Ухвала суду № 33850241, 01.10.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

01 жовтня 2013 р. Справа № 902/577/13

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С.С.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,

розглянувши в приміщенні суду заяву товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кредо" про розстрочку виконання рішення суду у справі

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс" (код ЄДРПОУ 33500195, 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11)

до: товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кредо" (код ЄДРПОУ 13330414, 21036, м. Вінниця, вул. Максимовича, 43-Б)

про стягнення 252499,90 грн. залишку безпроцентної цільової позики

представники сторін не з'явилися

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Вінницької області від 21.05.2013 року у справі № 902/577/13 повністю задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс" до товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Кредо" та вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 252 499,90 грн. залишку безпроцентної цільової позики та 5050,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Після набрання вказаним рішенням законної на його виконання судом видано наказ від 04.06.2013 року.

Разом з тим, відповідач не погоджуючись із зазначеним вище рішенням суду звернувся із апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.07.2013 року, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 21.05.2013 року в справі № 902/577/13 - без змін.

16.08.2013 року до суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Кредо" б/н від 16.08.2013 року про розстрочку виконання рішення суду у даній справі, яка мотивована наступним.

За рішеннями господарського суду Вінницької області у справах № 902/574/13, 902/575/13, 902/576/13 та 902/577/13 загальна сума стягнутих коштів з відповідача на користь позивача становить 605 314,26 грн..

Наведена сума коштів для ТОВ "Кредо" є значною, в зв'язку з чим сплата її одним платежем є неможливою.

Разом з тим, ТОВ Фірма "Кредо" не відмовляється від виконання відповідних рішень та пропонувало ТОВ "ТНК-ВР Коммерс" виконання їх в добровільному порядку протягом одного року, шляхом сплати до 15 числа кожного місяця по 90 442,86 грн..

Зокрема, на адресу ТОВ "ТНК-ВР Коммерс" за № 174 від 24 липня 2013 року -направлено лист відповідного змісту, який отримано адресатом 26 липня 2013 року, що підтверджується скан-копією накладної (експедиторської розписки).

Відповідь на даний лист заявником не отримано, в зв'язку з чим позиція стягувача стосовно даного питання залишається незрозумілою.

Також відповідач зазначає, що в провадженні Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції перебуває виконавче провадження № 38955193, відкрите постановою від 19.07.2013 року за судовим наказом № 902/574/13 із строком добровільного виконання рішення суду до 26.07.2013 року та виконавче провадження № 38518871, відкрите постановою від 19.06.2013 року за судовим наказом 902/577/13 на суму 257549,90 грн..

Дана обставина вказує на можливість вжиття державним виконавцем заходів для примусового виконання рішень суду та відсутність можливості очікувати від позивача відповіді на направлений заявником лист та необхідність звернення до суду із даною заявою.

Погашення заборгованості частинами, не вдаючись до примусового його виконання органами державної виконавчої служби, є реальним з урахуванням грошового обігу ТОВ "Кредо" та специфіки його роботи.

Доказом стабільної роботи підприємства, що дозволяє щомісячно, без затримок здійснювати погашення заборгованості є довідка відділення "Вінницька регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" 12 липня 2013 року № 172/111 про обороти за період з 01.01.2013 по 30.06.2013 року.

Разом з тим, із сум залишків на рахунку підприємства вбачається неможливість виконання рішень судів без розстрочення такого виконання, оскільки останнє призведе до банкрутства підприємства.

Таким чином, при значному обсязі оборотних коштів, реального залишку на рахунку товариства недостатньо для сплати 605 314,26 в короткий проміжок часу.

В розрізі наведеного відповідач звертає увагу, що стягнення заборгованості в примусовому порядку із застосуванням заходів передбачених приписами Закону України "Про виконавче провадження" повністю блокує роботу підприємства, а відтак зупинить стабільне надходження коштів.

Арешт рахунків зробить неможливим розрахунок із працівниками товариства, постачальниками електроенергії та інших комунальних ресурсів, а також за паливо, реалізація якого є основним джерелом доходу підприємства.

Наведене спричинить як неможливість розрахунку за даною заборгованістю, так неможливість сплати за поточними витратами, що зумовить зростання нових боргів.

Майно, яке можливо реалізувати в рахунок погашення заборгованості на підприємстві відсутнє.

Автозаправочні комплекси ТОВ Фірма "Кредо" використовує на умовах оренди у ТОВ "МВН". Інше майно у товариства також відсутнє.

На сьогоднішній день ТОВ Фірма "Кредо" здійснено перерахування першої частини коштів у розмірі 50 000 грн., що потверджується копією платіжного доручення.

З огляду на викладене, відповідач просить розстрочити виконання рішення суду у справі № 902/577/13 від 21.05.2013 року на 12 місяців рівними частинами у розмірі 21462,49 грн. до 15 числа кожного місяця, починаючи з вересня 2013 року.

Ухвалою суду від 19.08.2013 року відкладено вирішення питання про прийняття вказаної вище заяви до повернення справи № 902/577/13 до господарського суду Вінницької області.

Після надходження даної справи 12.09.2013 року до суду, ухвалою від 16.09.2013 року зазначену заяву відповідача призначено до розгляду на 01.10.2013 року.

27.09.2013 року від позивача до суду надійшло письмове пояснення згідно якого останній змінив найменування на ТОВ "РН Коммерс" та заперечує щодо задоволення заяви відповідача з таких підстав.

Відповідачем не додано доказів того, що виконання рішення одним платежем призведе до негативних наслідків для відповідача. Згідно наданих до заяви доказів, щомісяця на рахунку відповідача проходить обіг близько 3 000 000,00 грн. При цьому, витрати відповідача становлять приблизно таку ж суму, а залишки на рахунку щомісяця складають близько 100 000,00 грн..

Також відповідачем до власної заяви не додано жодного підтверджуючого документу, виданих уповноваженими органами, щодо відсутності у власності відповідача транспортних засобів, нерухомого майна, земельних ділянок. Таким чином, немає підстав вважати, що у власності відповідача немає майна, за рахунок якого можливо виконати вищезазначене рішення суду.

Що стосується фінансової звітності, наданої відповідачем, із вказаних документів вбачається, що дебіторська заборгованість в обліку відповідача відображена в розмірі близько 6 000 000,00 грн., тобто це ті кошти відповідача, які йому винні інші особи. При цьому відповідачем не додано до власної заяви жодного доказу, що підтверджує неможливість стягнення вказаної суми дебіторської заборгованості як то позовні заяви, рішення суду, тощо.

Із заяви не вбачається, що виконання рішення господарського суду Вінницької області призведе до негативних наслідків для відповідача, до заяви не додано відповідних підтверджуючих документів, а як наслідок всі твердження відповідача щодо скрутної фінансової ситуації є безпідставними. Крім того, відповідачу ще у 2012 році було відомо про необхідність повернути позивачу відповідну суму, яка визначена у рішенні господарського суду.

Також позивач у поясненні зазначає, що за перше півріччя 2013 року загальний збиток ТОВ "РН Коммерс" склав 173 268 000,00fs117"> грн. Окрім цього, загальна кредиторська заборгованість позивача складає 75 843 000,00 грн., при цьому довгострокові зобов'язання Позивача (кредит) взагалі складає 2 144 922 000,00 ONT>грн. Фактично, діяльність позивача є збитковою, при цьому збитки позивача значно перевищують збитки відповідача, а тому оцінюючи фінансовий стан сторін, можна прийти до висновку, що фінансовий стан позивача не є пріоритетним і тому вказівки відповідача щодо незадовільного фінансового стану повинні оцінюватись критично, оскільки фінансовий стан позивача є більш негативним.

При цьому, відповідачем не доведено реальної та наявної загрози власного банкрутства, а відсутність коштів на рахунках та майна у відповідача спростована, оскільки до заяви додано документи, що підтверджують наявність грошових коштів і основних засобів, при цьому відсутності іншого майна (транспортних засобів, нерухомого майна, в тому числі земельних ділянок) відповідачем не доведено.

З огляду на викладене, позивач просить суд відмовити у задоволенні заяви ТОВ фірма "Кредо" про розстрочку виконання рішення суду.

Позивач також звертає увагу на те, що ухвалами господарського суду Вінницької області від 04.09.2013 року у справах № 902/576/13 та № 902/575/13 було відмовлено в задоволенні заяв про розстрочку відповідних рішень суду.

На визначену дату 01.10.2013 року в судове засідання представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду заяви позивач та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення вх. № 08-65/8129/2013 від 25.09.2013 року та вх. 08-65/8137/2013 від 25.09.2013 року.

Відсутність представників позивача та відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду заяви по суті, що не суперечить приписам ст. 121 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду заяви і забезпечення їх явки в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Суд оглянувши матеріали поданої заяви, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ч.1, ч. 3 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Згідно ч.2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Приписами ч.1 ст. 32 ГПК України, визначається, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 року, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Рішення Конституційного суду України у справі № 1-7/2013 від 26.06.2013 року визначає слідуючі приписи.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України, розглядаючи цю справу, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

За змістом заяви, внаслідок незначного реального залишку коштів на рахунку відповідача їх недостатнього для сплати 605 314,26 грн. без розстрочення рішення суду.

Слід зазначити, що у заяві відповідач просить розстрочити загальну суму коштів, яка стягнута при вирішенні даної справи.

При цьому, відповідачем сплачено позивачу кошти за рішенням суду по справі № 902/577/13 у розмірі 50 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1135 від 13.08.2013 року, внаслідок чого відбулося зменшення суми коштів, яку пропонується розстрочити.

В підтвердження обставин вказаних у заяві, відповідачем надано копії таких документів : рішення господарського суду Вінницької області у справах № 902/574/13, 902/575/13, 902/576/13, 902/577/13, постанови Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження з виконання наказів господарського суду Вінницької області № 902/577/13 від 04.06.2013 року та № 902/574/13 від 25.06.2013 року; лист № 174 від 24.07.2013 року; накладна про отримання листа; платіжне доручення № 1135 від 13.08.2013 року на суму 50000 грн.; договір оренди № 102/2-АР від 02.01.2013 року; довідка Відділення "Вінницька регіональна дирекція" ПАТ "Міжнародний інвестиційний банк" № 172/ІІІ від 12.07.2013 року про обороти за період з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року.

Зважаючи на подані відповідачем докази, суд зазначає, що останні свідчать про негативні явища в господарській діяльності товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Кредо", однак не підтверджують важке фінансове становище та відсутність майна, а також не вказують на обставинами, які б давали підстави для розстрочення виконання судового рішення в силу ст. 121 ГПК України.

Водночас, наявність коштів на рахунку відповідача підтверджується довідкою № 172/ІІІ від 12.07.2013 року згідно якої залишок коштів за січень-червень 2013 року становить від 55 608,80 грн. до 118 131,04 грн..

Крім того, відповідачем не надано достовірних доказів щодо відсутності майна та коштів на рахунках товариства.

Також в ході розгляду заяви судом беруться до уваги докази надані позивачем щодо його майнового стану, який як вбачається із звіту про фінансові результати за І півріччя 2013 року є негативним, з якого слідує, що підприємство за наслідками звітного періоду отримало збитки в сумі 173 268 000,00 грн., а також, крім іншого, у нього наявні інші довгострокові зобов'язання на суму 2 144 922 000,00 грн. та кредиторська заборгованість становить 75 843 000,00 грн..

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що наведені заявником обставини та надані докази стосовно наявності підстав для розстрочки виконання рішення не підтверджують неможливості чи ускладнення виконання рішення суду і даний випадок не може розцінюватись як винятковий, в зв'язку з чим заява товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо" про розстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 86, 115, 121 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кредо" б/н від 16.08.2013 року про розстрочку виконання рішення господарського суду Вінницької області від 21.05.2013 року по справі № 902/577/13.

2. Копію ухвали направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11)

3 - відповідачу (21036, м. Вінниця, вул. Максимовича, 43-Б)