Рішення № 338444, 20.12.2006, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" грудня 2006 р.

Справа № 8/7212

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Ватфарм”

м. Черкаси

до приватного підприємства „Ірина-2” м. Ізяслав

про стягнення 1 366грн.54коп.

Суддя Степанюк А.Г.

Представники :

Від позивача - не з’явився

Від відповідача –Думановський Р.А. –представник по довіреності №164

від 13.12.06р.

Суть спору: Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 1366грн.15коп., в т.ч.: 1050грн.45коп. основного боргу, 115грн.98коп. інфляційних, 27грн.32коп. річних та 172грн.79коп. пені по розрахунках за поставлену продукцію

На адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його повноважного представника. Крім того, позивач просить суд в частині стягнення основного боргу провадження у справі припинити, оскільки відповідачем згідно платіжного доручення № 1490 від 11.2006р. перераховано суму боргу у розмірі 1050грн.45коп. на рахунок позивача. В частині стягнення пені, річних та інфляційних позивач позовні вимоги підтримує.

Відповідач повноважного представника у судове засідання направив, проте відзив на позов не подав. В судовому засіданні відповідач подав заяву про зменшення суми пені в зв’язку із важким фінансовим становищем та в зв’язку з погашенням основного боргу перед позивачем.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:

08 квітня 2005 року між сторонами було укладено контракт №523, згідно п.1.1 якого продавець зобов’язувався поставити лікарські засоби та товари медичного призначення, а покупець прийняти та оплатити їх в термін зазначений у товарно-транспортній накладній. Кожна товарно-транспортна накладна є невід’ємною частиною контракта.

Позивач на підставі довіреностей №006878 серії ЯЛИ від 11.05.2006р., №219873 серії ЯЛМ від 17.07.2006р. та накладних №7947 від 06.05.2006р. на суму 1670грн.72коп., №7948 від 06.05.2006р. на суму 407грн.38коп., №1320 від 14.07.2006р. на суму 194грн.40коп., №13205 від 14.07.2006р. на суму 856грн.05коп. відпустив ПП „Ірина-2” м. Ізяслав товари медичного призначення на загальну суму 3128грн.55коп.

Відповідно до п.2.4 контракту термін платежу, що вказаний в накладних, відраховується від дати отримання товару покупцем ї є обов’язковим для сторін. Дата отримання товару вказується представником покупця в накладній.

Медичні товари були доставлені відповідачеві транспортом позивача та одержані його представником, про що свідчать підписи отримувача товару на товарно-транспортних накладних.

Відповідно до п.2.4 контракту та накладних, відповідач зобов’язувався провести оплати після 30-ти днів з дня отримання товару. Відповідач за поставлені медичні

товари розрахувався на суму 2078грн.45коп. Станом на 23.11.2006р. залишок неоплаченого відповідачем відпущеної позивачем товару становив 1050грн.45коп. Проте, згідно платіжного доручення №1490 від 11.12.2006р. відповідачем погашено основний боргу у сумі 1450грн.45коп.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано інфляційні в сумі 115грн.98коп. з червня 2006р. по листопад 2006р. та три проценти річних в сумі 27грн.32коп. за період з 06.06.2006р. по 23.11.2006р.

На підставі п.5.1 контракту та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” позивачем нараховано пеню у розмірі 172грн.79коп. за період з 06.06.2006р. по 23.11.2006р.

Аналізуючи матеріали справи і оцінюючи їх сукупності судом враховується наступне:

У відповідності до п.2.1 ст.11, ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.ст.526,527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. В зв’язку з правомірним нарахуванням інфляційних та річних, до стягнення підлягають інфляційні в сумі 115грн.98коп. та три проценти річних в сумі 27грн.32коп.

Відповідно до ст.ст. 546,547 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно до ст. 549 ЦК України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Разом із з тим, судом враховується, що відповідач під час розгляду справи погасив основний борг у повному обсязі та розмір пені надмірно великий у порівнянні із сумою основного боргу. А тому суд вважає за необхідне, як виняток, відповідно п.3 ст.83 ГПК України зменшити розмір пені до 50грн.00коп.

Зважаючи на погашення відповідачем суми основного боргу у розмірі 1050грн.45коп. після порушення провадження у справ №8/7212, в цій частині позовних вимог провадження у справі необхідно припинити.

Позовні вимоги позивача про стягнення 115грн.98коп. інфляційних, 27грн.32коп. річних та 50грн.00коп. пені обґрунтовані належними доказами, відповідають нормам цивільного законодавства та фактичним обставинам справи, тому суд находить достатніми підстави для задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та судові витрати покладаються на відповідача у розмірі пропорційному правомірно заявленим позовним вимогам..

Керуючись ст.ст.509,526,527,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.1,45,47 33,44,49,п.1.1 ст.80, ст.ст.82-85,116 Господарського процесуального Кодексу України, СУД, -

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Ватфарм” м. Черкаси до приватного підприємства „Ірина-2” м. Ізяслав про стягнення 1 366грн.54коп. задоволити частково.

Стягнути з приватного підприємства „Ірина-2” (м. Ізяслав, вул. Шевченка, 16/1, код 23889076) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Ватфарм” (м. Черкаси, вул. Ільїна, 344, код 30238634) 50грн.00коп. (п’ятдесят гривень 00коп.) пені, 115грн.98коп. (сто п’ятнадцять гривень 98коп.) інфляційних, 27грн.32коп. (двадцять сім гривень 32коп.) річних, 102грн.00коп. (сто дві гривні 00коп.) державного мита та 118грн.00коп. (сто вісімнадцять гривень 00коп.) судових витрат.

Видати наказ.

В частині стягнення основного боргу у сумі 1050грн.45коп. провадження у справі припинити.

Суддя А.Г. Степанюк