Рішення № 33850753, 23.09.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2013 р.Справа № 916/1801/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Буза К.С.

за участю представників сторін:

Від позивача: Філіпенко Н.О. (довіреність №12/12-32 від 25.12.2012 р.)

від відповідача: Баштовий В.Б. (довіреність № б/н від 02.01.2013 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Облпаливо» до відповідача Державного підприємства «Одеська залізниця» про стягнення 12503 грн. 60 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Облпаливо» 09.07.2013 р. звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства «Одеська залізниця» про стягнення 12503 грн. 60 коп. вартості нестачі вугілля.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11 липня 2013 року порушено провадження у справі № 916/1801/13 з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні 12.08.2013 р. представником відповідача подані заперечення на позовну заяву, відповідно до змісту якого ДП «Одеська залізниця» не визнає поданий позов в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.08.2013 р., 23.08.2013 р., 28.08.2013 р.,16.09.2013 р. у відповідності до вимог ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 23.08.2013 р., 28.08.2013 р.,16.09.2013 р. та 23.09.2013 р. відповідно, а також продовжено строк розгляду справи в порядку ст. 69 ГПК України на 15 днів.

23.09.2013 року після повернення з нарадчої кімнаті, відповідно до ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі № 916/1801/13.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

10 січня 2011 р. між ПрАТ "Виробниче об`єднання "Облпаливо" (надалі - покупець) та ПП "КАМТОПСЕРВІС" (надалі - постачальник) укладено договір постачання вугільної продукції №3, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію в асортименті, в об'ємі, узгодженим сторонами у відповідних специфікаціях, а покупець зобов'язується належним чином прийняти продукцію та своєчасно провести її оплату на умовах, передбачених договором. Специфікації, підписані уповноваженими представниками сторін, є невід'ємними частинами даного договору.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що вартість на продукцію, яка постачається даним договором, встановлюється в національній валюті України та здійснюється у відповідних специфікаціях. Вартість встановлюється на умовах FCA - франко -перевізник відповідно „ІНКОТЕРМС" в редакції 2000 року.

Відповідно до п. 5.2 договору, загальна сума даного договору визначається вартістю фактично відвантаженої постачальником продукції.

На підставі укладеного позивачем 10.01.2011р. з ПП "КАМТОПСЕРВІС" договору поставки вугільної продукції №3, відправник ТОВ «ПІК «Інтерком» 08.03.2013 р. . зі станції відправлення Красний Луч Донецької залізниці відправив на адресу позивача по залізничній накладній №48520795 від 08.03.2013 р. в вагоні № 67150722 вугілля Антрацит у кількості 69 000 кг.

Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що антрацит завантажений у вагон навалом засобами вантажовідправника, нижче бортів, у вологому стані.

Відповідно до акту про технічний стан вагону, складеного на станції Кремідівка Одеської залізниці №1 від 21.03.13р., відповідно якого внаслідок огляду пред'явленого вагона №67150722 встановлено, що вагон технічно справний та згідно висновку про можливість втрати, псування вантажу вказано, що вагон не підготовлено вантажовідправником до перевезення сипучих вантажів.

Згідно акту загальної форми станції Кремидівка Одеської залізниці №8 від 21.03.13 р. після огляду вагону №67150722 встановлено, що при прибутті потягу№5972 інд.№4009-042-4010 о 02.40 виявлено в даному вагоні над 1 та 2 люками ліворуч по ходу поглиблення вантажу розміром 3000х200х1500 мм., провисання 2-го люку, наявність щілини розміром 1200х60 мм., щілина ущільнена дошкою.

Також, акт загальної форми станції Кремидівка Одеської залізниці №9 від 21.03.13 р. складений у зв'язку з тим, що при отриманні заявки від вантажотримувача ПрАТ «ВО «Облпаливо» на комісійне переважування вантажу у вагоні №67150722, заявнику було вказано, що таке переважування було неможливо зробити у зв'язку з відсутністю як на станції Кремидівка, так і на близьких станціях вагонних ваг.

Згідно акту загальної форми станції Кремидівка Одеської залізниці №10 від 21.03.13 р., представник вантажоотримувача ПрАТ «ВО «Облпаливо» Кирик В.В. відмовився від підпису в акті загальної форми №9 та в пам'ятках форми ГУ-45 на подачу та прибирання вагону.

Згідно акту загальної форми станції Кремидівка Одеської залізниці №11 від 23.03.13 р. після огляду вагону №67150722 встановлено, що зазначений вагон після вигрузки вантажоотримувачем ПрАТ «ВО «Облпаливо» не ушкоджений, зачинений, зачищений та приведений в транспортний стан.

В позовній заяві ПрАТ «ВО «Облпаливо» зазначає, що на станцію призначення Кремідівка Одеської залізниці 21 березня 2013 року вагон №67150722 прибув з вантажем - вугілля кам'яне марки АМ (13-25), одержувачем якого є ПрАТ "ВО"Облпаливо", з ознаками недостачі вугілля у великій кількості.

Позивач вказує, що приймаючи вантаж, представник одержувача зобов'язаний перевірити, чи забезпечене його збереження під час перевезення. При виявленні порушень, представник одержувача зобов'язаний вимагати оформлення і видання йому комерційного акта.

Отже, виявлена при перевезенні вантажу недостача у вагоні №67150722 в розмірі 10600 кг. обумовило звернення Приватного акціонерного товариства "Виробниче об`єднання "Облпаливо" з даним позовом, з метою стягнення вартості нестачі вантажу.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

При цьому, в силу вимог ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.307 Господарського кодексу України, ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між ТОВ «ПІК «Інтерком» (відправник), і ДП "Одеська залізниця" (перевізник) договору перевезення вантажу на користь ПрАТ „Виробниче обєднання „Облпаливо" (вантажоодержувач).

Згідно з п. «Б» ч. 2 ст. 130 Статуту залізниць право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають у разі нестачі, псування або пошкодження вантажу одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до накладної №48520795 завантаження вантажу проводилось засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено масу вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці.

Вагон №67150722 по відправці Красний Луч - Кремидівка №48620795, вантаж антрацит, на станцію Кремидівка прибув 21.03.2013 у складі поїзда № 5972 о 02 год. 40

хв.

При огляді вагону виявлено, що над 1 та 2 люками з лівого боку за рухом поїзду є поглиблення розміром 3000x2000x1500 мм, провисання другого люку, щілина 1200x60 мм закладена дошкою. На виявлені обставини складені акт про технічний стан вагона № 1 від 21.03.2013, акт загальної форми № 8 від 21.03.2013.

Згідно акту про технічний стан вагона (контейнера) №1 від 21.03.2013 вагон технічно справний, але вантажовідправником не підготовлений до перевезення насипного

вантажу.

Представник ЕР АТ ВО «Облпаливо» від прийому вантажу відмовився і надав заявку на переваження вагону №67150722.

У зв'язку з відсутністю ваг по станції Кремидівка, представнику вантажоодержувача було запропоновано провести комісійне переваження на станції Одеса-Товарна (найближча станція на якої є ваги), на що складено акт загальної форми №9 від 21.03.2013. Представник вантажоодержувача від переваження вагону на станції Одеса-Товарна та від підписання акта загальної форми відмовився. Також представник вантажоодержувача відмовився від підписання пам'ятки на подавання та забирання вагону у зв'язку з чим складено акт загальної форми № 11 від 23.03.2013.

21.03.2013 р. представником ПРАТ "ВО"ОБЛПАЛИВО" було написано заяву на ім'я начальника станції Кремидівка з вимогою провести переважування вагона та скласти комерційний акт.

Статтею 52 Статуту залізниць України та п. 12 Правил видачі вантажів встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу (для вантажів у контейнерах) лише у разі прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій. У решті випадків вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули у справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами відправника, а також без ознак нестачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або у критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами, видаються без перевірки їх кількості і стану.

Так представник вантажоодержувача відмовився від комісійного переважування на станції, яку обладнано необхідними для зважування вагами а згодом 23.03.2013 представником ПРАТ «ВО «ОБЛПАЛИВО» Філіпенко Н.О. було подано заявку про забезпечення присутності робітника станції Кремидівка для комісійного вивантаження вагону вугілля. Тобто таким чином комісійне вивантаження вагону повинне було проходити без перевірки маси вантажу в порушення ст. 52 Статуту залізниць України та п. 12 Правил видачі вантажів

Вказана заявка на комісійне переваження вагону №67150722 подана лише 23.03.2013 р. тобто за два дні після прибуття вантажу та подавання вагонів під вивантаження, що підтверджується актами загальної форми №8, 9, 10, актом про технічний стан вагона №1, та пам'яткою про подавання вагону форми ГУ-45 від 21.03.2012 року, що є порушенням Розділу 8 п. 23 «Правил видачі вантажів», а саме «Вимога щодо перевірки маси вантажу у вагонах, що подаються на під'їзну колію, може бути заявлена в момент приймання вагонів, у пункті встановленому договором».

Таким чином дії начальника станції Кремидівка щодо відмови від складання комерційного акту були регламентовані ст. 52 «Статуту залізниць України», п. 12 Розділу 8 «Правил видачі вантажів», п. 2 Розділу 28 «Правил складання актів» .

23.03.2012 року за заявою вантажоодержувача Одеською регіональною торгово-промисловою палатою було проведено експертизу, за результатами якої було складено акт №УТЕ-521.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року N04-5/601, відповідно до статті 53 Статуту залізниць України, пункту 30 Правил видачі вантажів, у разі потреби встановлення розміру або причини нестачі, псування або пошкодження вантажу і суми, на яку знижено його вартість, експертиза провадиться в присутності начальника станції, його заступника або іншого уповноваженого начальником станції працівника залізниці.

Всупереч цієї законодавчої норми, вказаний акт експертизи був складений без присутності представника залізниці.

Також, залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у вагон здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 Цивільного кодексу України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення.

Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082.

При цьому, в силу вимог ч.1 ст.918 Цивільного кодексу України, завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно до ст. 31 Статуту залізниць України, придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.

Відповідно до ст.32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Із залізничної накладної №48520795 вбачається, що вантаж розміщувався і закріплювався вантажовідправником відповідно до п. 3, 4, 8 глави 1 Додатку 14 СМГС.

Згідно до акту загальної форми №8 від 21.03.2013 вагону виявлено, що над 1 та 2 люками з лівого боку за рухом поїзду є поглиблення розміром 3000x2000x1500 мм, провисання другого люку, щілина 1200x60 мм закладена дошкою.

Про виявлені обставини складені акт про технічний стан вагона № 1 від 21.03.2013, згідно якого вагон технічно справний не підготовлений вантажовідправником до перевезення сипучих вантажів.

На підставі вищезазначеного акту загальної форми, суд дійшов висновку, що вантажовідправником були порушені вимоги ст. 31, 32 Статуту залізниць України, а саме: згідно 31 ст. Статуту залізниць України та п. 5 та 6 „Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу", при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, вантажовідправник перед завантаженням вантажу у вагон повинен визначити придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні та усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу. Придатність вагону для перевезення вантажу в комерційному відношенні в даному випадку визначається відправником, так як завантаження здійснювалося його засобами.

При цьому ч.1 ст. 917 Цивільного кодексу України передбачено, що відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.

Відповідно до ст.110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, зокрема, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Як свідчать матеріали справи, при перевезенні вантажу залізницею складені акти та акти загальної форми та акти про технічний стан вагону, в яких встановлені обставини щодо недостачі вантажу, а також обставини щодо наявності воронкоподібних поглиблень у вантажі, щілин між люками, які могли бути причиною втрати вантажу.

Згідно Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" параграф 3 „Відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу" п.3.9 (з усіма змінами та доповненнями), у випадках, коли під завантаженням поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника.

З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про наявності порушень з боку вантажовідправника при здійсненні перевезення спірного вантажу у вагоні №67150722, та про відсутність підстав для покладення відповідальності за нестачу вантажу на залізницю, оскільки встановлені несправності вагону у комерційному відношенні не мали прихований характер, могли бути виявлені вантажовідправником при подачі вагона під завантаження, який не відмовився від використання цього вагону та не вжив додаткових заходів щодо підготовки вагону для перевезення насипного вантажу.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Облпаливо» до відповідача Державного підприємства «Одеська залізниця» про стягнення 12503 грн. 60 коп. - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 30.09.2013 року.

Суддя Зайцев Ю.О.