Рішення № 33844170, 23.09.2013, Рутченківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Донецька)

2/258/1805/13 258/4896/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 258/4896/13-ц

Провадження № 2/258/1805/13

27.08.2013 року Кіровський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді - Леонова О.С.,

при секретарі судового засідання - Ярошенко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторське агентство "Фактор " до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

30.04.2013 року товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторське агентство "Фактор " (надалі - ТОВ «КА «Фактор») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на користь ТОВ «Колекторське Агентство "Фактор" заборгованість за кредитним договором, а також понесені судові витрати у вигляді судового збору.

В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що відповідно до умов Договору про відступлення права вимог № 1 від 25.12.2008 року укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «КА "Фактор", первісним кредитор передав, а новий кредитор набув право вимоги до боржника реального та належного виконання обов'язків за договором 2075Р від 04.05.2007 року.

04.05.2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2075Р. Відповідно до якого ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 4000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,0001% та терміном користування до 04.05.2010 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» і ОСОБА_2, було укладено договір поруки № б\н від 04.05.2007 року.

Позичальник ОСОБА_1 не виконувала належним чином своїх зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором. Внаслідок чого, у ОСОБА_1 перед кредитором утворилась заборгованість у розмірі 8 470, 20 грн., яка складається із 3 548,00грн. - тіла кредиту, 910 грн. - відсотків та комісійних доходів, 4012, 20 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків (за останні 90 днів), від сплати якої у добровільному порядку боржник ОСОБА_1 на користь кредитора ухиляється.

Відповідно до умов договору поруки поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, а це означає, що кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до всіх одночасно.

У судове засідання 27.08.2013 року належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача ТОВ «КА "Фактор" не з'явився. Разом з тим, представник позивача за довіреністю Фоменко Г.С. 22.07.2013 року подала суду через канцелярію заяву, в якій просила розглядати дану справу за відсутністю представника кредитора, на позові наполягала, проти розгляду справи у заочному порядку не заперечувала.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Суд у зв'язку з неявкою відповідачів та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди представника позивача приймає рішення про заочний розгляд справи та ухвалення по справі заочного рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до переконання, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

04.05.2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2075Р. Відповідно до якого ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 4000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,0001% та терміном користування до 04.05.2010 року.

Згідно із п. 7.2 зазначеного кредитного договору: цей договір набирає чинності з моменту першої видачі кредитних ресурсів (їхньої першої частини) та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

На час розгляду судом цієї справи суд виходить із презумпції правовірності правочину в силу ст. 204 ЦК України, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» і ОСОБА_2, було укладено договір поруки № б\н від 04.05.2007 року.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексута інших актів цивільного законодавства.

Банк виконав свої зобов'язання за вищезазначеними кредитними договорами у повному обсязі.

Позичальник ОСОБА_1 не виконувала належним чином своїх зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором. Внаслідок чого, у ОСОБА_1 перед кредитором утворилась заборгованість у розмірі 8 470, 20 грн., яка складається із 3 548,00грн. - тіла кредиту, 910 грн. - відсотків та комісійних доходів, 4012, 20 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків (за останні 90 днів), від сплати якої у добровільному порядку боржник ОСОБА_1 на користь кредитора ухиляється.

Згідно із ст. 512 ч. 1 п. 1 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В силу вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до умов Договору про відступлення права вимог № 1 від 25.12.2008 року укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «КА "Фактор", первісним кредитор передав, а новий кредитор набув право вимоги до боржника реального та належного виконання обов'язків за договором 2075Р від 04.05.2007 року.

При вищевикладених обставинах, до ТОВ «КА "Фактор» від ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вищезазначеної заборгованості за кредитивним договором.

Позичальник - боржник ОСОБА_1 та поручитель ОСОБА_2 від сплати вищезазначеної заборгованості у добровільному порядку на користь кредитора ухиляються.

Згідно із ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Позивач у своєму позові наполягав саме на солідарному стягненні вищезазначеної заборгованості за кредитними договорами з відповідачів

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

Відступлення права вимоги банком ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» позивачу у цій справі ТОВ «КА "Фактор» не є зміною зобов'язання, а тому підстав для припинення поруки на підставі ст. 559 ч. 1 ЦК України судом не вбачається.

Крім того, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди на то боржника (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

На час розгляду цієї справи судом у матеріалах справи відсутні та сторонами суду не надані докази сплати будь-якої частини заборгованості відповідачами на користь позивача після подачі останнім вищезазначеного позову до суду у цій справі, а також докази укладання сторонами договору реструктуризації будь-якої суми зазначеної заборгованості.

При вищезазначених обставинах, суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів у сумі 8 470, 20 грн., яка складається із 3 548,00грн. - тіла кредиту, 910 грн. - відсотків та комісійних доходів, 4012, 20 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків (за останні 90 днів)

Крім того, в силу ст. 88 ЦПК України на користь позивача з відповідачів підлягають солідарному стягненню понесені документально підтверджені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у загальній сумі 229,40 грн. (оригінал платіжного доручення а.с.5).

Керуючись ст.ст. 15-16, 204, 267, 512, 514, 516, 525-526, 530, 541, 543, 551, 559, 610-612, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10-11, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторське Агентство "Фактор " до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторське Агентство "Фактор" (04112 м. Київ вул. Т.Шамрила б. 4а, р/р № 26001003465301, код ЄДРПОУ 36282034 у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300131) заборгованість за кредитним договором № 8-1253-047ФД від 11.04.2007 року у сумі 8 470 (вісім тисяч чотириста сімдесят) гривень 20 копійок, яка складається із 3 548,00грн. - тіла кредиту, 910 грн. - відсотків та комісійних доходів, 4012, 20 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків (за останні 90 днів), а також понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять гривень сорок копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Леонов О.С.