Рішення № 33848014, 02.10.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3981/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"02" жовтня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарі - Заблоцькій М.М.,

за участю: позивачки ОСОБА_1, представника Вознесенської міжрайонної прокуратури Путія Є.В., представника третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору - органу опіки та піклування виконкому Вознесенської міської ради - Тичинської Ж.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів в якому вказувала, що відповідачка є одинокою матір'ю малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В той же час ОСОБА_4 протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо дитини, а саме: не підтримує жодних зв'язків з малолітнім, в тому числі не спілкується, не займається вихованням, не піклується про стан здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, ухиляється від матеріального утримання ОСОБА_5.

На профілактичні бесіди компетентних органів щодо необхідності зміни відношення до малолітнього остання не реагує, притягувалася до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов'язків, проте жодні заходи позитивних результатів не дали.

Малолітній проживає разом з бабусею (позивачкою) та дідусем, знаходячись на вихованні та утриманні останніх.

Враховуючи вказані обставини, ОСОБА_1 просила позбавити відповідачку батьківських прав щодо її малолітнього сина, призначити її, тобто позивачку, опікуном дитини та стягнути з ОСОБА_4 аліменти на утримання ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу).

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, судом відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору - органу опіки та піклування виконкому Вознесенської міської ради - Тичинська Ж.П. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала, вважаючи їх обґрунтованими.

Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивачка не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, представника третьої особи - Тичинської Ж.П., показання свідка ОСОБА_6, думку малолітнього ОСОБА_5, висновок прокурора з приводу позову, який вбачав підстави для його задоволення, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що відповідачка є матір'ю малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відомості про батька дитини внесені до актового запису про народження за вказівкою матері на підставі ч. 1 ст. 135 СК України.

ОСОБА_4 є дієздатною та працездатною особою, забезпечена власним житлом, проте не працює, за місцем проживання характеризується негативно.

Разом з тим, як вбачається з пояснень осіб, що беруть участь в справі, показань свідка ОСОБА_6, письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, відповідачка протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків відносно дитини, а саме до початку розгляду справи судом не проявляла жодного інтересу до сина, в тому числі не спілкувалася, не займалася вихованням, не піклувалася про стан здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, ухилялася від матеріального утримання ОСОБА_5.

На профілактичні бесіди компетентних органів щодо необхідності зміни відношення до малолітнього остання не відреагувала, притягувалася до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов'язків, проте жодні заходи позитивних результатів не дали.

Як вбачається з матеріалів справи, малолітній проживає разом з бабусею (позивачкою) та дідусем, які займаються його вихованням, здійснюють матеріальне утримання дитини та забезпечують всі необхідні умови для проживання та розвитку останньої.

Опитаний в судовому засіданні малолітній ОСОБА_5 підтвердив вказані обставини та виявив бажання й надалі проживати в сім'ї ОСОБА_1

В матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують поважність причин невиконання відповідачкою батьківських обов'язків в минулому та достатні докази, що свідчать про бажання виконувати ці обов'язки в майбутньому.

Відповідно до вимог ст.ст. 150, 155, 180 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток останньої, забезпечити здобуття нею освіти, що є найважливішими обов'язками матері і батька, а також повинні матеріально утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування про неї.

Аналогічно статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачає, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

За встановлених в судовому засіданні обставин, приймаючи до уваги письмовий висновок органу опіки та піклування виконкому Вознесенської міської ради Миколаївської області від 23 серпня 2013 року, суд вважає доцільним позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо дитини, оскільки це буде відповідати інтересам останньої.

Відповідно до вимог ч.ч. 3-4 ст. 167 СК України в разі ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини, мають за їхньою заявою баба, дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Суд враховує те, що малолітній ОСОБА_5 з 2010 року проживає, знаходиться на утриманні та вихованні своєї бабусі ОСОБА_1, яка добре відноситься до нього. Євгеній виявляє прихильність до бабусі, бажає, щоб остання була призначена його опікуном.

Враховуючи ці обставини, виявлення ОСОБА_1 бажання бути опікуном свого онука, наявність в матеріалах справи доказів, що остання за своїми моральними якостями, станом здоров'я та матеріальним становищем може виконувати обов'язки опікуна, приймаючи до уваги висновок опікунської ради виконавчого комітету Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області від 17 червня 2013 року, суд приходить до висновку про можливість призначення позивачки опікуном ОСОБА_5

Разом з тим, згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Положення ч. 2 ст. 166 СК України передбачають, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Тому, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Ст.ст. 181 та 183 СК України передбачають, що за рішенням суду кошти (аліменти) на утримання дитини присуджується в частині від доходу її батька, матері або у твердій грошовій сумі. Розмір частки заробітку (доходу) батька, матері, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я, матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність на утриманні платника інших осіб, тощо.

Враховуючи вимоги ст. 182 СК України, зокрема задовільний стан здоров'я ОСОБА_5, його матеріальне становище, а також відсутність в матеріалах справи доказів неможливості здійснення матеріального утримання відповідачкою власного сина та доказів, що б могли вплинути на розмір аліментів в сторону їх зменшення, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_4 має можливість сплачувати аліменти на утримання малолітнього в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При цьому згідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

З врахуванням положень ст. 88 ЦПК України з відповідачки також підлягає стягненню судовий збір:

- на користь позивачки в розмірі 230 грн.;

- на користь держави в розмірі 114,10 грн.

Керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233, 367 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, опікуном малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с. Котовське Березівського району Одеської області на користь ОСОБА_1 кошти (аліменти) на утримання її малолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 вересня 2013 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 230 (двісті тридцять) гривень судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 114 (сто чотирнадцять) гривень 10 копійок судового збору на користь державного бюджету Вознесенського району (банк ГУ ДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, код платежу 22030001, код ЄДРПОУ 26498995, р/р 31210206700113).

Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: