Постанова № 33844388, 25.09.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2013 року № 813/6724/13-а

09 год. 30 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар - Ячмінська Я.О.

з участю:

представника позивача Мандзиняк Г.В.

представника відповідача не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про стягнення податкового боргу з товариства з обмеженою відповідальністю «Технології ремонту транспортної інфраструктури».

Обставини справи.

Позивач, Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, звернувся до суду з позовом про стягнення з рахунків відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Технології ремонту транспортної інфраструктури», коштів до бюджету в сумі 783261 грн. 64 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача податкового боргу перед бюджетом в сумі 783261 грн. 64 коп., який самостійно відповідачем не погашається.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач представника до суду не направив, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, заперечень на позов та доказів в спростування позовних вимог не подав.

Суд заслухав пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

Відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю «Технології ремонту транспортної інфраструктури», згідно довідки від 03.07.2013 р. №13903/10/18-2017 (а.с.7) перебуває на обліку у ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Згідно довідки про заборгованість перед бюджетом від 12.07.2013 року №360/10/2000 (а.с.8), ТзОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури» має заборгованість перед бюджетом в сумі 783261,64 грн., яка виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 724895,84 грн. та пені за несвоєчасну сплату в сумі 58365,80 грн.

Вказана заборгованість виникла на підставі податкових повідомлень-рішень №0000661520 від 11.03.2013р. (а.с.14), №0000882210/8445 від 11.04.2013 р. (а.с.10), №0011071520 від 12.06.2013р. (а.с.12), №0011061520 від 12.06.2013р. (а.с.16) та податкових декларацій по податку на додану вартість (а.с.18-20).

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вміщений у ч. 2 цієї ж статті принцип диспозитивності визначає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідного до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст викладених норм процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, обґрунтованість його розміру, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

Правомірність проведення перевірок та прийняття позивачем податкових повідомлень-рішень не може бути відповідно до ст.138 КАС України предметом доказування, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, яким відповідачеві визначено податкове зобов'язання не є предметом судового розгляду, а отже суд не має права у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Згідно з частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім тих, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

У пункті 1 частини 1 статті 3 КАС України, справу адміністративної юрисдикції визначено, як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 КАС України).

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 50 КАС України встановлено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст.18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Суб'єкти владних повноважень, згідно з ч.3 ст.6 КАС України, мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (ч.2 ст.6 КАС України).

Згідно з п.1.1.ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Органом стягнення відповідно до п. 14.1.137 ст. 14 Податкового кодексу України є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Органи державної податкової служби мають право відповідно до п.20.1.28 ст.28 ПК України застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом;

Органами стягнення відповідно до п.41.4 ст.41 ПК України є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до п.58.1 ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Процедура адміністративного оскарження відповідно до п.57.17.3 ст. 57 ПК України закінчується днем отримання платником податків рішення Державної податкової адміністрації України або спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, а відповідно до п.56.17.5 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право відповідно до п.56.18 ст. 56 ПК України оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Податковим боргом (недоїмкою), у відповідності до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України визначається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.59.1 ст.59 Податкового Кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу, в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Позивачем направлялася податкова вимога від 25.04.2013 №475-19 (а.с.9).

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Порядок вжиття заходів органами державної податкової служби щодо погашення податкового боргу платника податків визначений ст.95 Податкового кодексу України.

Положеннями пп.95.1 ст.95 цього Кодексу передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.

Відповідно до ст. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, і лише в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається відповідно до ч.2 ст.71 КАС України на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Докази сплати відповідачем заборгованості у матеріалах справи відсутні.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

З урахуванням вищенаведених норм ПК України та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що оскільки позивач є суб'єктом владних повноважень, який вправі звертатися до адміністративного суду із заявленими вимогами, такі вимоги заявлено у порядку та спосіб передбачені чинним законодавством, відповідачем не надано доказів визнання протиправним та скасування прийнятого позивачем податкового повідомлення-рішення, податковий борг позивачем у повній мірі не сплачено, то позовні вимоги є законними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути до Державного бюджету України з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Технології ремонту транспортної інфраструктури» (Львівська область, Мостиський район, м. Судова Вишня, вул. Заводська,35 , ЄДРПОУ 35621140) у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Технології ремонту транспортної інфраструктури» кошти в сумі 783261 (сімсот вісімдесят три тисячі двісті шістдесят одна) грн. 64 коп.

3. Судові витрати з сторін не стягуються.

4. Постанову відповідно до ст. 95.3 ст. 95 ПК України направити до виконання Державній податковій інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (м. Львів вул. Стрийська 35, ЄДРПОУ 38763489) у розмірі суми податкового боргу.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 30.09.2013 р. о 15:00 год.

Суддя Коморний О.І.