Рішення № 3385003, 15.01.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.09 Справа№ 2/112

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю помічника прокурора Пиць Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго”, м. Львів до Львівського комунального підприємства “Сигнівка”, м. Львів про стягнення 14252 грн. 06 коп.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго”, м. Львів звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Львівського комунального підприємства “Сигнівка”, м. Львів про стягнення 14252 грн. 06 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 19.11.2008р. ухвалив призначити розгляд справи на 04.12.2008р. Ухвалою суду розгляд справи відкладено на 15.01.2009р.

В судовому засіданні 04.12.2008р. представник позивача та прокурор позов підтримали, просили задоволити з підстав, викладених в позовній заяві. Представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 14006 грн. 44 коп. В судове засідання 15.01.2009р. позивач явку представника не забезпечив, подав клопотання про слухання справи без участі його представника.

Відповідач в судові засідання 04.12.2008р. та 15.01.2009р. явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 19.11.2008р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому, у відповідності до ст. 75 ГПК України, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача та прокурору роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

1 жовтня 2002р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №2145 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

За цим договором енергопостачальна організація (позивач) брала на себе зобов'язання постачати покупцеві (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а покупець (відповідач) зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Додатком №1 до даного договору встановлено обсяги постачання теплової енергії. Відповідно до цього додатку, позивач постачає теплову енергію до об'єкта відповідача: житловий будинок по вул. Журавлинна, 9, м. Львів.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач забезпечив об'єкт відповідача з 01.10.2007р. по 30.09.2008р. тепловою енергією в гарячій воді на загальну суму 23530 грн. 74 коп., що підтверджується актами реалізації теплової енергії.

Пунктом 6.3. договору №2145 передбачено, що покупець (відповідач) до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації (позивачу) вартість фактично спожитої теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача та прокурора, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за отриману теплову енергію виконав частково, на дату заявлення позову заборгованість відповідача перед позивачем становила 14252 грн. 06 коп.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 14006 грн. 44 коп. боргу за спожиту теплову енергію.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 14006 грн. 44 коп. боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства “Сигнівка”, м. Львів вул. Дозвільна, 1 (ідентифікаційний код 20826452) на користь Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго”, м. Львів вул. С.Петлюри, 4а (ідентифікаційний код 20784943) 14006 грн. 44 коп. боргу.

3. Стягнути з Львівського комунального підприємства “Сигнівка”, м. Львів вул. Дозвільна, 1 (ідентифікаційний код 20826452) в користь державного бюджету 142 грн. 52 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя