Рішення № 33850643, 30.09.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

Дата ухвалення
30.09.2013
Номер справи
904/5869/13
Номер документу
33850643
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.09.13р. Справа № 904/5869/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго", м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА", м. Дніпропетровськ

про стягнення 53 040,00 грн.

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

Від позивача: Дубовик В.В., довіреність № 2 від 02.01.2013 р.; Яровенко О.М., довіреність № 27 від 16.09.2013 р.

Від відповідача: Гільбурд Р.Ю., дов. №121 від 29.08.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «Сумитеплоенерго» звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ «Інтерпайп Україна» 53 040,00 грн. за поставку товару неналежної якості.

Свій позов обґрунтовує тим, що при під час обробки отриманих від відповідача та оплачених труб, були виявлені приховані дефекти та встановлено, що труби не відповідають вимогам ДСТУ. На підставі викладеного позивач направив відповідачу претензію з вимогою про заміну неякісної продукції.

У зв'язку з відмовою ТОВ «Інтерпайп Україна» виконати вимоги претензії позивач звернувся до суду з позовом про стягнення грошових коштів.

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позов зазначив, що при складанні Акту приймання продукції за якістю представникам відповідача були надані труби, які піддавались обробці та, крім того, їх неможливо було ідентифікувати у зв'язку з відсутністю супровідних документів (бирок).

Відповідач заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніко-Тьюб".

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Оскільки відповідач не навів доказів того, що прийняття рішення у справі може вплинути на права або обов'язки ТОВ «Ніко-Тьюб», суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача, у зв'язку з чим зазначене клопотання підлягає відхиленню.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався з 12.08.2013р. до 02.09.2013р., 02.09.2013р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 17.09.2013р., 17.09.2013р. розгляд справи відкладався до 30.09.2013р.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.

В судовому засіданні 30.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.05.2013р. згідно товарно-транспортної накладної серії 000043 ТОВ «Інтерпайп Україна» (далі - постачальник, відповідач) поставило ТОВ «Сумитеплоенерго» (далі - покупець, позивач) товар - труби 83х4 в кількості 5,525 т на суму 53 4040,00 грн.

Відповідач платіжними дорученнями від 30.04.13р № 100 та від 20.05.13р. №2413 сплатив за поставку труби грошові кошти на загальну суму 53 040,00 грн.

Як зазначає в позові позивач, під час поставки вищезазначених труб ним було виявлено невідповідність товару п.5 ДСТУ 8732-78, про що складено протокол обстеження труб від 27.05.13р.(а.с.12).

Згідно даного протоколу при прийманні товару труби були про скановані, в результаті чого виявлено наступні дефекти:

1. Множинні подовжні ризики на внутрішній поверхні по всій довжині труб, які привели до зміни товщини стінки труби за межі мінусових відхилень до -3 мм, що не відповідає вимогам п.5 ДСТУ 8732-78;

2. При обстеженні способом сканування ультразвуковим товщиноміром були виявлені зміни по товщині труб у бік мінусових відхилень.

У зв'язку з викладеним позивач направив відповідачу листа № 1892 від 31.05.13р. для направлення представника постачальника щодо вирішення питання виявленого прихованого дефекту труб.

12.06.13р. за участю представника ТОВ «Інтерпайп Україна» складений Акт приймання продукції за якістю, відповідно до якого приймальною комісією встановлено, що труби не відповідають ДСТУ 8732-78 та 8731-74 і не можуть бути застосовані за призначенням (а.с.15-16).

Зазначений Акт підписаний представниками відповідача з особливою думкою, а саме, представники ТОВ «Інтерпайп Україна» зазначили, що огляд труб був проведений після їх порізу, загин та нанесення фаски і зварювання.

При огляді труб було неможливо провести їх ідентифікацію, оскільки відсутні супровідні документи на зазначені труби (бирки) (а.с.17).

12.07.13р. позивач направив відповідачу претензію в якій вимагав провести заміну труб 83х4 в кількості 5, 525т протягом 14 календарних днів з моменту отримання претензії.

Оскільки відповідач на претензію не відповів, заміну неякісного товару не провів, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів, сплачених за неякісний товар.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог на підставі наступного.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів ч1. ст.181 Господарського кодексу України передбачено, що договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Відповідно до п.п.1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно п.1 ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч.1 ст. 207 ЦК України).

На підставі викладеного суд вважає, що між сторонами відповідно до ст. 184 ГК України у спрощеній формі був укладений договір на поставку труб.

Згідно ч.2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положення ч. 1 ст. 509 ЦК України зазначають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 673 ЦК України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст.268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського кодексу України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.675 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Відповідно п.1 ст.678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

- пропорційного зменшення ціни;

- безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

- відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Приписами ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом (ч. 4 ст. 678 Цивільного кодексу України).

Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів (ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України).

Отже, необхідною умовою для задоволення позовних вимог про стягнення штрафу за поставку неясного товару є не тільки пред'явлення такого позову протягом 6 - місячного строку з дня встановлення покупцем недоліків поставлених товарів, а й виявлення цих недоліків у встановленому порядку.

В силу статті 687 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам. Обов'язок перевіряти кількість, асортимент, якість, комплектність, тару та (або) упаковку товару (випробовування, аналіз, огляд тощо) може бути покладений на продавця відповідно до договору купівлі-продажу, актів цивільного законодавства та нормативно-правових актів з питань стандартизації. У цьому разі продавець повинен на вимогу покупця надати йому докази проведення такої перевірки. Перевірка додержання умов договору купівлі-продажу щодо предмета договору продавцем і покупцем має здійснюватися на одних і тих самих умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991р. "Про порядок дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" (1545-12) передбачено, що до прийняття відповідних актів України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Таким чином, і, оскільки у ст. 271 Господарського кодексу України передбачено, що Кабінет Міністрів України відповідно до вимог цього кодексу та інших законів затверджує Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання, однак вказані документи ще не прийняті, при вирішенні спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів господарським судам згідно Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.11.1993р. N 01-6/1205 (з наступними змінами) необхідно керуватися Положеннями про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання, стандартами, іншою обов'язковою для сторін нормативно-технічною документацією, Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (П-6) та якістю ( П-7), а також договором.

Враховуючи, що умовами договору порядок приймання продукції за якістю не встановлено, до даних правовідносин слід застосовувати умови прийняття продукції за якістю, визначені Інструкцією П-7.

До обов'язків підприємства - одержувача належить створення умов для правильного і своєчасного приймання продукції, при яких забезпечувалось збереження та запобігання недостач і розкрадань продукції, а також забезпечення точного визначення кількості продукції, що надійшла (п.11 Інструкції №П-7).

Відповідно до п. 16 Інструкції № П-7 при виявленні невідповідності якості продукції, що надійшла, вимогам, зокрема, стандартів або даним, зазначеним у супровідних документах, що підтверджують якість продукції, одержувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості в умовах, що запобігають погіршенню її якості та змішуванню з іншою однорідною продукцією.

Відповідно до п.п. и) п. 29 Інструкції № П-7 в акті про фактичну якість продукції має бути зазначено умови зберігання продукції на складі отримувача до складання акта.

Акт має бути складений в день закінчення приймання продукції за якістю і комплектності. В цьому акті має бути зазначено, в тому числі висновок про характер виявлених недоліків та причину їх виникнення ( п.п. ф) п.29 Інструкції П-7).

Абзацом третім пункту 30 Інструкції № П-7 встановлено таке: якщо між виготовлювачем і одержувачем виникнуть розбіжності про характер виявлених дефектів і причини їх виникнення, то для визначення якості продукції одержувач зобов'язаний запросити експерта бюро товарних експертиз, представника відповідної інспекції з якості або іншої компетентної організації.

Враховуючи викладене та заперечення відповідача при складанні Акту приймання продукції за якістю, позивач повинен був запросити експерта бюро товарних експертиз, представника відповідної інспекції з якості або іншої компетентної організації, чого останнім зроблено не було, а висновки осіб, що здійснювали перевірку, не є висновками спеціалістів компетентних організацій (експертними висновками).

Крім того, позивачем не зазначено яким саме прибором проводилась перевірка, чи сертифікований цей прибор та чи проходив він відповідні повірки.

Не зазначено у Акті й умови зберігання продукції на складі всупереч приписам п.16 Інструкції № П-7.

Враховуючи викладене, Акт про приймання продукції за якістю від 12.06.2013р. складений з порушенням вимог Інструкції П-7 та не може бути доказом належного приймання продукції за якістю.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Між тим, відповідних доказів, щодо проведення перевірки якості товару у порядку передбаченому вищенаведеними положеннями договору та Інструкції П-7, позивачем суду не надано, отже суд вважає, що позивачем не використане його право здійснити перевірку якості товару відповідно до норм чинного законодавства.

Враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності, як того вимагає ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, наведені приписи законодавства, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

У зв'язку з викладеним, суд не вбачає підстав для задоволення клопотань відповідача про залучення до участі у справі представників завода-виробника в якості третьої особи без самостійних вимог на боці відповідача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти позивача.

Керуючись Інструкцією про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю П-7, ст.ст. 181, 268, 269, 271 Господарського кодексу України, ст.ст. 265, 525, 526, 662, 673, 675,678, 687 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 02.10.2013р.

Часті запитання

Який тип судового документу № 33850643 ?

Документ № 33850643 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 33850643 ?

Дата ухвалення - 30.09.2013

Яка форма судочинства по судовому документу № 33850643 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 33850643 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 33850643, Господарський суд Дніпропетровської області

Судове рішення № 33850643, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 30.09.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 33850643 відноситься до справи № 904/5869/13

Це рішення відноситься до справи № 904/5869/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 33850636
Наступний документ : 33850648