Постанова № 3384325, 10.02.2009, Херсонський окружний адміністративний суд

u

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10 лютого 2009 р. Справа № 2-а-4174/08/2170

                                                        Кат. 2.11.1 

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попова В. Ф.,

при секретарі Головчук Ю.І.,

за участю:

представників позивача Мачнєвої М.І., Жмудінського В.П.,

представників відповідача –Іващук Т.М., Малини С.В., Андрюка А.М.,

представника третьої особи –Корягіної О.Ю.,

прокурора -  Павленко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства “Чорнобаївське” до державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області, третя особа - управління державного казначейства України у Херсонській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та зобов’язання вчинити дії,

встановив:

Відкрите акціонерне товариство “Чорнобаївське”(далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Білозерському районі (далі - відповідач), третя особа - управління державного казначейства України у Херсонській області (далі –третя особа) з позовами:

1) про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2007р. №  0000851501/0 та зобов’язання відповідача вчинити дії по поверненню надміру сплаченого податку на додану вартість з бюджету  у зв’язку з тим, що позивачу зменшено розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 5 624 014 грн. на підставі акту про результати документальної невиїзної перевірки № 63/16/21307398 від 20.03.2007р. (том ІІІ, арк. справи 11-12);

2) про скасування податкових  повідомлень-рішень від 10.05.2007р. №№ 00013311501/0, 0001341501 та зобов’язання відповідача вчинити дії по поверненню надміру сплаченого податку на додану вартість з бюджету у зв’язку з тим, що позивачу зменшено розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 288 914 грн. та нараховано податкове зобов’язання з ПДВ на суму 693 грн. та штрафні санкції на суму 34,65 грн. на підставі акту про результати документальної невиїзної перевірки № 75/15/21307398 від 07.05.2007р. (том ІІ, арк. справи 15-18);

3) про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.01.2008р. № 0000271501/0 та зобов’язання відповідача вчинити дії по поверненню надміру сплаченого податку на додану вартість з бюджету  у зв’язку з тим, що позивачу зменшено розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 36816 020 грн. на підставі акту про результати документальної невиїзної перевірки № 14/15/21307398 від 21.01.2008р. (том І, арк. справи 9-11).

У зв’язку з тим, що зазначені адміністративні справи подані одним позивачем і до того самого відповідача та стосуються однорідних позовних вимог, судом винесено ухвалу про об’єднання трьох справ у одне провадження.

За позовними заявами позивач спірний податковий кредит сформував за рахунок: сплати податку на додану вартість при придбані будівельних послуг по реконструкції та будівництву основних фондів, сплати ПДВ у вартості  придбання основних фондів (кліткового обладнання). Позивач вважає, що законодавством з податку на додану вартість щодо спеціального режиму оподаткування сільськогосподарської діяльності не регулюються питання формування податкового кредиту у зв’язку з придбанням, будівництвом або реконструкцією основних фондів і саме тому витрати по сплаті податку по зазначеним  операціям підлягають включенню до податкового кредиту загальної декларації з ПДВ по якій проводяться розрахунки з бюджетом.  На думку позивача, у разі, якщо сформована таким чином декларація з податку на додану вартість має від’ємне значення, він набуває право на отримання бюджетного відшкодування, а управління державного казначейства отримавши позивний висновок податкових органів, зобов’язане здійснити таке відшкодування на рахунки позивача в установах банків.

Відповідач проти позову заперечує і вважає, що висновки актів невиїзних (камеральних) перевірок та винесені за наслідками перевірок податкові повідомлення-рішення відповідають нормам чинного законодавства з податку на додану вартість з наступних причин.

Законом України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі –Закон №168/97-ВР) з 01.01.1999 року введено спеціальний режим оподаткування сільськогосподарських виробників. Цим законом, зокрема п. 11.29, передбачено, що підприємства, у яких сума, одержана від  реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, перевищує 50 відсотків загальних валових доходів, податок на додану вартість, отриманий від реалізації сільськогосподарського  продукції власного виробництва, в бюджет не сплачують, а використовують в Порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Обмеження застосування окремих статей Закону №168/97-ВР стосуються сплати ПДВ до бюджету, отримання бюджетного відшкодування сільськогосподарськими виробниками.

Оскільки ВАТ здійснює декілька видів діяльності,  отримує доходи від несільськогосподарської діяльності, платник надає до ДПІ скорочену (сільськогосподарську) та загальну Декларацію з ПДВ.

На думку відповідача, розподіл податкового кредиту між скороченою та загальною Декларацією повинен здійснюватись за ознакою пов’язаності господарських операцій із сільськогосподарським та іншим виробництвом. Так як основні фонди, що будуються та придбаваються підприємством у майбутньому, будуть використовуватись для сільськогосподарської діяльності, тому ПДВ, сплачений при придбанні та будівництві цих основних фондів, підлягає включенню до складу податкового кредиту скороченої (сільськогосподарської) Декларації з ПДВ.

Статтею 11.29 Закону України №168/97-ВР для сільськогосподарських виробників зупинено дію статтей, що передбачають сплату ПДВ до бюджету та його бюджетного відшкодування в частині   сільськогосподарської діяльності, отже, на думку відповідача, встановлення особливого порядку сплати податку не скасовує сам порядок нарахування цього податку.

Прокурор повністю підтримав доводи відповідача, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Третя особа -  Управління державного казначейства (далі –УДК) в Херсонській області надала пояснення, що згідно діючого законодавства відшкодування УДК податку на додану вартість з бюджету провадиться на підставі висновку податкової інспекції і в функції УДК не входить контроль за повнотою сплати платежів до бюджету, у тому числі і податку на додану вартість.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.

Позивач - відкрите акціонерне товариство “Чорнобаївське”є сільськогосподарським виробником, доходи якого від продажу сільськогосподарської продукції протягом 2007-2008 років становили понад 90 відсотків від всіх отриманих доходів.  

Як зазначено вище, позивач практично весь дохід отримував від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва і відповідно до  вимог пп..11.21., 11.29 статті 11 Закону № 168/97-ВР отримав право на використання спеціального режиму оподаткування доходів від сільськогогосподарської діяльності. Зазначені норми законодавства передбачали, що сільськогосподарські виробники, які реалізують продукцію власного виробництва, податок на додану вартість в бюджет не сплачують, а використовують для фінансування потреб власного сільськогосподарського виробництва у порядку, передбаченому Кабінетом міністрів України.

 Своїми постановами № 271 від 26.02.1999р. “Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини”та № 805 від 12.05.199р. “Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі”Кабінет  Міністрів України встановив порядок акумуляції та використання кошів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками щодо операцій з продажу продукції власного виробництва та порядок нарахування, виплат і використання кошів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським підприємствам за поставлені переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі.

Постанова № 805, посилаючись на Закон України №168/97-ВР передбачає особливий порядок оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарських виробників у разі отримання доходів від постачання молока, м’яса в живій вазі переробним підприємствам. Згідно з цим порядком сільськогосподарські підприємства до доходів, отриманих від  постачання молока, м’яса в живій вазі переробним підприємствам, застосовують нульову ставку нарахування податку на додану вартість, що дає їм змогу формувати податковий кредит по загальній декларації з ПДВ та у разі необхідності, отримувати бюджетне  відшкодування з ПДВ.

Однак за періоди, за якими винесені спірні податкові повідомлення-рішення, позивач не надавав спеціальної (сільськогосподарської) декларації з податку на додану вартість по доходам від реалізації молока, м’яса у живій вазі переробним підприємствам і тому суд вважає, що такої реалізації протягом зазначеного періоду не було і дія Постанови КМУ № 805 на позивача не розповсюджується. 

Відповідно до постанови КМУ № 271 на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку, сільськогосподарський товаровиробник складає декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби.

Залишок податкових зобов'язань, відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету.

Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від'ємна різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.

Законом України № 168/97-ВР, постановами кабінету Міністрів України № 271 та № 805 для сільськогосподарських підприємств, що використовують спеціальний режим оподаткування з податку на додану вартість не встановлено особливого порядку формування податкового кредиту при складанні Декларації з ПДВ, цими нормативними документами встановлено особливий порядок сплати податку на додану вартість за результатами поданих декларацій.

Відповідно до наказу ДПА України “Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання”від 30.05.1997 року N 166, зареєстрованого в Мін’юсті  України 09.07.1997р. за N 250/2054сільськогосподарські товаровиробники, що застосовують спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість своїх доходів, крім загальної Декларації з ПДВ, за якою провадяться розрахунки з бюджетом, одночасно подають до органів державної податкової служби України декларації по застосуванню спеціального режиму оподаткування переробного підприємства, сільськогосподарського підприємства від доходів, отриманих від постачання молока, м’яса в живій вазі переробним підприємствам.

У податкових періодах за результатами перевірок, за якими винесені спірні податкові повідомлення-рішення позивачем відповідачу надавались наступні декларації:

Декларації з ПДВ за якими провадяться розрахунки з бюджетом;

Декларації з ПДВ за якими застосовувався спеціальний режим оподаткування сільськогосподарських товаровиробників відповідно до п.11.29. ст..11 Закону України №168/97-ВР.

Спільним Наказом ДПА України та Державного комітету статистики України від 23.07.2004р. № 419/453, зареєстрованого в Мін’юсті України 28.07.2004 за № 938/9537 для юридичних осіб та фізичних осіб суб’єктів підприємницької діяльності встановлюється звіт про суми пільг в оподаткуванні. Цим наказом ДПА України зобов’язана щорічно складати довідник існуючих пільг по податкам і зборам, справляння яких контролюється органами податкової служби України.

Згідно довідника пільг, особливий порядок сплати податку на додану вартість сільськогосподарськими підприємствами від доходів, отриманих від реалізації молока, м’яса, іншої сільськогосподарської продукції у 2007 році,  кваліфікувався як пільга за кодами довідника пільг 14010136, 14010139, 14010178 та 14010213.

Законом України №168/97-ВР передбачено, що у разі, коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Таким чином позивач протягом 2007 року здійснював загальний та пільговий режим сплати податку на додану вартість залежно від напрямків господарської діяльності і, відповідно до  цих обставин, повинен був формувати свої податкові зобов’язання та податковий кредит звітного податкового періоду.

Для забезпечення господарської діяльності протягом 2007 року позивач придбавав основні фонди (кліткове обладнання) та провадив витрати по виготовленню проекту будівництва основних фондів та здійснював попередню оплату вартості будівництва приміщень з обладнанням по вирощуванню та утриманню поголів’я птиці.

Законом України №168/97-ВР передбачалось, що право віднесення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту у платника податків виникає у разі якщо ці витрати пов’язані з господарською діяльністю платника податків.

Відповідно до  Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”від 28.12.1994р. №334/94-ВР, придбання основних фондів, будівництво нових та капітальна реконструкція існуючих основних фондів не відноситься до складу валових витрат платника податків, витрати на ці цілі відносяться до складу валових витрат поступово, шляхом нарахування амортизації. Нарахування амортизації починається після введення основних фондів у експлуатацію, однак законодавство з податку на додану вартість не ставить формування податкового кредиту у залежність від вводу основних фондів в експлуатацію, також у момент придбання цих основних фондів формування податкового кредиту не залежить від  використання цих основних фондів у господарській діяльності платника податків.  

У зв’язку з тим, що основним видом діяльності позивача є розведення птиці, виробництво м’яса та субпродуктів, витрати позивача на придбання основних  фондів –кліткового обладнання, витрати по будівництву основних фондів пов’язані з господарською діяльністю позивача. Таким чином позивач мав право на віднесення витрат по сплаті податку на додану вартість до складу податкового кредиту при складані декларації з ПДВ.

Для вирішення питання про віднесення сплаченого податку на додану вартість при придбані основних фондів та оплаті вартості будівництва та реконструкції основних фондів до податкового кредиту суд виходить з належності понесених витрат до певного напрямку господарської діяльності. 

Витрати, понесені позивачем на сплату податку на додану вартість при сплаті вартості основних фондів і вартості будівництва та реконструкції основних фондів, пов’язані з отриманням у майбутньому доходів від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва (м’яса, субпродуктів та яєць).  

Таким чином витрати на сплату податку на додану вартість при сплаті вартості основних фондів (кліткового обладнання) і сплаті вартості витрат по виготовленню проекту будівництва основних фондів та витрати по попередній оплаті вартості будівництва приміщень з обладнанням по вирощуванню та утриманню поголів’я птиці є витратами, понесеними позивачем при здійснені  господарської діяльності. Щодо цієї діяльності застосовується пільговий (спеціальний) режим сплати податку на додану вартість і сплачений податок на додану вартість підлягає включенню до спеціальної (сільськогосподарської) декларації з ПДВ, за формою, встановленою для сільськогосподарських товаровиробників.

Відповідно до п. 11.29 статті 11 Закону №168/97-ВР для сільськогосподарських виробників, що використовують спеціальний режим оподаткування по доходам, отриманим від продажу сільськогогосподарської продукції власного виробництва, крім доходів від поставки молока, м’яса в живій вазі переробним підприємствам зупинено дію п.7.7 статті 7 та Закону України №168/97-ВВ в частині отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість і тому позивач при складані Декларації з податку на додану вартість по сільськогосподарській діяльності, позбавлений права отримати бюджетне відшкодування з податку. Джерелом погашення від’ємного значення з ПДВ є податкові зобов’язання з цього податку наступних податкових періодів.

На підставі зазначеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд погоджується з думкою третьої особи - державного казначейства у Херсонській області тому, що до його обов’язків не входить контроль за сплатою та поверненням надміру сплачених податків та обов’язкових платежів до бюджету. Повернення надміру сплачених податків та обов’язкових платежів до бюджету проводиться на підставі висновків податкових органів. Способом захисту своїх прав у суді з відповідачем УДК України в Херсонській області може бути позов у разі невиконання останнім висновків податкового органу.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд

постановив:

Відмовити у задоволені адміністративного позову закритого акціонерного товариства “Чорнобаївське”до державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області, третя особа - управління державного казначейства України у Херсонській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000851501/0 від 20.03.2007р., № 0001331501/0, № 0001341501 від 10.05.2007р. , № 0000271501/0 від 21.01.2008р.  та зобов’язання вчинити дії.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови в повному обсязі  заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.

З повним текстом постанови сторони можуть ознайомитись через 5 днів.

Суддя: