою дію 03.02.2010р., оскільки ПАТ "Український інноваційний банк" було пред'явлено претензію до ЗАТ "Горохівзернопрод" лише 06.04.2012р., апеляційний господарський суд до уваги не приймає з огляду на таке.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи згідно ч.1 ст.575 ЦК України.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, а майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника за основним зобов'язанням на підставі договору, закону або рішення суду.

Отже, іпотека є самостійним видом забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Пунктом 5.2 договору іпотеки від 05.08.2008р. передбачено, що іпотека припиняється у разі: припинення зобов'язань, забезпечених іпотекою за цим договором; реалізації предмета іпотеки відповідно до умов цього договору; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; знищення (втрати) предмета іпотеки, якщо іпотекодавець не відновив його; з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Тобто, підстави припинення права застави визначені ст.593 ЦК України, а щодо іпотеки, як її окремого виду, також і ст.17 Закону України "Про іпотеку".

Оскільки, підстави припинення іпотеки, як окремого виду забезпечення виконання зобов'язання, безпосередньо врегульовані окремими нормами цивільного закону, суд не може вдаватися до аналогії закону і застосовувати норми, які регулюють підстави припинення інших видів забезпечення виконання зобов'язання незалежно від ступеня їх подібності в суті відносин чи найменуванні сторін.

Крім того, сприйняття положення ч.1 ст.583 ЦК України про те, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель), як підстави для застосування ст. 559 ЦК України, суперечить змісту ст.8 ЦК України щодо аналогії закону. Правові статуси поручителя і майнового поручителя врегульовані окремо, з суттєвими видовими відмінностями, достатніми для їх розрізнення і для вирішення спорів з їх участю шляхом безпосереднього застосування відповідних норм цивільного закону (вказана правова позиція узгоджується з позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові ВСУ від 16.10.2012р. спр.№3-43сг12).

Таким чином, виниклі між сторонами спірні правовідносини за договором іпотеки від 05.08.2008р. у даній справі виключають застосування до них положення ч.4 ст.559 ЦК України, а висновок відповідача про припинення дії договору іпотеки, укладеного між ПАТ "Український інноваційний банк" в особі Луцького центрального відділення ПАТ "Український інноваційний банк" і ЗАТ "Горохівзернопрод" 05.08.2008р. та посвідченого приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_2 за №991 з підстав передбачених ст.559 ЦК України ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

Згідно вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Решта доводів апеляційної скарги, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, відповідно, не є підставою для скасування оскарженого рішення.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду Волинської області від 02.09.2013р. прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Волинської області від 02.09.2013р. у справі №5004/1143/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Горохівзернопрод", смт.Мар'янівка, Горохівського району Волинської області - без задоволення.

2. Справу №5004/1143/12 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Віддрук. прим.:

1 - до справи,

2,3 - позивачу (43026, м.Луцьк, пр.Соборності, 32,

04053, м.Київ, вул.Смирнова-Ласточкіна,10а),

4 - відповідачу (45744, Волинська обл., Горохівський р-н, смт. Мар'янівка, вул. Привокзальна, 17),

5 - третій особі (45605, АДРЕСА_2),

6 - в наряд.