Рішення № 33843672, 02.10.2013, Старобешівський районний суд Донецької області

№ 245/324/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2013 року. Старобешівський районний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Дехти Р.В., при секретарі Іваницькій Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Старобешеве цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист гідності, честі та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

22 квітня 2013 року до Старобешівського районного суду Донецької області звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про захист гідності, честі та відшкодування моральної шкоди.

Позивач ОСОБА_3 у позові про захист гідності, честі та відшкодування моральної шкоди, посилався на те, що 29 січня 2011 року під час святкування дня народження матері сторін по справі відповідач ОСОБА_2 в присутності дітей позивача розповсюдила недостовірні відомості.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити та просили задовольнити позов з підстав викладених в позовній заяві та додатково судові пояснила, що просить спростувати недостовірні відомості, що були розповсюджені відповідачем 29 січня 2011 року, а саме в присутності дітей позивача виразилась, що вона ії ненавидь, не вміє спілкуватися з дітьми та контролює дітей.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнали, просила суд відмовити в позові.

Свідок ОСОБА_4 показала суду, що не знає про що доповідати, не бачить, що між сестрами склалися неприязнь. Вона була присутньою на дні народження матері сторін по справі 29 січня 2011 року, скандалу не помітила, не пам'ятає, що відповідач висловлювався негативно в сторону позивача.

Свідок ОСОБА_5 показала суду, що є донькою позивача ОСОБА_1 Матір навмисно спровокувала позов до суду, щоб викликати ії тітку до суду та спричинити скандал, так як в іншій спосіб позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 не спілкуються у зв'язку з особливим характером ОСОБА_1 та ставленням до людей, в тому числі і до близьких родичів. Додатково суду пояснила, що ОСОБА_2 в адрес ії матері ОСОБА_1 негативно не висловлювалась, в тому числі 29 січня 2011 року, тітка намагається залагодити конфлікти, що завжди спричиняє позивач.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Рішення суду повинно відповідати вимогам ст. 213 та ст.215 ЦПК України, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.. 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, про що також зазначено в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі».

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом було роз'яснено право позивача, відповідача заявляти клопотання про витребування судом доказів, якщо у сторін існують складності в їх отриманні, подавати відповідні докази, заявляти клопотання про витребування документів та призначення експертиз по справі.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявила, що не бажає заявляти будь-які клопотання про витребування доказів, просив суд розглянути справу на підставі доказів, що є в матеріалах справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення по справі, окрім призначення відносно ОСОБА_2 психологічної експертизи.

Відповідач ОСОБА_2 також відмовилась подавати докази, вважає, що справу повинно бути розглянуто на підставі доказів, що є в матеріалах справи, просила суд розглянути справу на підставі доказів, що є в матеріалах справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення по справі.

Представник позивача також відмовився подавати додаткові докази.

Враховуючи викладене, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, що відповідає ст. 212 ЦПК України, вирішив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 270 ЦК України до особистих немайнових прав відноситься, зокрема, право на повагу до гідності та честі.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності та честі, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» У порядку цивільного чи господарського судочинства не можуть розглядатися позови про спростування інформації, яка міститься, зокрема, у вироках та інших судових рішеннях, а також у постановах органів досудового слідства, висновках судових експертиз, рішеннях органів влади, місцевого самоврядування та інших відповідних органів, атестаційних комісій, рішеннях про накладення на особу дисциплінарного стягнення, для яких законом установлено інший порядок оскарження. У такому ж порядку не можуть розглядатися наукові спори, тобто вимоги про спростування інформації наукового характеру.

Разом з тим вимоги про спростування інформації, яка, на думку позивача, є недостовірною і порушує його особисті немайнові права, поширена в наданих атестаційній комісії матеріалах (характеристиках, протоколах чи інших документах), можуть розглядатись судом у порядку, передбаченому статтею 277 ЦК України.

Відповідно до статті 277 Цивільного кодексу України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не довела, що відповідач ОСОБА_2 розповсюджувала недостовірні відомості перед дітьми позивача, що зумовлює необхідність відмови у задоволенні позовних вимог про визнання такими, що не відповідають дійсності відомості поширенні ОСОБА_2 Відтак не підлягають задоволенню і решта вимог позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 3,10,58,209,212, 213,214,215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позовних про зобов'язання ОСОБА_2 спростувати розповсюджену недостовірні відомості перед дітьми позивача ОСОБА_1.

Відмовити у задоволенні позовних про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у сумі 5000 гривень 00 копійок за поширення відомостей, що порочать честь та гідність.

Повний текст судового рішення виготовлено 02 жовтня 2013 року.

Вступна та резолютивна частина рішення було проголошена без присутності сторін по справі.

Копію рішення направити сторонам по справі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Старобешівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Р.В. Дехта

02.10.2013