ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
РIШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01.10.2013 Справа № 901/2774/13За позовом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Житомирської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, м. Житомир
до відповідача Фізичної особи-підприємця Бурєнкова Володимира Євгенійовича, м.Сімферополь
про стягнення 26 555,32 грн.
Суддя С.О. Лукачов
Представники:
Від позивача - Воробйова Н.В., довіреність № 3628/9 від 30.08.2013 р., представник.
Від відповідача - Бурєнков В.Є., паспорт ЕС 088053 від 20.06.1996 р.
Суть спору: Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Житомирської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Бурєнкова Володимира Євгенійовича про стягнення 25 200,00 грн. - основної заборгованості, 2 022,80 грн. - штрафу, 332,52 грн. - річних.
Ухвалою від 09.09.2013 суд прийняв заяву про зменшення позовних вимог, у якій позивач просить: стягнути з відповідача 24 700,00 грн. - основного боргу, 2 022,80 - штрафу, 332,52 грн. - річних.
01.10.2013 р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, у якій просить: стягнути з відповідача 24 200,00 грн. - основного боргу, 2 022,80 грн. - штрафу, та 332,52 грн. - 3% річних. Суд прийняв заяву до розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору № 1302 від 28.11.2012 р. в частині поставки товару та не повернув сплачені позивачем кошти.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, однак усно пояснив, що визнає суму заборгованості у розмірі 24 200,00 грн., проте заперечує проти нарахування штрафу та 3 % річних, у зв'язку з визнанням боргу та його частковою сплатою.
Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд -
встановив:
15 лютого 2013 року між Фізичною особою - підприємцем Бурєнковим Володимиром Євгеновичем (Постачальник) та Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Житомирської філії Концерну РРТ (Покупець) був укладений договір постачання № 14 (а.с. 12-13).
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник приймає на себе обов'язки перед Покупцем по постачанню радіоелектронних компонентів та виробів згідно сплачених Покупцем рахунків, котрі є одночасно специфікацією до договору та його невід'ємною частиною.
Розділом 3 договору визначена вартість продукції та порядок розрахунку, відповідно до нього продукція постачається на умовах 100 % передплати, згідно із виставленим рахунком, після узгодження вартості з покупцем. По домовленості, можлива поставка з послідуючою оплатою.
Постачальник поставляє продукцію протягом десяти робочих днів після одержання передплати на його рахунок, крім виробів, що постачаються по імпорту, на які термін поставки буде вказаний у рахунку на передплату (п. 4.1).
Так на підставі рахунку № 17 від 08.02.2013 позивачем було перераховано кошти відповідачу у розмірі 29 200,00 грн. що підтверджується платіжним дорученням № 208 від 28.02.2013 (а.с. 15-16).
Проте в порушення зобов'язань за договором відповідач не поставив товар, у зв'язку з чим на його адресу була направлена претензія № 2 від 24.05.2013 р., з вимогою повернути сплачені кошти та штраф за невиконання договірних зобов'язань. Дана претензія залишена відповідачем без відповіді, а кошти в повному обсязі не повернуті.
Відповідачем частково перераховані кошти, а саме платіжним дорученням № @2PL693095 від 04.06.2013 у розмірі 4 000,00 грн., платіжним дорученням №SK11500198 від 20.08.2013 у розмірі 500,00 грн. та платіжним дорученням № @2PL024619 від 18.09.2013 р. у розмірі 500,00 грн., сього повернуто коштів 5 000,00 грн.
У зв'язку з чим, за відповідачем склалась заборгованість у розмірі 24 200,00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.03.2013-26.09.2013 (а.с. 39), підписаним сторонами та скріпленим печатками.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 24 200,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути штраф у розмірі 2 022,80 грн. за період 18.03.2013 по 12.08.2013.
Відповідно до п. 6.2 договору, у разі порушення постачальником пункту 4 цього договору він сплачує покупцю штраф у розмірі 0,05 % від вартості непоставленої продукції за кожний день прострочення, але не більше 10 % від вартості цієї продукції.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 18.03.2013 по 12.08.2013 у розмірі 332,52 грн.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором абозаконом.
Враховуючи те, що відповідач прострочив виконання зобов'язання, суд визнає вимоги позивача щодо нарахування штрафу у розмірі 2 022,80 грн. та 3 % річних у розмірі 332,52грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Відповідач не представив суду належних доказів відсутності з його боку заборгованості, у зв'язку з чим зменшені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50 грн., покладаються судом на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бурєнкова Володимира Євгеновича (ідентифікаційний номер 1946913274) на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (код ЄДРПО України 01190043) в особі Житомирської філії Концерну РРТ (код ЄДРПО України 34926630) 24 200,00 грн. - основного боргу, 2 022,80 грн. - штрафу, 332,52 грн. - 3% річних та судовий збір у розмірі 1 720,50 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 01.10.2013р.
Повне рішення складено - 02.10.2013р.
Суддя С.О. Лукачов
Судове рішення № 33850554, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 01.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 901/2774/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: