Рішення № 33850862, 24.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 914/2105/13 24.09.13

За позовом Заступника прокурора міста Львова в інтересах держави

в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діексбі Інтернешнл»

про стягнення 31 435,48 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від прокурора Жовтун Н.Б. (службове посвідчення № 019901 від 21.08.2013р.);

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Заступник прокурора міста Львова (надалі - прокурор) звернувся до суду в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - позивач) з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діексбі Інтернешнл» (надалі - відповідач) суми заборгованості за Договором про пайову участь №328 від 17.07.2012р. в розмірі 31 435,48 грн., з яких 30 000,00 грн. основного боргу та 1 171,23 грн. пені., 30,00 грн. інфляційних витрат та 234,25 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором не виконав, пайовий внесок у розмірі 30 000,00 грн. у строк визначений договором не сплатив.

Відповідач участь свого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського сулу Львівської області від 31.05.2013р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, справі присвоєно №914/2105/13 та призначено до розгляду на 18.06.2013р.

Ухвалою Господарського сулу Львівської області від 18.06.2013р. матеріали справи №914/2105/13 було передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Листом №914/2105/13/1/13 від 25.06.2013р. матеріали справи №914/2105/13 було надіслано до Господарського суду міста Києва.

Проведеним 01.07.2013р. автоматичним розподілом справ в Господарському суді міста Києва, дана справа була розподілена на суддю Морозова С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2013р. справу №914/2105/13 було прийнято до провадження суддею Морозовим С.М. та призначено до розгляду на 06.08.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2013р. було продовжено строк вирішення спору та у зв'язку з неявкою представників позивача та відповідача у судове засідання розгляд справи відкладено до 10.09.2013р.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду м. Києва Бойко Р.В. від 10.09.2013р. у зв'язку з перебування судді Морозова С.М. у відпустці, справу №914/2105/13 було передано на розгляд судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2013р. справа №914/2105/13 була прийнята до провадження суддею Котковим О.В., розгляд справи призначено на 24.09.2013р.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва Бойко Р.В. від 16.09.2013р. у зв'язку з виходом судді Морозова С.М. з відпустки, матеріали справи №914/2105/13 було передано на розгляд судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2013р. справа №914/2105/13 була прийнята до провадження суддею Морозовим С.М., розгляд справи призначено на 24.09.2013р.

23.09.2013р. до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Департаменту економічної політики Львівської міської ради про розгляд справи за відсутності представника позивача з врахуванням позиції, викладеної у позовній заяві.

Ухвали суду направлялись на юридичну адресу відповідача, вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АВ №581965 станом на 16.08.2013р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 24 вересня 2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються функції щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з п. 4 ст. 6 Закону України «Про прокуратуру» органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

На підставі зазначених положень чинного законодавства України, заступник прокурора міста Львова звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу зі сплати пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова у розмірі 31 435,48 грн. відповідно до умов Договору про пайову участь №328 від 17.07.2012р.

17.07.2012р. між позивачем та відповідачем (замовник - за Договором) було укладено Договір про пайову участь №328 (надалі - Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і в порядку, передбаченому Договором ( п. 1.1. Договору).

Згідно п. 1.2. Договору адресою і видом об'єкта містобудування, будівництво якого здійснює замовник є м. Львів, вул. І. Пулюя, 34, 36, 38.

Відповідно до п. 2.1., 2.2. Договору відповідач зобов'язувався здійснити будівництво об'єкта містобудування відповідно до погодженої проектно-кошторисної документації з дотриманням державних будівельних норм і правил та інших нормативних вимогу терміни: початок « 01 жовтня 2012р.» завершення « 31 грудня 2016р.». Сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова у сумі 6 502 058,51 грн., в т. ч. 1-ша -2-га черга-блок А/1, блок А/2 - 1 816 567,16 грн.; 3-черга - блок В - 1 464 794,69 грн.; 4-5-6 черги - блоки С/1, С/2, С/3 - 2 634 166,08 грн.; 7-ма черга - навчально-виробничий комплекс - 586 530,58 грн.:

- 30 000,00 грн. по 31 грудня 2012р.;

- 540 000,00 грн. по 31 січня 2016р.;

- 540 000,00 грн. по 28 лютого 2016р.;

- 540 000,00 грн. по 31 березня 2016р.;

- 540 000,00 грн. по 30 квітня 2016р.;

- 540 000,00 грн. по 31 травня 2016р.;

- 540 000,00 грн. по 30 червня 2016р.;

- 540 000,00 грн. по 30 липня 2016р.;

- 540 000,00 грн. по 31 серпня 2016р.;

- 540 000,00 грн. по 30 вересня 2016р.;

- 540 000,00 грн. по 31 жовтня 2016р.;

- 540 000,00 грн. по 30 листопада 2016р.;

- 532 058,51 грн. по 31 грудня 2016р.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Зі змісту ч. ч. 3, 7 ст.179 Господарського кодексу України випливає, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Крім того, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами для окремих видів договорів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5, 6, 9 ст. 40 закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Відповідно до перехідних положень вказаного закону цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім, зокрема, частини третьої, абзацу сьомого частини дев'ятої статті 40, які набирають чинності з 1 січня 2013 року.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу №23-вих-48 від 28.01.2013р., якою просив відповідача терміново погасити заборгованість в сумі 30 000,00 грн., а вимогою №23-вих-366 від 05.04.2013р. просив сплатити пеню у розмірі 1 435,48 грн. на підставі п. 2.3. Договору. Вказані вимоги залишились без відповіді та задоволення зі сторони відповідача.

Доказів сплати пайового внеску у порядку та розмірі передбаченому п. 2.2. Договору відповідачем до матеріалів справи не надано.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача суми основного боргу зі сплати пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова у сумі 30 000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовну вимогу про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 1 171,23 грн., 30,00 грн. інфляційних витрат та 234,25 грн. 3 % річних.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

В силу ч. 1. ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 2.3. Договору у разі порушення термінів перерахування пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на цей період, від суми коштів, що підлягають перерахуванню. Розмір несплаченої частки пайового внеску замовника коригується на індекс інфляції від дати його розрахунку.

Згідно з ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011 №23/466 та лист Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997 №62-97р).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012р. №52/30).

У постанові Вищого господарського суду України №37/327 від 20.01.11р. викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як від'ємного, так і позитивного значення. Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України №40/487 від 02.02.12р. та №15/065-11 від 01.02.12р. Зокрема, в постанові ВГСУ №15/065-11 від 01.02.12р. зазначено, що за приписами ст. 625 ЦК України, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, сума пені за прострочення сплати пайового внеску за Договором складає 30 000,00 грн. (сума боргу) * 2 * 7,5% (облікова ставка НБУ) * 95 (кількість днів прострочення за період з 01.01.2013р. по 05.04.2013р.) : 365 (кількість днів у 2013р.) = 1 171,23 грн.

Сума інфляційних витрат складає 30 000,00 грн. (сума боргу) х 100,2% (індекс інфляції за січень 2013р.) * 99,9% (індекс інфляції за лютий 2013р.) - 30 000,00 грн. (сума боргу) = 29,94 грн.

Сума 3 % річних складає 30 000,00 грн. (сума боргу) * 3 % * 95 (кількість днів прострочення за період з 01.01.2013р. по 05.04.2013р.) : 365 (кількість днів у 2013р.) = 234,25 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вище викладене, позовні вимоги в справі №914/2105/13 підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача суми основного боргу в розмірі 30 000,00 грн., 1 171,23 грн. пені, 29,94 грн. інфляційних витрат, 234,25 грн. 3 % річних.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури - органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, судовий збір, пропорційно задоволеним вимогам, у розмірі 1 720,49 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діексбі Інтернешнл» (код ЄДРПОУ 34239427, адреса: бул. Лесі Українки, 15, м. Київ, 01133) на користь Департаменту економічної політики Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 34814859, адреса: пл. Ринок, 1, м. Львів, 79006) 30 000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.) суми основного боргу, 1 171,23 грн. (одну тисячу сто сімдесят одну гривню 23 коп.) пені, 29,94 грн. (двадцять дев'ять гривень 94 коп.) інфляційних витрат, 234,25 грн. (двісті тридцять чотири гривні 25 коп.) 3 % річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діексбі Інтернешнл» (код ЄДРПОУ 34239427, адреса: бул. Лесі Українки, 15, м. Київ, 01133) на користь Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 37993783, р/р 31215206783001, одержувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, код платежу 22030001) судовий збір в розмірі 1 720,49 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 49 копійок) судового збору.

4. В іншій частині в позові відмовити.

5. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.09.2013р.

Суддя С.М. Морозов