Рішення № 33844540, 02.10.2013, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/6278/13ц

Провадження № 2/333/2847/13

ЗАОЧНЕ рішення

Іменем України

19 вересня 2013 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Тучкова С.С.,

при секретарі Шелесько Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, цивільну справу № 333/6278/13ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське агентство Фактор» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 9458,01 грн. та судових витрат, -

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Колекторське агентство Фактор» звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 9458,01 гривень та судові витрати, посилаючись на те, що відповідно до укладеного між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 кредитного договору № 8-4251-087ФД від 23.08.2007 року, ОСОБА_1 отримав кредит на споживчі цілі у розмірі 13 700,00 грн., строком погашення не пізніше 20.08.2010 року зі сплатою процентів за користування кредитом із розрахунку 0,0001% процентів річних, комісії за надання кредиту в розмірі 239,75 грн. на місяць. 23.08.2007 року в якості забезпечення наданого кредиту за договором № 8-4251-087ФД між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 8-4251-087П, на підставі якого поручитель взяла на себе зобов'язання відповідати за повне і своєчасне виконання ОСОБА_1 його зобов'язань перед позикодавцем та нести солідарну відповідальність за виконання умов кредитного договору. 25 грудня 2008 року позивач уклав з ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Договір про відступлення прав вимог № 1, за умовами якого банк передав позивачу право вимоги до своїх боржників, у тому числі до відповідача ОСОБА_1, щодо реального та належного виконання зобов'язань за кредитним договором. Однак ОСОБА_1 порушує вимоги кредитного договору, а саме не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту, комісії та відсотків по ньому, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, надав суду заяву, в якій просив на підставі ч.2 ст.158 Цивільного процесуального кодексу України розглядати справу за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі, повідомлені судом належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з'явилися і не повідомили суд про причини неявки. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідачів, повідомлених належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.169 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до наступних висновків.

За вимогами ч.3 ст.10 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

23.08.2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір № 8-4251-087ФД, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі в розмірі 13 700,00 грн. з оплатою за користування кредитом по процентній ставці - 0,0001 відсотків річних. В свою чергу, ОСОБА_1 зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит у зазначеній сумі не пізніше 20.08.2010 року, а також сплатити відповідну платню за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором (а.с.6-8).

Пунктом 3.3 кредитного договору № 8-4251-087ФД від 23.08.2007 року передбачено, що позичальник зобов'язується щомісячно, в термін з 01 по 10 число кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами в розмірі 380,56 грн. та нарахованими процентами, відповідно до графіку зниження розміру заборгованості. Останню сплату щомісячного платежу по погашенню позикової заборгованості позичальник зобов'язується здійснити не пізніше 20.08.2010 р.

Згідно п. 3.2 кредитного договору № 8-4251-087ФД від 23.08.2007 року повернення кредиту проводиться шляхом зарахування відповідної суми на позичковий рахунок.

Відповідно до п. п. 4.1, 4.2 кредитного договору № 8-4251-087ФД від 23.08.2007 року проценти за користування кредитом нараховуються за період з моменту списання кредитних ресурсів з позичкового рахунку до моменту повернення кредитних коштів на позичковий рахунок. Нарахування процентів проводиться по методу нарахування процентів (факт/факт) за кожний день користування кредитними ресурсами.

23.08.2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», та ОСОБА_2 (поручитель) було укладено договір поруки № 8-4251-087П, на підставі якого поручитель взяла на себе зобов'язання відповідати за повне і своєчасне виконання ОСОБА_1 (боржник) його зобов'язань перед позикодавцем та нести солідарну відповідальність за виконання умов кредитного договору (а.с. 9).

Згідно п. 3.1 договору поруки № 8-4251-087П від 23.08.2007 року відповідальність поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1 договору поруки № 8-4251-087П від 23.08.2007 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредиту, сплату процентів, штрафних санкцій та відшкодування збитків.

На підставі п. 2.3 договору поруки № 8-4251-087П від 23.08.2007 року у випадку непогашення боржником заборгованості за кредитним договором протягом 1-го банківського дня з моменту настання строку сплати процентів, основного боргу або комісійної винагороди, передбачених кредитним договором, у кредитора виникає повне право вимоги сплати боргу в повному обсязі до поручителя.

Пунктом 3.1 договору поруки № 8-4251-087П від 23.08.2007 року передбачено, що поручитель зобов'язаний сплатити зазначену у вимозі кредитора суму не пізніше 2-х банківських днів з моменту повідомлення його кредитором про невиконання боржником прийнятих на себе зобов'язань сплатити грошову суму, яку вимагає кредитор, шляхом перерахування на рахунок кредитора будь-яким способом, вказаним кредитором.

Відповідно до Договору про відступлення прав вимог № 1 від 25.12.2008 року, укладеного між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Колекторське Агентство Фактор», в порядку, в обсязі та на умовах, визначених цим договором, банк передав на умовах, що існували на час укладення цього договору, позивач набув право вимагати від боржників реального та належного виконання обов'язків за кредитними договорами згідно Додатку № 1 до цього договору (а.с.10), якому кредитний договір із ОСОБА_1 позначений під № 947 (а.с. 11).

Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ч.1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язані здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 517 Цивільного кодексу України встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи (а.с.10-11), ТОВ «Колекторське Агентство Фактор» є правонаступником ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у відносинах за спірним кредитним договором, надав суду всі необхідні документи, що підтверджують перехід до нього права вимоги у спірному зобов'язанні.

ОСОБА_1 вимоги кредитного договору належним чином не виконав, в обумовлені строки кредит та відповідну платню по ньому у повному обсязі не сплатив.

Позивач звертався до відповідачів з вимогою про сплату заборгованості по кредиту, попереджав про звернення до суду, однак останні заходів до погашення заборгованості не вжили (а.с. 23, 24).

Станом на день подання позову (06.08.2013 р.) року у ОСОБА_1, за розрахунками позивача, виникла заборгованість за кредитним договором від № 8-4251-087ФД від 23.08.2007 року в сумі 9458,01 грн., а саме: 4977,90 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 4 480,11 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту та процентів.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст.1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

На підставі ст.544 Цивільного кодексу України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі кредитного договору ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є позивач, надав відповідачу ОСОБА_1 кредит. Однак останній порушує вимоги кредитного договору № 8-4251-087ФД від 23.08.2007 року, а саме не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту, комісії та відсотків по ньому. Крім того, в ході судового розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є поручителем перед позивачем за виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору № 8-4251-087ФД від 23.08.2007 року та солідарним боржником позивача. У зв'язку з невиконанням позичальником ОСОБА_1 вимог зазначеного кредитного договору у позивача виникло право вимагати від відповідачів виконання зобов'язань по кредитному договору, які останні ігнорують.

У зв'язку з вищевикладеним, є підстави для солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача суми основного боргу по несплаченому кредиту та відсотків по ньому відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним доказом по справі.

Таким чином, у зв'язку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, приймаючи до уваги положення ст.11 Цивільного процесуального кодексу України щодо розгляду справ в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, підтверджуються зібраними у справі доказами та не порушують прав та інтересів третіх осіб, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають солідарному стягненню з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.617, 625, 516, 543, 544, 553, 554, 559, 617, 651, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ч.4 ст.169, ст.ст.10, 11, 16, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське агентство Фактор» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 9458,01 гривень та судових витрат - задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське агентство Фактор» (рахунок №26001003465301 у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300131, ЄДРПОУ 36282034) 4977 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят сім ) гривень 90 копійок - сума заборгованості за тілом кредиту, 4480 (чотири тисячі чотириста вісімдесят) гривень 11 копійок - пеня за несвоєчасне повернення кредиту та процентів, а разом 9458 (дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) гривень 01 копійку заборгованості по кредитному договору № 8-4251-087ФД від 23.08.2007 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське агентство Фактор» (рахунок №26001003465301 у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300131, ЄДРПОУ 36282034) 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок витрат по сплаті позивачем судового збору.

Копію заочного рішення надіслати відповідачам не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков