Рішення № 33850598, 24.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/13627/13 24.09.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОНА-УКРАЇНА", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елко Пак", м. Київ

про стягнення 71 868,60 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники :

Від позивача не з'явився

Від відповідача Ковальчук-Відьмук В.М. - пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 71 868,60 грн. заборгованості за поставлені товарно-матеріальні цінності, посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2013р. порушено провадження у справі № 910/13627/13 та розгляд справи призначено на 05.09.2013р.

04.09.2013р. від позивача надійшли письмові пояснення та витребувані судом документи. Позивач зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі - 55 434,20 грн., у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості.

05.09.2013р. від відповідача надійшли документи на виконання ухвали суду від 22.07.2013р. та клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2013р. розгляд справи було відкладено на 17.09.2013р., у зв'язку з неявкою представників відповідача.

В судовому засіданні 17.09.2013р. представник відповідача подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів. Також, представник відповідача заявив про намір укласти мирову угоду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013р. розгляд справи було відкладено на 24.09.2013р., у зв'язку з неявкою представників позивача, та продовжено строк вирішення спору, відповідно до ст. 69 ГПК України, за клопотанням представника відповідача.

Позивач, який належним чином був повідомлений, в судове засідання не з'явився, представників в судове засідання не направив.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87, Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

До матеріалів справи долучено рекомендоване повідомлення, що підтверджує отримання 23.09.2013р. позивачем ухвали суду від 17.09.2013р.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.09.2013р. подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії платіжного доручення, що підтверджує часткову сплату заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2013р. було припинено провадження у справі в частині стягнення грошових коштів у розмірі - 20 000 грн.

Представник відповідача відзив на позовну заяву не надав та по суті позовних вимог не заперечував.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 24.09.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами було досягнуто усної домовленості, відповідно до якої позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, а останній зобов'язався прийняти його та оплатити.

В період з 19 липня 2011 року по 15 листопада 2012 р. позивач поставив відповідачу товарно-матеріальні цінності на загальну суму 625 346,22 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними та не заперечується відповідачем. Видаткові накладні підписані повноважними представниками та скріплені печатками без зауважень.

В свою чергу, відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару у розмірі - 543 566,46 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками по рахунку.

19.03.2013р. сторонами було підписано Акт звірки взаємних розрахунків, у відповідності до якого заборгованість відповідача станом на 19.03.2013р. становила 86 779,76 грн.

Після підписання зазначеного Акту звірки, відповідач частково погасив заборгованість в загальній сумі - 14 911,16 грн., що підтверджується банківськими виписками: за 28.03.2013р. на суму 2 000 грн.; 08.04.2013 р. на суму 3 000 грн.;27.05.2013 р. на суму 2 000 грн.; 31.05.2013р. на суму 1 911,16 грн.; 05.06.2013р. на суму 2 000 грн.; 12.06.2013р. на суму 2 000 грн.; 17.06.2013р. на суму 2 000 грн.

Таким чином, станом на 16.07.2013 року заборгованість відповідача перед позивачем за поставлені товарно-матеріальні цінності становила - 71 868,60 грн.

Позивач направив відповідачу Вимогу № 30/04-13 від 30.04.2013р. щодо оплати товару. Факт направлення вимоги, підтверджується поштовою квитанцією - чеком від 30.04.2013р. Зазначена вимога була отримана відповідачем 14.05.2013р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Після порушення провадження відповідач частково погасив борг, в результаті чого, позивач зменшив позовні вимоги, подавши відповідне клопотання (від 04.09.2013р.) та просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі - 55 434,20 грн.

В подальшому відповідач продовжував погашати заборгованість та перерахував позивачу 20 000 грн. (16.09.2013р. - 10 000 грн. та 24.09.2013р. - 10 000 грн.)., що підтверджується платіжними дорученнями № 7434 від 16.09.2013р. та № 583 від 24.09.2013р.

Враховуючи часткове погашення заборгованості відповідачем, судом було припинено провадження в частині стягнення 20 000 грн., про що винесено відповідну ухвалу від 24.09.2013р.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар складає - 35 434,20 грн.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Відповідно ч. 5 ст. 265 Господарського кодексу України поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 173 ГК України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та, у зв'язку з припиненням провадження у справі щодо суми боргу у розмірі - 20 000 грн., позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме, в частині стягнення - 35 434,20 грн.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛКО ПАК» (04073, м. Київ, проспект Московський, б. 8, код ЄДРПОУ 33056469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОНА-УКРАЇНА» (04078, м. Київ, вул. Полкова, 55, к. 133, код ЄДРПОУ 33304149), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 35 434 (тридцять п'ять тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 20 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 01 жовтня 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук